Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 4(84): 41-47; doi 10.15574/PP.2020.84.41
Мочульська О. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Для цитування: Мочульська ОМ. (2020). Зовнішня терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(84): 41–47; doi 10.15574/PP.2020.84.41
Стаття надійшла до редакції 27.07.2020 р.; прийнята до друку 10.12.2020 р.

Алергодерматози посідають особливе місце в структурі алергічних захворювань дітей у зв'язку з поширеністю. Найчастіші алергічні ураження шкіри: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра та хронічна алергічна кропив'янка, набряк Квінке, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса—Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), токсикодермії. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, ще існують труднощі у визначенні лікувальної тактики при алергодерматозах у дітей. Відповідно до міжнародних програмних документів EAACI (European Academy of Allergy and Clinical Immunology), AAAAI (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology), PRACТALL (Practical Allergology Consensus Report) щодо лікування алергодерматозів, провідне місце посідає зовнішня терапія, яка потребує індивідуального підходу і щоденного спостереження за станом шкіри. Зовнішня терапія полягає в місцевому застосуванні емолієнтів, топічних глюкокортикостероїдів, топічних інгібіторів кальциневрину, кератолітичних, кератопластичних, репарантів, епітелізуючих і протизапальних засобів, у разі ускладненого клінічного перебігу захворювання — протибактеріальних, протигрибкових, противірусних лікарських засобів разом із доглядом за шкірою.
Мета — підвищити інформативність щодо сучасних можливостей зовнішньої терапії алергодерматозів у дітей.
Зовнішня фармакотерапія алергодерматозів має бути етіопатогенетичною і впливати на механізми формування алергічного запалення в шкірі, усунення свербежу, сухості, тому пошуки шляхів її удосконалення дадуть змогу контролювати клінічний перебіг захворювання, зменшити інвалідизацію, підвищити якість життя пацієнтів.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, алергія, алергодерматози, зовнішня терапія, місцева терапія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akan A, Dibek-Misirlioglu E, Civelek E, Vezir E, Kocabas CN. (2020). Diagnosis of atopic dermatitis in children: comparison of the Hanifin-Rajka and the United Kingdom Working Party criteria. Allergologia et Immunopathologia. 48 (2): 175-181. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054619301156; https://doi.org/10.1016/j.aller.2019.07.008; PMid:31611041

2. Beltrani VS. (1998). Allergic Dermatoses. Medical Clinics of North America. 82 (5): 1105-1133. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712505704053. https://doi.org/10.1016/S0025-7125(05)70405-3

3. Bourrain JL. (2017). Toxicodermias. EMC – Dermatologia. 51 (4): 1-13. doi: 10.1016/S1761-2896(17)87052-7. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1761289617870527. https://doi.org/10.1016/S1761-2896(17)87052-7

4. Dowling PJ, Kader R, Portnoy JM. (2019). COLA (Conferences On-Line Allergy) at 10 Years – Evolution of an Online Fellowship Curriculum. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (8): 2568-2573. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819305975. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.06.025; PMid:31279862

5. Fawbert K, Leech S. (2020). Recurrent urticaria and angioedema. Paediatrics and Child Health. 30 (7): 243-248. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S175172222030072X. https://doi.org/10.1016/j.paed.2020.04.001

6. Hsu DY, Brieva J, Silverberg NB, Paller AS, Silverberg JI. (2017). Pediatric Stevens-Johnson syndrome and toxic epidermal necrolysis in the United States. Journal of the American Academy of Dermatology. 76 (5): 811-817. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0190962216312853. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2016.12.024 PMid:28285784 PMCid:PMC5502094

7. Millon GG, Lopez-Bran E. (2018). Toxicodermias. Medicine – Programa de Formacion Medica Continuada Acreditado. 12 (48): 2846-2853. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0304541218300076. https://doi.org/10.1016/j.med.2018.01.007

8. Napolitano M, Fabbrocini G, Patruno C. (2019). Allergic contact dermatitis in patients with atopic dermatitis: A retrospective study. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (7): 2459-2461. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819303307. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.03.045; PMid:30954642

9. Nassau S, Fonacier L. (2020). Allergic Contact Dermatitis. Medical Clinics of North America. 104 (1): 61-76. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712519300884. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.08.012 PMid:31757238

10. Nguyen V, Simon L, Jaqua E. (2016). Allergic Dermatoses. Primary Care: Clinics in Office Practice. 43 (3): 433-449. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0095454316300239. https://doi.org/10.1016/j.pop.2016.04.011 PMid:27545733

11. Noe MH, Micheletti RG. (2020). Diagnosis and management of Stevens-Johnson syndrome/toxic epidermal necrolysis. Clinics in Dermatology. 6: 738-744. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0738081X20301498. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2020.06.016; PMid:33341195

12. Ozceker D, Haslak F, Dilek F, Sipahi S, Yucel E, Guler N, Tamay Z. (2019). Contact sensitization in children with atopic dermatitis. Allergologia et Immunopathologia. 47 (1): 47-51. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054618301009. https://doi.org/10.1016/j.aller.2018.06.002 PMid:30193890