HEALTH OF WOMAN. 2016.8(114):140–143; doi 10.15574/HW.2016.114.140 
 

Анамнестичні фактори, які формують репродуктивне здоров’я жінок із неодноразовими невдалими спробами запліднення in vitro

Коцабин Н. В., Макарчук О. М.

Івано-Франківський національний медичний університет

Частка пацієнтів з багаторазовими невдалими спробами лікування методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) складає близько 30% від усіх пацієнтів, які лікуються з використанням ДРТ. Жінки з невдалими спробами ДРТ в анамнезі – це особлива категорія пацієнток, які потребують надзвичайної уваги і більш ретельного обстеження як на етапі підготовки до стимуляції суперовуляції, так і селекції ембріонів, підготовки ендометрія до ембріотрансферу.

Мета дослідження: на основі детального аналізу анамнестичних та клінічних даних безплідних жінок з неодноразовими невдалими спробами запліднення in vitro виокремити групу високого ризику, яка вимагає більш поглибленого вивчення гормональних особливостей, стану оваріального резерву та ендометрія.

Матеріали та методи. Для розуміння глибини проблеми неодноразових невдалих спроб запліднення in vitro і розроблення дієвого алгоритму лікування безплідності у таких подружніх пар було проведено аналіз анамнестичних даних трьох основних груп жінок з безплідністю в анамнезі (105 пацієнток), включених у програму ДРТ. Вони були розподілені за віком: І група – жінки молодше 35 років, ІІ група – віком від 35 до 40 років, ІІІ група – віком понад 40 років. Зазначені групи пацієнток порівнювали між собою та із контрольною групою практично здорових жінок (30 осіб).

Результати. Головні стресорні фактори у відсотковому відношенні втричі переважали у групі безплідних жінок і мали прямий зв’язок як із самим фактом процедури запліднення in vitro, так і з хронічним стресовим чинником, зумовленим тривалою безплідністю. Первинну безплідність достовірно частіше відзначали у пацієнток молодше 35 років (p<0.05), вторинну безплідність відзначено у вагомому відсотку у ІІ та ІІІ дослідних групах (p<0.05). Привертає увагу вагомий відсоток поєднання причин безплідності та ідіопатичного фактора у всіх групах, а також переважання трубно-перитонеального фактора у ІІ і ІІІ дослідних групах та ендокринної дисфункції у І дослідній групі. Причому найчастішою патологією серед даної категорії обстежених був синдром полікістозних яєчників. У пацієнток І та ІІ групи звикле невиношування діагностували вдвічі частіше, ніж у ІІІ групі (p<0.05). У досліджуваних групах основне місце належить інфікуванню сечостатевих шляхів, захворюванням респіраторного тракту, патології серцево-судинної системи. Дані стратифікаційного аналізу свідчать про зростання імовірності невдалих спроб екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) під впливом постійного хронічного стресу (відношення шансів OR = 2.06; 95% СІ: 0.95–3.17; р<0.05).

Заключення. Серед пацієнток із безплідністю та неодноразовими невдалими спробами використання ДРТ потрібно виділити окрему групу високого ризику невдалих спроб ЕКЗ, причому ця приналежність залежить від тривалості безплідності, віку жінки та комбінації головних факторів.

Ключові слова: невдалі спроби запліднення in vitro, анамнез, безплідність, високий ризик.

Література:

Литература: 
1. Аналіз медико-соціального впливу впровадження сучасних медичних технологій на покращення репродуктивного здоров’я жінок з невиношуванням вагітності /В.В. Подольський, С.П. Писарєва, В.Л. Дронова [та ін.] //Здоровье женщины. – 2011. – № 9. – С. 100–102.

2. Загребельная И.В. Современные аспекты патогенеза и лечения эндокринного бесплодия /И.В. Загребельная //Международный медицинский журнал. – 2010. –Т. 16, № 1. – С. 55–59.

3. Петренко Н.В. Діагностичні маркери ендокринного безпліддя / Н.В. Петренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2015. – № 1. – С. 165–167.

4. Савельева Г.М. Способ прогнозирования наступления беременности у пациенток, включенных в программу экстракорпорального оплодотворения, в стандартном длинном протоколе / Г.М. Савельева, П.А. Клименко, Е.Н. Карева // Лечащий врач. – 2013. – № 3. – С. 46–50.

5. Шуршалина А.В. Прегравидарная подготовка эндометрия и вспомогательные репродуктивные технологии / А.В. Шуршалина // Гинекология. – 2013. – Т. 15, № 2. – С. 12–14.

6. Юзько О.М. Оцінка оваріального резерву у жінок із безпліддям / О.М. Юзько, П.О. Галайко // Здоровье женщины. – 2010. – № 3. – С. 10–11.

7. Jaiswar S.P. Prediction of Poor Ovarian response by Biochemical and Biophysical Markers: A Logistic Regression Model / S.P. Jaiswa, S.M Natu // J Obstet Gynaecol India. – 2015. – Vol. 65, № 6. – P. 411–416.

8. Shen M.S. New horizon on successful management for a woman with repeated implantation failure due tounresponsive thin endometrium: use of extended estrogen supplementation / M.S. Shen, C.W. Wang, C.H. Chen // J Obstet Gynaecol Res. – 2013. – Vol. 39, № 5. – P. 1092–1094. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2012.02070.x; PMid:23379608