Застосування пентозану полисульфату при місцевому лікуванні реактивних артритів у дітей

Данилов О. А., Рибальченко В. Ф., