Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 12-20; doi 10.15574/PP.2023.95.12
Суліменко Є. М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», м. Київ, Україна

Для цитування: Суліменко ЄМ. (2023). Знеболювання в пологах – порівняння і аналіз класичної методики епідуральної аналгезії та модифікованої з пункцією твердої мозкової оболонки. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 12-20; doi 10.15574/PP.2023.95.12.
Стаття надійшла до редакції 06.06.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Епідуральна аналгезія (ЕА), що найчастіше використовується для знеболювання пологів, ефективна і відносно безпечна методика, але може бути пов’язана з повільним початком дії, неадекватним блоком. Використання ЕА з проколом твердої мозкової оболонки (DPE) покликана знайти баланс між поліпшенням якості аналгезії та зменшенням частоти побічних ефектів.
Мета – порівняти дві методики знеболювання пологів.
Матеріали та методи. Жінок (n=80) поділили на дві групи: І група (n=40), у якій використовували DPE, ІІ група (n=40) – застосовували ЕА. В обох групах застосовували однакову методику епідуральної пункції та катетеризації, у І групі виконували додатково пункцію твердої мозкової оболонки. Оцінювали аналгезію за візуальною аналоговою шкалою оцінки болю (ВАШ). Оцінювали якість та ефективність аналгезії, гемодинаміку жінки. Фіксували ускладнення та небажані ефекти. Стан плода: кардіотокографія (КТГ), лактат пуповинної крові, pH. Проводили статистичний аналіз отриманих даних.
Результати. Перша перейма (ВАШ <1) в І групі зафіксована на 11,4±3,3 хв, а в ІІ групі – на 21,5±7,2 хв (p<0,05). Монолатеральний блок у І групі становив 4 (10%) проти 10 (25%) у ІІ групі (p<0,05). Перейми з ВАШ <1 після 30 хв у ІІ групі дорівнювали 7 (17,5%) проти відсутності таких в І групі. Ударний обʼєм серця в І групі знизився на 2,1% проти 1,5% у ІІ групі. Дані щодо гіпотонії та виникнення ускладнень, КТГ, лактат пуповинної крові, pH не різнилися по групах.
Висновки. Використання DPE проти ЕА дало кращі результати за якістю та ефективністю аналгезії. Гемодинаміка матері залишалася стабільною за використання DPE. Ця методика не збільшувала частоту ускладнень порівняно з ЕА. Не було різниці між групами в оцінці стану плода за даними КТГ, показниками pH та лактату пуповинної крові.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: епідуральна аналгезія, епідуральна аналгезія з проколом твердої мозкової оболонки DPE, системна гемодинаміка, центральна гемодинаміка.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2019, Mar). American College of Obstetricians and Gynecologists' Committee on Practice Bulletins – Obstetrics. ACOG Practice Bulletin No. 209: Obstetric Analgesia and Anesthesia. Obstet Gynecol. 133 (3): e208-e225. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003132; PMid:30801474

2. Cappiello E, O'Rourke N, Segal S et al. (2008, Nov). Randomized trial of dural puncture epidural technique compared with the standard epidural technique for labor analgesia. Anesth Analg. 107 (5): 1646-1651. https://doi.org/10.1213/ane.0b013e318184ec14; PMid:18931227

3. Chau A, Bibbo C, Huang CC et al. (2017, Feb). Dural Puncture Epidural Technique Improves Labor Analgesia Quality With Fewer Side Effects Compared With Epidural and Combined Spinal Epidural Techniques: A Randomized Clinical Trial. Anesth Analg. 124 (2): 560-569. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000001798; PMid:28067707

4. Guasch E, Iannuccelli F, Brogly N at al. (2017, Nov). Failed epidural for labor: what now? Minerva Anestesiol. 83 (11): 1207-1213. Epub 2017 Jun 12. https://doi.org/10.23736/S0375-9393.17.12082-1; PMid:28607343

5. Hattler J, Klimek M, Rossaint R at al. (2016, Oct). The Effect of Combined Spinal-Epidural Versus Epidural Analgesia in Laboring Women on Nonreassuring Fetal Heart Rate Tracings: Systematic Review and Meta-analysis. Anesth Analg. 123 (4): 955-964. Erratum in: Anesth Analg. 2018 Jan; 126 (1): 372. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000001412; PMid:27509225

6. Lim G, Facco FL, Nathan N at al. (2018, Jul). Review of the Impact of Obstetric Anesthesia on Maternal and Neonatal Outcomes. Anesthesiology. 129 (1): 192-215. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000002182; PMid:29561267 PMCid:PMC6008182

7. Macones GA, Hankins GD, Spong CY at al. (2008). The 2008 National Institute of Child Health and Human Development workshop report on electronic fetal monitoring: update on definitions, interpretation, and research guidelines. Obstet Gynecol. 112: 661-666. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181841395; PMid:18757666

8. Merskey H, Bogduk N. (eds.). (1994). Classification of chronic pain, second edition. Seattle: IASP press.: 210.

9. Міністерство охорони здоровʼя України. (2023). Наказ Міністерства охорони здоровʼя України від 5.01.2023 року №8. URL: https://www.dec.gov.ua/mtd/kesariv-roztyn/.

10. NICE. (2016). Intrapartum care. Guidance. URL: http://pathways.nice.org.uk/pathways/intrapartum-care.

11. Tan HS, Reed SE, Mehdiratta JE et al. (2022, May 1). Quality of Labor Analgesia with Dural Puncture Epidural versus Standard Epidural Technique in Obese Parturients: A Double-blind Randomized Controlled Study. Anesthesiology. 136 (5): 678-687. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000004137; PMid:35157756

12. Thomas JA, Pan PH, Harris LC et al. (2005, Nov). Dural puncture with a 27-gauge Whitacre needle as part of a combined spinal-epidural technique does not improve labor epidural catheter function. Anesthesiology. 103 (5): 1046-1051. https://doi.org/10.1097/00000542-200511000-00019; PMid:16249679

13. Упрямова ЕЮ, Шифман ЕМ, Овезов АМ и др. (2018). Влияние методов обезболивания самопроизвольных родов на организм матери и плода. Альманах клинической медицины. 46 (2): 137-145. https://doi.org/10.18786/2072-0505-2018-46-2-137-145

14. Wang L, Liu H, Duan Y at al. (2021, Nov 25). Analgesic Effects of Epidural Labor Analgesia at Different Periods and Its Effects on Maternal and Infant Outcomes and MiRNA-146b Level. J Healthc Eng. 2021: 2879678. https://doi.org/10.1155/2021/2879678; PMid:34868513 PMCid:PMC8639244

15. Wang X, Wang Y, Zhou S et al. (2009). Women's postpartum practices and chronic pain in rural China. Matern Child Health J. 13: 206-212. https://doi.org/10.1007/s10995-008-0336-2; PMid:18351447

16. Wilson SH, Wolf BJ, Bingham K at al. (2018, Feb). Labor Analgesia Onset With Dural Puncture Epidural Versus Traditional Epidural Using a 26-Gauge Whitacre Needle and 0.125% Bupivacaine Bolus: A Randomized Clinical Trial. Anesth Analg. 126 (2): 545-551. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000002129; PMid:28622178 PMCid:PMC7179732

17. Yadav P, Kumari I, Narang A at al. (2018). Comparison of dural puncture epidural technique versus conventional epidural technique for labor analgesia in primigravida. Journal of Obstetric Anaesthesia and Critical Care. 8 (1): 24. https://doi.org/10.4103/joacc.JOACC_32_17