Paediatric surgery.Ukraine.2021.4(73):59-65; doi 10.15574/PS.2021.73.59
Коробко Ю. Є., Конопліцький В. С., Ольхомяк О. О.
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна

Для цитування: Коробко ЮЄ, Конопліцький ВС, Ольхомяк ОО. (2021). Значення комплексної оцінки інтегрального показника ендогенної інтоксикації організму та ультразвукової візуалізації апендиксу в діагностиці гострого апендициту у дитячому віці. Хірургія дитячого віку. 4(73): 59-65; doi 10.15574/PS.2021.73.59.
Стаття надійшла до редакції 05.09.2021 р., прийнята до друку 8.12.2021 р.

Традиційно в діагностиці гострого апендициту та ендогенної інтоксикації, що супроводжує його перебіг, широко застосовують показники гемограми та великий спектр запропонованих гематологічних індексів. Однак, як засвідчує практика, ізольоване вивчення гемограми, навіть із залученням її інтегральних індексів, особливо на ранніх етапах розвитку патології, є недостатнім для її своєчасної діагностики, а тим паче диференційної діагностики. Важливим додатковим методом діагностики гострого апендициту є ультразвукове дослідження (УЗД).
Мета – на основі конкретного клінічного спостереження в динаміці перебігу абдомінального больового синдрому визначити комплексну діагностичну значущість інтегрального показника ендотоксикозу організму та УЗД.
Матеріали та методи. За інтегральний показник ендогенної інтоксикації обрано запропонований авторами інтегральний показник, який обчислювали з урахуванням показників загального аналізу периферійної крові: кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів і показників лейкограми за формулою. Для полегшення обчислення величини сумарного індексу ендогенної інтоксикації розроблено калькулятор на базі програми для роботи з електронними таблицями Excel, у середовище якої інтегрували запропоновану формулу індексу. УЗД виконували з допплерівським скануванням на УЗ-апаратах «SAMSUNG H60» (виробник Південна Корея) та “SAMSUNG» LS22EMU1HS (Seoul. Korea, 2016).
Результати. Одночасне зіставлення динаміки місцевих змін у клінічній картині, гемограмі, величині ендогенної інтоксикації та візуальних знахідок при УЗД органів черевної порожнини дає змогу уникнути невиправданого оперативного втручання в пацієнтів з абдомінальним болем.
Висновки. Правильно зібраний анамнез, оцінювання фізикальних, клініко-лабораторних показників і даних лабораторних методів обстеження, залучення необхідних вузьких спеціалістів дають змогу уникнути помилок у діагностиці гострого апендициту в дітей. Доцільним і виправданим у діагностичному оцінюванні клінічної картини в разі підозри на гострий апендицит є зіставлення показників інтегрованого індексу ендогенної інтоксикації, зокрема, сумарного індексу ендогенної інтоксикації з ультразвуковою візуалізацією апендикса в динаміці перебігу патологічного процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: індекс інтоксикації, УЗД, апендицит.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акилов ХА, Урманов НТ, Примов ФШ и др. (2019). Опыт лечения острого аппендицита в Ташкенте. Детская хирургия. 23 (3): 157–160. https://doi.org/10.18821/1560-9510-2019-23-3-157-160

2. Алекберадзе АВ, Липницкий ЕМ. (2017). Острый аппендицит. Мoсква: Изд-во ФГБОУ ВО Первый Московский гос. университет им. И. М. Сеченова: 38.

3. Bachur RG, Callahan MJ, Monuteaux MC et al. (2015, May). Integration of ultrasound findings and a clinical score in the diagnostic evaluation of pediatric appendicitis. J Pediatr. 166 (5): 1134-1139. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2015.01.034; PMid:25708690

4. Баряева ОЕ, Флоренсов ВВ, Кузьмина НИ. (2009). Дифференциальная дмагностика абдоминального болевого синдрома у девочек. Сибирский медицинский журнал. 3: 170–171.

5. Дмитриева ЕВ, Буланов МН, Нестеренко ТС, Перминов ЕН, Шахнина ИА. (2012). Возможности ультразвукового исследования в диагностике острого флегмонозного аппендицита у детей. Вестник Ивановской медицинской академии. 17 (2): 34–41.

