Paediatric surgery.Ukraine.2020.2(67):48-54; doi 10.15574/PS.2020.67.48
Переяслов А. А.¹, Никифорук О. М.¹, Бобак А. І.¹, Стеник Р. В.², Дац Р. І.¹, Мальований Б. Я.^2
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²КНП ЛОР «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», Україна

Для цитування: Переяслов АА, Никифорук ОМ, Бобак АІ, Стеник РВ та інш. (2020). Значення даних лабораторного дослідження у діагностиці гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 2(67): 48-54; doi 10.15574/PS.2020.67.48
Стаття надійшла до редакції 11. 02.2020 р., прийнята до друку 10.06.2020 р.

Вступ. Незважаючи на тривалу історію вивчення гострого апендициту (ГА), частота запізнілої діагностики, виникнення перфорацій та негативних апендектомій залишаються достатньо високими. Діагноз ГА в багатьох випадках залежить від клінічного досвіду хірурга, проте в значної частини пацієнтів класична картина апендициту відсутня, що зумовлює високу частоту діагностичних помилок та необхідність пошуку нових діагностичних маркерів.
Мета роботи. Порівняти різні лабораторні показники не тільки для діагностики апендициту у дітей, але й доопераційного виявлення пацієнтів із можливим перфоративним ГА.
Матеріал і методи. Робота ґрунтується на результатах обстеження 3171 дитини, що прооперовані в І хірургічному відділенні Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» упродовж 2009–2018 років. Контрольну групу склали 146 дітей, госпіталізованих з підозрою на ГА, проте в подальшому цей діагноз не був підтверджений. Криві помилок, специфічність, чутливість, позитивна (ППЦ) і негативна (НПЦ) прогностична цінність, коефіцієнт імовірності (Likelihood Ratio – LR) визначали за показниками лейкоцитозу, кількості нейтрофілів, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (СНЛ) щодо діагностики ГА і його ускладнених форм, а також рівня натрію для діагностики перфоративного апендициту.
Результати та обговорення. Найкращу прогностичну цінність щодо діагностики ГА виявлено для СНЛ (чутливість – 84,9%, специфічність – 67,1%, ППЦ – 17%, НПЦ – 98,2%, LR(+) – 2,58, LR(-) – 0,23) та нейтрофілів (чутливість – 73,5%, специфічність – 69,2%, ППЦ – 10,7%, НПЦ – 98,1%, LR(+) – 2,39, LR(-) – 0,38), тоді як показники лейкоцитозу не мають такої прогностичної цінності. Для доопераційної діагностики перфоративного апендициту найбільш достовірні результати отримані для СНЛ (чутливість – 90,3%, специфічність – 89,9%, ППЦ – 98,9%, НПЦ – 46,4%, LR(+) – 8,94, LR(-) – 0,11) та рівню натрію (чутливість – 82,5%, специфічність – 84,0%, ППЦ – 98,5%, НПЦ – 27,5%, LR(+) – 5,20, LR(-) – 0,20).
Висновки. Серед показників загального аналізу крові найкращу прогностичну значущість щодо діагностики ГА у дітей виявляють СНЛ та кількість нейтрофілів. СНЛ разом із рівнем натрію дозволяють з високим ступенем достовірності доопераційно виявити дітей з підозрою на перфорацію червоподібного відростка.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гострий апендицит, діагностика, лабораторні маркери.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Abed YA, Alobaid N, Myint F. (2015). Diagnostic markers in acute appendicitis. Am J Surg. 209(6): 1043-1047. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2014.05.024; PMid:25172166

2. Beecher SM, Hogan J, O’Leary DP, McLaughlin R. (2016). An appraisal of inflammatory markers in distinguishing acute uncomplicated and complicated appendicitis. Dig Surg. 33(3): 177-181. https://doi.org/10.1159/000444101; PMid:26859506

3. Buyukbese Sarsu S, Sarac F. (2016). Diagnostic value of white blood cell and C-reactive protein in pediatric appendicitis. Biomed Res Int. https://doi.org/10.1155/2016/6508619; PMid:27274988 PMCid:PMC4870336

4. Cameron DB, Graham DA, Milliren CE et al. (2017). Quantifying the burden of interhospital cost variation in pediatric surgery: implications for the prioritization of comparative effectiveness research. JAMA Pediatr. 171(2): e163926. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2016.3926; PMid:27942727

5. Celik B, Nalcacioglu H, Ozcatal M, Altuner Torun Y. (2019). Role of neutrophil-to-lymphocyte ratio and platelet-to-lymphocyte ratio in identifying complicated appendicitis in the pediatric emergency department. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 25(3): 222-228. https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.06709

6. Craig S, Dalton S. (2016). Diagnosing appendicitis: What works, what does not and where to go from here? J Paediatr Child Health. 52(2): 168-173. https://doi.org/10.1111/jpc.12998; PMid:26437742

7. Delgado-Miguel C, Munoz-Serrano AJ, Barrena Delfa S et al. (2020). Influence of overweight and obesity on acute appendicitis in children. A cohort study. Cir Pediatr. 33(1): 20-24.

