Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 3(139): 88-92. doi: 10.15574/SP.2024.139.88
Mirzayeva İ. A., Baylarov R. O., Gasimova Y. A., Orujova P. A.
Азербайджанський медичний університет, м. Баку

Для цитування: Mirzayeva İA, Baylarov RO, Gasimova YA, Orujova PA. (2024). Significance of surfactant proteins in respiratory distress syndrome in preterm infants. Modern Pediatrics. Ukraine. 3(139): 88-92. doi: 10.15574/SP.2024.139.88.
Стаття надійшла до редакції 07.02.2024 р., прийнята до друку 09.04.2024 р.

Захворювання органів дихання є широко розповсюдженою патологією серед недоношених дітей.
Метою дослідження було визначення рівня сурфактантного білка А (SP-A) у крові та трахеобронхіальному лаважі дітей раннього віку з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) і пневмонією, а також вивчення його значення у прогнозуванні патологічних процесів у легенях.
Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 80 дітей із дуже низькою масою тіла при народженні з респіраторним дистресом (2а – підгрупа РДС, 2б – пневмонія), 42 дитини з екстремально низькою масою тіла при народженні (підгрупи 3а – РДС, 3b – пневмонія) і 20 дітей без дихальної недостатності (контрольна група).
Результати. Під час первинного обстеження виявлено, що рівень SP-A у венозній крові в контрольній групі становив 2,9±2,3 нг/мл, а у групі 2б – 21,2 нг/мл, що було в 7,1 раза вище, ніж у контрольній групі. У групі 2 різниця між 2b (21,2 нг/мл) та 2а (6,01 нг/мл) – 3,5 раза. Простежено пряму кореляцію між рівнем SP-A у крові та кисневою залежністю хворих із РДС. Крім того, в цих хворих згодом спостерігалось підвищення рівня маркера запалення С-реактивного білка (СРБ), а також виявлено взаємозв’язок між рівнем SP-A у крові та СРБ. Зіставлення рівня SP-A в померлих малюків і тих, які вижили, виявило, що SP-A у крові померлих хворих у 2,9 раза вище, і навпаки, у трахеобронхіальному лаважі у 2,3 рази вище у тих, які вижили, порівняно з померлими. На підставі отриманих результатів підкреслюється значення SP-A в диференційній діагностиці та прогнозі РДС.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, імунний статус, сурфактантний білок А, недоношені діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Borron P, McCormack FX, Elhalwagi BM. (1998). Surfactant protein A inhibits T cell proliferation via its collagen-like tail and a 210-kDa receptor. Am. J. Physiol. Lung Cell Mol. Physiol. 275: 679-686. https://doi.org/10.1152/ajplung.1998.275.4.L679l PMid:9755099

2. Borron P, McIntosh JC, Korfhagen TR. (2000). Surfactant-associated protein A inhibits LPS-induced cytokine and nitric oxide production in vivo. Am. J. Physiol. Lung Cell Mol. Physiol. 278: 840-847. https://doi.org/10.1152/ajplung.2000.278.4.L840; PMid:10749762

3. Chroneos ZC, Sever-Chroneos Z, Shepherd VL. (2010). Pulmonary surfactant: an immunological perspective. Cell Physiol Biochem. 25: 13-26. https://doi.org/10.1159/000272047; PMid:20054141 PMCid:PMC3025886

4. Gardai SJ, Xiao YQ, Dickinson M. (2003). By binding SIRPalpha or calreticulin/CD91, lung collectins act as dual function surveillance molecules to suppress or enhance inflammation. Cell. 115: 13-23. https://doi.org/10.1016/S0092-8674(03)00758-X; PMid:14531999

5. Oberley RE, Snyder JM. (2003). Recombinant human SP-A1 and SP-A2 proteins have different carbohydrate-binding characteristics. Am. J. Physiol. Lung Cell. Mol. Physiol. – 284: 871-881. https://doi.org/10.1152/ajplung.00241.2002; PMid:12505869

6. Ohuma E, Moller A-B, Bradley E et al. (2023). National, regional, and worldwide estimates of preterm birth in 2020, with trends from 2010: a systematic analysis. Lancet. 402(10409): 1261-1271. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00878-4; PMid:37805217

7. Pastva AM, Wright JR, Williams KL. (2007). Immunomodulatory roles of surfactant proteins A and D: implications in lung disease. Proc. Am. Thorac. Soc. 4: 252-257. https://doi.org/10.1513/pats.200701-018AW; PMid:17607008 PMCid:PMC2647627

8. Sweet DG, Carnielli VP, Greisen G, Hallman M, Klebermass-Schrehof K, Ozek E et al. (2023). European Consensus Guidelines on the Management of Respiratory Distress Syndrome 2022 Update. 120: 3-23(2). https://doi.org/10.1159/000528914; PMid:36863329 PMCid:PMC10064400

9. Vieira F, Kung J, Bhatti F. (2017). Structure, genetics and function of the pulmonary associated surfactant proteins A and D: The extra-pulmonary role of these C type lectins. Annals of Anatomy – Anatomischer Anzeiger. 211: 184-201. https://doi.org/10.1016/j.aanat.2017.03.002; PMid:28351530 PMCid:PMC5488808

10. Zhuravleva LN, Novikova VI. (2019). The Assessment of the Concentration of surfactant protein D in the blood serum and tracheobronchial secretion in respiratory distress syndrome and congenital pneumonia in premature newborns. Vestnik VGMU. 18(6): 43-49. https://doi.org/10.22263/2312-4156.2019.6.43