• Адаптація та психолого-імунологічні механізми її забезпечення у вихованців дитячих будинків 
ua До змісту

Адаптація та психолого-імунологічні механізми її забезпечення у вихованців дитячих будинків 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):29–32 

Адаптація та психолого-імунологічні механізми її забезпечення у вихованців дитячих будинків 
 

Височина І. Л. 
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Україна 

 

Резюме: Вивчено механізми адаптації на підставі аналізу взаємозв'язків між психологічним та імуногологічним рівнем її забезпечення у 361 вихованця дитячих будинків віком від 4 до 18 років, які перебувають в умовах дії хронічного стесу за рахунок впливу різних видів депривації. Формування та механізм адаптації у дітей вихованців дитячих будинків проявлялись через не антигенні впливи дії хронічного стресу на стан імунної системи за рахунок наявності вірогідних взаємозвязків та взаїмовпливів між показниками імунної системи (мукозальний імунтітет, цитокіновий статус) та психологічними особливостями (типологічні характеристики особи (характер та акцентуації характера), емоційний портрет (тривожність, колірний вибір). 
 

Ключові слова: діти, дитячі будинки, адаптація, імунітет, кореляційний аналіз 
 

Література: 
 

1. Васильев НВ, Коляда ТИ, Суслов ТЕ. 1991. О связи иммуногенеза с общим адаптационным синдромом. Системные и клеточные механизмы адаптации к действию повреждающих факторов. Челябинск: 82—83.

2. Никитина ВБ, Ветлугина ТП, Аксенов ММ, Епанчинцева ЕМ. 2008. Вторичная иммунная недостаточность как фактор развития затяжного течения невротических, связанных со стрессом расстройств. Сибирский вестник психиатрии и наркологии. 1(84): 43—47.

3. Григорьев ИИ. 2007. Иммунотропные эффекты хронического стресса и чувствительность лейкоцитарного звена системы крови к действию интерлейкина 1β. Автореф. дис. к.биол.н. Тюмень: 21.

4. Гублер ЕВ, Генкин АА. 1973. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Л, Медицина: 144.

5. Семке ВЯ, Ветлугина ТП, Невидимова ТИ и др. 2003. Клиническая психонейроиммунология. Томск, ООО Изд-во РАСКО: 300.

6. Маслова МН. 2005. Молекулярные механизмы стресса. Рос физиол журнал им. И.М. Сеченова. 11: 1320—1327.

7. Крыжановский ГН, Акмаев ИГ, Магаева СВ, Морозов СГ. 2010. Нейроиммуноэндокринные взаимодействия в норме и патологии. Мед книга: 288.

8. Суздальницкий РС, Левандо ВА, Стернин ЮИ. 2003. Иммуномодулирующие свойства полиэнзимных препаратов при спортивных стрессорных иммунодефицитах. Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации. 1: 21—25.

9. Волчегорский ИА, Долгушин ИИ, Колесников ОЛ, Цейликман ВЭ. 2000. Экспериментальное моделирование и лабораторная оценка адаптационных реакций организма. Челябинск: 167.

10. Ader R, Cohen N, Felten D. 1995. Psychoneuroimmunology: interactions between the nervous system and the immune system. Lancet. 345;8942: 99—103.

11. Vidovic A, Gotovac K, Vilibic M et al. 2011. Repeated Assessments of Endocrine& and Immune&Related Changes in Posttraumatic Stress Disorder. Neuroimmunomodulation. 18;4: 199—211. http://dx.doi.org/10.1159/000322869 ; PMid:21335985

12. Segal AB, Bruno S, Forte WC. 2006. Immune function in acute stress. Allergol Immunopathol (Madr). 34;4: 136—140. http://dx.doi.org/10.1157/13091038