8. Dhatt S, Sabhaney V, Bray H, Skarsgard ED. (2020). Improving the diagnostic accuracy of appendicitis using a multidisciplinary pathway. J Pediatr Surg. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.01.040; PMid:32067806. Epub ahead of print.

9. Drapkin Z, Dunnick J, Madsen TE et al. (2020). Pediatric appendicitis: association of chief complaint with missed appendicitis. Pediatr Emerg Care. 36(4): 204-207. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000001390; PMid:29324631

10. Fujii T, Tanaka A, Katami H, Shimono R. (2020). Usefulness of the pediatric appendicitis score for assessing the severity of acute appendicitis in children. Pediatr Int. 62 (1): 70-73. https://doi.org/10.1111/ped.14032; PMid:31654464

11. Giannis D, Matenoglou E, Moris D. (2020). Hyponatremia as a marker of complicated appendicitis: a systematic review. Surgeon. https://doi.org/10.1016/j.surge.2020.01.002; PMid:32035730. Epub ahead of print.

12. Guaitoli E, Gallo G, Cardone E et al. (2020). Consensus statement of the Italian polispecialistic society of young surgeons (SPIGC): Diagnosis and treatment of acute appendicitis. J Invest Surg. https://doi.org/10.1080/08941939.2020.1740360; PMid:32167385. Epub ahead of print.

13. Guney C, Coskun A. (2019). Can Fetuin-A, CRP, and WBC levels be predictive values in the diagnosis of acute appendicitis in children with abdominal pain? Healthcare (Basel). 7(4): 110. https://doi.org/10.3390/healthcare7040110; PMid:31547519 PMCid:PMC6956327

14. Hajibandeh S, Hajibandeh S, Hobbs N, Mansour M. (2020). Neutrophil-to-lymphocyte ratio predicts acute appendicitis and distinguishes between complicated and uncomplicated appendicitis: A systematic review and meta-analysis. Am J Surg. 219(1): 154-163. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2019.04.018; PMid:31056211

15. Hamid KA, Mohamed MA, Salih A. (2018). Acute appendicitis in young children: a persistent diagnostic challenge for clinicians. Cureus. 10 (3): e2347. https://doi.org/10.7759/cureus.2347.

16. Lindestam U, Almstrom M, Jacks J et al. (2019). Low plasma sodium concentration predicts perforated acute appendicitis in children: a prospective diagnostic accuracy study. Eur J Pediatr Surg. https://doi.org/10.1055/s-0039-1687870; PMid:31022754. Epub ahead of print.

17. Mahajan P, Basu T, Pai CW et al. (2020). Factors associated with potentially missed diagnosis of appendicitis in the emergency department. JAMA Netw Open. 3(3): e200612. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.0612; PMid:32150270 PMCid:PMC7063499

18. Mandeville K, Monuteaux M, Pottker T, Bulloch B. (2015). Effects of timing to diagnosis and appendectomy in pediatric appendicitis. Pediatr Emerg Care. 31(11): 753-758. https://doi.org/10.1097/PEC.0000000000000596; PMid:26535497

19. Prasetya D, Rochadi, Gunadi. (2019). Accuracy of neutrophil lymphocyte ratio for diagnosis of acute appendicitis in children: a diagnostic study. Ann Med Surg (Lond). 48: 35-38. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2019.10.013; PMid:31687137 PMCid:PMC6820073

20. Rautava L, Rautava P, Sipila J, Kyto V. (2018). Occurrence and treatment of pediatric appendicitis in Finland 2004-2014. J Surg Res. 232: 33-38. https://doi.org/10.1016/j.jss.2018.06.010; PMid:30463737

21. Shimizu T, Ishizuka M, Kubota K. (2016). A lower neutrophil to lymphocyte ratio is closely associated with catarrhal appendicitis versus severe appendicitis. Surg Today. 46 (1): 84-89. https://doi.org/10.1007/s00595-015-1125-3; PMid:25686778

22. Song CW, Kang JW, Kim JY. (2018). Different clinical features and lower scores in clinical scoring systems for appendicitis in preschool children: comparison with school age onset. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 21(1): 51-58. https://doi.org/10.5223/pghn.2018.21.1.51; PMid:29383305 PMCid:PMC5788951