Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 2(122): 39-43. doi 10.15574/SP.2022.122.39
Мозирська О. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Мозирська ОВ. (2022). Значення колонізації шкіри Staphylococcus aureusта дріжджовим грибом Malassezia в дітей у розвитку атопічного дерматиту. Сучасна педіатрія. Україна. 2(122): 39-43. doi 10.15574/SP.2022.122.39.
Стаття надійшла до редакції 13.12.2021 р., прийнята до друку 06.03.2022 р.

Пацієнти з атопічним дерматитом мають порушений епідермальний бар’єр, що є однією з передумов колонізації бактерій і грибків на ураженій шкірі.
Мета – визначити наявність колонізації шкіри Staphylococcus aureus та видами Malassezia у хворих на атопічний дерматит.
Матеріали та методи. Для визначення колонізації шкіри Staphylococcus aureus 83 хворим на атопічний дерматит та 70 здоровим дітям проведено посів мазків шкіри. Рівень колонізації Malassezia у зразках визначено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.
Результати. У хворих на атопічний дерматит уражена шкіра достовірно частіше колонізована Staphylococcus aureus, ніж у здорових дітей (ВШ=3,974 (1,861-8,486)). SCORAD був достовірно вищим у носіїв Staphylococcus aureus (p<0,05). У підгрупі носіїв Staphylococcus aureus діти були старшими та мали довшу тривалість захворювання (р<0,05). Malassezia restricta та Malassezia globosa виявлено в 11 пацієнтів, хворих на атопічний дерматит, і 10 здорових дітей. Поширення Malassezia за видами залежала від статі та наявності атопічного дерматиту.
Висновки. Встановлено, що колонізація шкіри Staphylococcus aureus значно переважає в дітей, хворих на атопічний дерматит порівняно зі здоровими. Види Malassezia поширені на шкірі як пацієнтів з атопічним дерматитом, так і у здорових, але співвідношення видів може різнитися залежно від наявності хвороби.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: Staphylococcus aureus, Malassezia, атопічний дерматит, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Blicharz L, Michalak M, Szymanek-Majchrzak K, Młynarczyk G, Skowroński K, Rudnicka L, Samochocki Z. (2021). The Propensity to Form Biofilm in vitro by Staphylococcus aureusStrains Isolated from the Anterior Nares of Patients with Atopic Dermatitis: Clinical Associations. Dermatology (Basel, Switzerland). 237 (4): 528-534. https://doi.org/10.1159/000511182; PMid:33113538

2. Kim J, Kim BE, Ahn K, Leung D. (2019). Interactions Between Atopic Dermatitis and Staphylococcus aureusInfection: Clinical Implications. Allergy, asthma & immunology research. 11 (5): 593-603. https://doi.org/10.4168/aair.2019.11.5.593; PMid:31332972 PMCid:PMC6658404

3. Nowicka D, Nawrot U. (2019). Contribution of Malassezia spp. to the development of atopic dermatitis. Mycoses. 62 (7): 588-596. https://doi.org/10.1111/myc.12913; PMid:30908750

4. Park G, Moon BC, Choi G, Lim HS. (2021). Cera Flava Alleviates Atopic Dermatitis by Activating Skin Barrier Function via Immune Regulation. International journal of molecular sciences. 22 (14): 7531. https://doi.org/10.3390/ijms22147531; PMid:34299150 PMCid:PMC8303669

5. Saad M, Sugita T, Saeed H, Ahmed A. (2013). Molecular epidemiology of Malassezia globosa and Malassezia restricta in Sudanese patients with pityriasis versicolor. Mycopathologia. 175 (1-2): 69-74. https://doi.org/10.1007/s11046-012-9587-y; PMid:23054329

6. Sugita T, Suzuki M, Goto S, Nishikawa A, Hiruma M, Yamazaki T, Makimura K. (2010). Quantitative analysis of the cutaneous Malassezia microbiota in 770 healthy Japanese by age and gender using a real-time PCR assay. Medical mycology. 48 (2): 229-233. https://doi.org/10.1080/13693780902977976; PMid:19462267

7. Tauber M, Balica S, Hsu CY, Jean-Decoster C, Lauze C, Redoules D, Viodé C, Schmitt AM, Serre G, Simon M, Paul CF. (2016). Staphylococcus aureusdensity on lesional and nonlesional skin is strongly associated with disease severity in atopic dermatitis. The Journal of allergy and clinical immunology. 137 (4): 1272-1274.e3. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.07.052; PMid:26559326

8. Totté JE, van der Feltz WT, Hennekam M, van Belkum A, van Zuuren EJ, Pasmans SG. (2016). Prevalence and odds of Staphylococcus aureuscarriage in atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis. The British journal of dermatology. 175 (4): 687-695. https://doi.org/10.1111/bjd.14566; PMid:26994362

9. Волосовец АП, Бекетова ГВ, Березенко ВС, Митюряева ИА, Волосовец ТН, Починок ТВ. (2021). Динамика заболеваемости и распространенности атопического дерматита у детей Украины за последние 20 лет: медико-экологические аспекты Педиатрия. Восточная Европа. 9 (2): 206-216. doi: 10.34883/PI.2021.9.2.005.

10. Wang V, Boguniewicz J, Boguniewicz M, Ong PY. (2021). The infectious complications of atopic dermatitis. Annals of allergy, asthma & immunology: official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology. 126 (1): 3-12. https://doi.org/10.1016/j.anai.2020.08.002; PMid:32771354 PMCid:PMC7411503