Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 1(158): 14-17; doi 10.15574/HW.2022.158.14
Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Коломієць ОВ. (2022). Зміни в системі гемостазу у вагітних із різними формами безплідності в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 1(158): 14-17; doi 10.15574/HW.2022.158.14.
Стаття надійшла до редакції 16.11.2021 р.; прийнята до друку 05.03.2022 р.

Більшість вагітних, у яких в анамнезі виявлена ендокринна і поєднана безплідність, мають надлишкову масу тіла, а наявність ожиріння під час вагітності асоціюється з розвитком серйозних гіперкоагуляційних ускладнень.
Мета – вивчити зміни в системі гемостазу у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі.
Матеріали та методи. Вивчено зміни в системі гемостазу у 127 вагітних віком від 23 до 40 років, із яких 102 жінки мали різні види безплідності в анамнезі. Пацієнток розподілено на чотири групи. В основу розподілу вагітних на групи покладено фактор безплідності: І група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність; ІІ група – 37 вагітних, які мали в анамнезі безплідність трубно-перитонеального ґенезу; ІІІ група – 30 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність трубно-перитонеального ґенезу з ендокринним; контрольна (ІV) група – 25 здорових вагітних без безплідності в анамнезі.
Для оцінки гемостазу досліджено рівні: активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), фібриногену, фібриногену В.
Показники гемостазу досліджено на напівавтоматичному 4-канальному коагулографі «Huma Clot Qatro», який працює за фотомеханічним принципом. Достовірність для відносних величин оцінено за методом кутового перетворення Фішера.
Результати. Під час оцінювання рівня АЧТЧ у жінок із різними видами безплідності по групах у I та III триместрах виявлено, що в І групі показники незначно підвищилися в 1 (2,9%) пацієнтки в I триместрі і у 2 (8,6%) жінок у III триместрі; у ІІІ групі – в 1 (3,3%) пацієнтки і у 2 (6,7%) жінок відповідно; тоді як у ІІ групі показники не змінилися в жодної жінки в I триместрі та підвищилися лише в 1 (2,7%) пацієнтки в III триместрі; у IV групі показники не змінилися в жодної жінки як у I триместрі, так і в III триместрі.
З аналізу даних вимірювання фібриногену в жінок із різними видами безплідності по групах в I та III триместрах встановлено, що в І групі цей показник підвищився в 1 (2,9%) пацієнтки в I триместрі і у 20 (57,1%) жінок у III триместрі; у ІІІ групі – у 2 (6,7%) пацієнток і 20 (66,7%) жінок відповідно; у ІІ групі – у 2 (6,7%) жінок і 20 (66,7%) пацієнток відповідно; у IV групі цей показник не підвищився в жодної пацієнтки в I триместрі, однак у III триместрі підвищився в 5 (20%) пацієнток.
З аналізу даних вимірювання фібриногену В у жінок із різними видами безплідності по групах у I та III триместрах виявлено, що по всіх групах у жодної пацієнтки показники не підвищилися в I триместрі, тоді як у III триместрі спостерігалися поодинокі випадки зростання цього показника: І група – у 3 (8,6%) вагітних, ІІІ група – у 4 (13,3%) пацієнток, ІІ група – у 2 (5,4%) жінок; IV група – в 1 (4%) пацієнтки.
Висновки. Високий рівень фібриногену відмічався у всіх вагітних незалежно від форми безпліддя (до 66,7%). Цей показник був підвищеним тільки у 20% жінок із групи вагітних, які не мали безплідності в анамнезі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: АЧТЧ, фібриноген, фібриноген В, вагітність після безплідності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alshawabkeh L, Economy KE, Valente AM. (2016). Anticoagulation During Pregnancy Evolving Strategies With a Focus on Mechanical Valves. Journal of the American College of Cardiology. 16 (68): 1804-1813. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.06.076; PMid:27737747

2. Иванов АВ. (2014). Нарушение системы гемостаза при беременности: клинико-диагностические аспекты. Лабораторная медицина. 11 (4): 60-63.

3. Katz D, Beilin Y. (2015). Disorders of coagulation in pregnancy. Ed. Br J Anaesth. Hemmings H.C. Oxford University Press. 115 (2): ii75-ii88. https://doi.org/10.1093/bja/aev374; PMid:26658204

4. Marshall AL. (2014, Nov). Diagnosis, treatment, and prevention of venous thromboembolism in pregnancy. Postgrad Med. 126 (7): 25-34. https://doi.org/10.3810/pgm.2014.11.2830; PMid:25387211

5. Prisco D, Ciuti G, Falciani M. (2009). Hemostatic changes in normal pregnancy. Hematol. Meet. Reports (formerly Haematol. Reports). 1 (10): 1-5.

6. Royal College of Obstetrics and Gynaecologists. (2015, Apr). Green-top Guideline 37a. Reducing the Risk of Venous Thromboembolism during Pregnancy and the Puerperium. London: RCOG.

7. Toyoda K. (2013). Antithrombotic therapy for pregnant women. Neurol Med Chir (Tokyo). 53 (8): 526-530. https://doi.org/10.2176/nmc.53.526; PMid:23979047