Modern Pediatrics.Ukraine.2020.1(105):66-69; doi 10.15574/SP.2020.105.66
Макєєва Н. І., Одинець Ю. В., Піддубна І. М., Чайка Х.
¹Харківський національний медичний університет, Україна
²КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради, Україна

Для цитування: Макєєва НІ, Одинець ЮВ, Піддубна ІМ, Чайка Х. (2020). Застосування сульфасалазину у лікуванні імуноглобулін А (IgA)-васкуліту у педіатричній практиці. Сучасна педіатрія. Україна. 1(105): 66–69; doi 10.15574/SP.2020.105.66
Стаття надійшла до редакції 14.10.2019 р., прийнята до друку 25.01.2020 р.

Згідно з останньою міжнародною конференцією з номенклатури, діагностики та лікування васкулітів (Чапел—Хілл, 2012), пурпура Шенлейна—Геноха отримала нову назву IgA-васкуліт. Вважається, що збільшення синтезу IgA є компенсаторним механізмом у відповідь на запальну реакцію, що розвинулася. Клінічна картина IgA-васкуліту характеризується ураженням шкіри, суглобів, шлунково-кишкового тракту і нирок. Труднощі в діагностиці на ранніх стадіях та імовірність розвитку ускладнень роблять IgA-васкуліт однією з найактуальніших проблем педіатрії. IgA-васкуліт зазвичай являє собою захворювання з доброякісним перебігом. Лікування васкуліту є складним завданням, особливо за наявності двох і більше поєднаних синдромів. Базисна терапія включає застосування антиагрегантної, антикоагулянтної терапії, за показаннями — глюкокортикостероїдів (ГКС), цитостатиків. Останнім часом в лікуванні даного захворювання увагу лікарів привертає застосування сульфасалазину, однак повідомлення про його застосування у дітей обмежені. За рецидивного перебігу шкірного синдрому, розвитку нефриту показані альтернативні види терапії.
Мета: привернути увагу педіатрів до застосування препаратів, що не входять в базисну терапію IgA-васкуліту.
Клінічний випадок. Наведений опис клінічного випадку IgA-васкуліту у дитини 17 років. На підставі оцінки анамнезу, клінічного огляду, проведення лабораторних та інструментальних методів обстеження і диференціального діагнозу встановлено діагноз IgA-васкуліту. Особливістю описаного випадку є стійкий геморагічний синдром з нетиповою локалізацією висипу, що розповсюджується на спину і пахвові западини, рецидивний при проведенні базисної терапії і на тлі проведення сеансів плазмаферезу та пульс-терапії солумедролом.
Висновки. Застосування сульфасалазину ефективне у лікуванні IgA-васкуліту.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини.
Ключові слова: IgA-васкуліт, сульфасалазин, діти.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лыскина ГА, Зиновьева ГА. (2010). Некоторые аспекты развития, течения и лечения болезни Шенлейна—Геноха у детей. Педиатрия. 89;6: 132—136.

2. Насонов ЕЛ. (2002). Применение сульфасалазина в ревматологии: новые данные. Український ревматологічний журнал. 2(8): 9—14.

3. Семеновых АГ. (2008). Особенности современного течения пурпуры Шенлейна—Геноха у взрослых и подходы к фармакотерапии. Дис. … канд. мед наук. Москва: 127.

4. Ting TV. (2014). Diagnosis and management of cutaneous vasculitis in children. Pediatr Clin North Am. 61(2): 321—46. Epub 2014 Jan 21. https://doi.org/10.1016/j.pcl.2013.11.007; PMid:24636649