HEALTH OF WOMAN. 2019.1(137):82–86; doi 10.15574/HW.2019.137.82

Диндар О. А.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Мета дослідження: визначення ефективності та безпечності застосування вагітними препарату Магнефар В₆ щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.

Матеріали та методи. Проведено обстеження 60 жінок у другій половині вагітності. До основної групи спостереження увійшли 30 вагітних, які з метою профілактики акушерських і перинатальних ускладнень протягом другої половини вагітності вживали фармпрепарат Магнефар В₆; 30 вагітних, що не вживали препаратів магнію, увійшли до групи порівняння. Симптоми магнієвого дефіциту визначали шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу другої половини вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода і новонародженого з визначенням частоти і структури акушерських і перинатальних ускладнень.

Результати. Анкетне опитування, що проведено у вагітних основної і порівняльної груп у 24–26 тиж, виявило симптоми дефіциту магнію у 86,6% випадків. Після проведеної корекції фармпрепаратом Магнефар В₆ в основній групі вагітних відзначено суттєве покращання самопочуття та зниження частоти і тяжкості проявів магнієвого дефіциту. Проте у міру збільшення терміну гестації зросла кількість вагітних групи порівняння з симптомами дефіциту магнію, що негативно позначилось на перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стані плода та новонародженого. Основними ускладненнями були: загроза передчасних пологів, прееклампсія, анемія, плацентарна дисфункція, симптоми респіраторної вірусної інфекції, загострення екстрагенітальної патології, гестаційний цукровий діабет, передчасний розрив плодових оболонок, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, дефект плацентарної тканини, епізіо-/перинеотомія. Післяпологовий період ускладнився розходженням швів промежини, субінволюцією матки, тромбофлебітом поверхневих вен нижніх кінцівок, інфільтрацією післяопераційного шва, післяпологовим ендометритом, гемороєм. Ускладненнями стану новонароджених визнані: асфіксія, синдром дихальних розладів, реалізація внутрішньоутробного інфікування, постгіпоксична енцефалопатія.

Заключення. Проведена корекція дефіциту магнію фарм­препаратом Магнефар В₆ забезпечила зниження частоти і тяжкості ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, покращання стану плода і новонародженого.

Ключові слова: дефіцит магнію, акушерські та перинатальні ускладнення, Магнефар В₆.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бенюк В.О. Профілактика акушерських ускладнень у жінок з метаболічним синдромом / В.О. Бенюк, О.А. Диндар, В.В. Курочка // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. – 2012. – Т. 2, № 1. – С. 135–141.

2. Гойда Н.Г. Роль законодательного органа Украины относительно мониторинга государственных программ в области здравоохранения / Н.Г. Гойда, Ю.П. Вдовиченко, Р.А. Моисеенко // Здоровье женщины. – 2017. – № 2 (118). – С. 33–35.

3. Громова О.А. Мета-анализ эффективности и безопасности применения органических солей магния в акушерской практике /О.А. Громова, И.Ю. Торшин, А.В. Пронин и др. // Акушерство и гинекология. – 2014. – № 10. – С. 33–40.

4. Диндар О.А. Особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з метаболічним синдромом / О.А. Диндар //Сімейна медицина. – 2014. – № 2 (52). – С. 150–153.

5. Жабченко І.А. Результати наукових досліджень найбільш істотних факторів ускладненого перебігу періоду гестації у жінок України / І.А. Жабченко, С.П. Писарєва, О.В. Шамаєва // Здоров’я суспільства. – 2013. – № 1. – С. 43–48.

6. Кочетов А.Г., Лянг О.В., Масенко В.П. [и др.]. Методы статистической обработки медицинских данных. – М.: РКНПК, 2012. – 42 с.

7. Мороз Г.З. Магній в сучасній медицині: від теорії до клінічної практики/ Г.З. Мороз// Therapia. Укр. мед. вісник. – 2015. – № 1. – С. 7–12.

8. Профилактика невынашивания и преждевременных родов в современном мире. Резолюция Экспертного совета в рамках 16–го Всемирного конгресса по вопросам репродукции человека (Берлин, 18–21 марта 2015 года). Информационное письмо. – М.: Редакция журнала Status Praesens, 2015. – 4 с.

9. Радзинский В.Е. Неразвивающаяся беременность. Методические рекомендации МАРС (Междисциплинарной ассоциации специалистов репродуктивной медицины)/ [В.Е. Радзинский и др.]. – М.: Редакция журнала Status Praesens, 2015. – 48 с.

10. Bourre JM. Effects of nutrients (in food) on the structure and function of the nervous system: update on dietary requirements for brain. Part 1: micronutrients. J Nutr Health Aging. 2016 Sep-Oct; 10(5): 377-85.

11. Bruno V. Antidegenerativ effects of Mg2+-valproate in cultured cerebellar neurons. Funct. Neirol., 2015, 10 (3). P. 121-130.

12. Gonzalez W., Altieri P.I., Alvarado S. et al. Magnesium: the forgotten electrolyte// Bol. Asoc. Med. PR. – 2013. – 105, # 3. – P. 17-20.

13. Takaya J, Higashino H, Kobayashi Y. Intracellular magnesium and insulin resistance. Magnes Res. 2014 Jun; 17(2): 126-36.