• Застосування препарату «Біоспорин-Біофарма» для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку
ua До змісту

Застосування препарату «Біоспорин-Біофарма» для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.2(66):77-82; doi 10.15574/SP.2015.66.77

 

Застосування препарату «Біоспорин-Біофарма» для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку

 

Марушко Р. В., Марушко Т. Л.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ

 

Сьоогодні порушення складу та функцій мікробіоти кишечника розглядають як найбільш розповсюджені патологічні стани у дітей, особливо в ранньому віці. У статті наведені дані літератури, які відображають роль кишкової мікробіоти в підтримці гомеостазу організму, забезпеченні нормальної фізіологічної функції кишечника, процесів травлення та метаболізму. Висвітлюються питання порушень складу та функцій кишкової мікробіоти при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та обґрунтовується важливість корекції мікробіоценозу із застосуванням пробіотичних препаратів у комплексній терапії захворювань кишечника. Літературні дані та результати власних досліджень ефективності та безпеки препарату «Біоспорин-Біофарма», який належить до групи самоелімінуючих пробіотиків-антагоністів, дозволяють рекомендувати його до широкого застосування в педіатричній практиці для корекції дисбіозу кишечника у дітей раннього віку, у тому числі немовлят з тримісячного віку.

 

Ключові слова: дисбіоз кишечника, діти раннього віку, пробіотичні препарати.

 

REFERENCES

1. Германенко ИГ. 2014. Дисбактериоз кишечника у детей. Международные обзоры: клин. практика и здоровье. 2: 67—72.

2. Яковенко ЭП, Аникина ЕВ, Яковенко АВ и др. 2014. Инновационные многовидовые мультиштаммовые пробиотики в клинической практике. Лечащий врач. 5: 15—212.

3. Казмірчук ВЄ, Мальцев ДВ. 2010. Вивчення ефективності і безпечності застосування Субаліну при лікуванні ГРВІ у часто і тривало хворіючих пацієнтів. Суч інфекції. 3: 100-106.

4. Костюкевич ОИ. 2011. Влияние кишечной микрофлоры на здоровье человека. От патогенеза к современным методам коррекции дисбиоза. РМЖ. 5: 304—309.

5. Леженко ГО, Пашкова ОЄ. 2014. Досвід застосування препарату біоспорин-біофарма в корекції функціональних розладів щлуково-кишкового тракту в дітей грудного віку. Здоровье ребенка. 58;7: 21—25.

6. Похиленко ВД, Перелыгин ВВ. 2007. Пробиотики на основе спорообразующих бактерий и их безопасность. Химич и биологич безопасность. 2—3: 32—33.

7. Корнійчук ОП, Бурова ЛМ, Лаврик ГС и др. 2013. Протимікробна активність біоспорину: дослідження in vitro. Совр педиатрия. 6(54): 1—5.

8. Псахис ИБ, Маковская ТЕ. 2014. Современные возможности и перспективы использования пробиотиков группы самоэлиминирующихся антагонистов в терапии инфекционных заболеваний. Здоровье ребенка. 55;4: 91—95.

9. Cафонова МА, Кузнецов ОЮ. 2012. Пробиотические препараты для коррекции микроэкологических нарушений кишечника. Вестн Ивановской мед акад. 17;1: 49—54.

10. Скрыпник ИН, Маслова АС. 2009. Современные cпорообразующие пробиотики в клинической практике. Суч гастроентерол. 3;47: 81—90.

11. Ткаченко ЕИ, Успенський ЮП. 2006. Питание, микробиоценоз и интеллект человека. СПб, СпецЛит: 590.

12. Ткаченко ЕИ. 2004. Питание, эндоэкология человека, здоровье, болезни. Современный взгляд на проблему их взаимосвязей. Терапевт арх. 2: 67—71.

13. Успенский ЮП, Захаренко СМ, Фоминых ЮА. 2013. Перспективы использования мультивидовых пробиотиков для профилактики развития антибиотик-ассоциированной диареи. Эксперимент и клин гастроэнтерол. 2: 54—56.

14. Шумилов ПВ. 2010. Нерешенные вопросы патогенеза воспалительных заболеваний кишечника у детей. Роль пристеночной микрофлоры кишечника. Педиатрич фармакол. 7;5: 54—58.

15. Dubos R, Schaedler RW. 1966. The digestive tract as an ecological system. Rev Immunol Ther Antimicrob. 30;4: 247—252.

16. Megerlin F, Fouassier E, Lopert R, Bourlioux P. 2014. Faecal microbiota transplantation: a sui generis biological drug, not a tissue. Ann Pharm Fr. 72;4: 217—220.

17. Goodrich JK, Waters JL, Poole AC. 2014. Human genetics shape the gut microbiome. Cell. 159;4: 789—799.

18. Guandalini S, Cernat E, Moscoso D. 2014. Prebiotics and probiotics in irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease in children. Benef Microbes. 12: 1—9.

19. Penders J, Thijs C, van den Brandt PA et al. 2007. Gut microbiota composition and development of atopic manifestations in infancy: the KOALA birth cohort study. Gut. 56: 661—667.

20. Tojo R, Suarez A, Clemente MG et al. 2014. Intestinal microbiota in health and disease: Role of bifidobacteria in gut homeostasis. World J Gastroenterol. 20;41: 15163—15176.

21. Liong MT. 2008. Safety of probiotics: translocation and infection. Nutr Rev. 66(4): 192-202. http://dx.doi.org/10.1111/j.1753-4887.2008.00024.x; PMid:18366533

22. Mai V, Draganov PV. 2009. Recent advances and remaining gaps in our knowledge of associations between gut microbiota and human health. World J Gastroenterol. 15; 1. — Р. 81—85.

23. Mongkolthanaruk W. 2012. Classification of Bacillus beneficial substances related to plants, humans and animals. J Microbiol Biotechnol. 22;12: 1597—1604.

24. Chiu YH, Lin SL, Tsai JJ, Lin MY. 2014. Probiotic actions on diseases: implications for therapeutic treatments. Food Funct. 5;4: 625—634.

25. Suvorov A. 2013. Gut microbiota, probiotics, and human health. Biosci Microbiota Food Health. 32;3: 81—91.

26. Penders J, Stobberingh EE, van den Brandt PA, Thijs C. 2007. The role of the intestinal microbiota in the development of atopic disorders. Allergy. 62;11: 1223—1236.

27. Round JL, Lee SM, Li J et al. 2011. The toll-like receptor 2 pathway establishes colonization by a commensal of the human microbiota. Science. 332: 974—977.