6. Eng KA, Abadeh A, Ligocki C et al. (2018, Sep). Acute appendicitis: a meta-analysis of the diagnostic accuracy of US, CT, and MRI as second-line imaging tests after an initial US. Radiology. 288 (3): 717-727. https://doi.org/10.1148/radiol.2018180318; PMid:29916776

7. Конопліцький ВС, Коробко ЮЄ, Мотигін ВВ. (2020). Інтегральна оцінка ендогенної інтоксикації організму в прогнозуванні форм перебігу гострого апендициту у дітей. Art of Medicine. 3 (15): 92–97.

8. Лоскутова ТО, Петрашенко ІІ, Петулько АП. (2015). Показники інтоксикації в діагностиці гострого апендициту у вагітних. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 117–120.

9. Маркин ЛБ, Яковлева ЭБ. (2004). Детская гинекология. Киев. Знание: 476.

10. Павлова ТВ, Пилькевич НБ, Павлова ЛА, Лысов АЕ. (2017). Патофизиологические особенности гемограммы у детей с различными формами острого аппендицита. Кубанский научный медицинский вестник. 1 (162): 103–106. https://doi.org/10.25207/1608-6228-2017-1-103-106

11. Петряйкина ЕЕ, Савенкова МС, Коптунов ИЕ. (2020). Дифференциальная диагностика болей в животе у девочек и девушек. Трудный диагноз в педиатрии. К 115 летию Морозовской больницы. 2: 232–235.

12. Самусенко АА, Раянов НВ. (2018). Диагностические ошибки в диагностике острого аппендицита у детей. Вестник Северо-Западного государственного медицинского университета им. И. И. Мечникова. 10 (1): 86–88. https://doi.org/10.17816/mechnikov201810186-88

13. Совцов СА. (2013). Острый аппендицит: что изменилось в начале нового века? Хирургия. 7: 37–42.

14. Совцов СА. (2002). Острый аппендицит: спорные вопросы. Хирургия. 1: 59–61.

15. Совцов СА. (2016). Летопись частой хирургии. 1: аппендицит. Челябинск: 199.

16. Сперанский ИИ, Самойленко ГЕ, Лобачева МВ. (2009). Общий анализ крови – все ли его возможности исчерпаны? Интегральные индексы интоксикации как критерии оценки тяжести течения эндогенной интоксикаци, ее осложнений и эффективности проводимого лечения. Острые и неотложные состояния в практике врача. 6: 26–31.

17. Terasawa T, Blackmore CC, Bent S et al. (2004, Oct 5). Systematic review: computed tomography and ultrasonography to detect acute appendicitis in adults and adolescents. Ann Intern Med. 141 (7): 537-546. https://doi.org/10.7326/0003-4819-141-7-200410050-00011; PMid:15466771

18. Васильев АЮ, Ольхова ЕБ. (2010). Ультразвуковая диагностика в неотложной детской практике. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 832.

19. Yeh B. (2008). Evidence-based emergency medicine/rational clinical examination abstract. Does this adult patient have appendicitis? Ann Emerg Med. 52 (3): 301-303. https://doi.org/10.1016/j.annemergmed.2007.10.023; PMid:18763359

20. Ишманов МЮ, Сертакова АВ, Соловьева АМ, Федяшина НА, Щербакова ЕВ. (2017). 250 показателей здоровья. Универсальный справочник. Москва: T8RUGRAM. Научная книга: 602.

21. Zhang H, Bai Y, Wang W. (2018). Nonoperative management of appendiceal phlegmon or abscess in children less than 3 years of age. World journal of Emergency Surgery. 13: 10. https://doi.org/10.1186/s13017-018-0170-9; PMid:29507603 PMCid:PMC5834882

22. Zhang H, Liao M, Chen J et al. (2017, Feb). Ultrasound, computed tomography or magnetic resonance imaging – which is preferred for acute appendicitis in children? A Meta-analysis. Pediatr Radiol. 47 (2): 186-196. https://doi.org/10.1007/s00247-016-3727-3; PMid:27815615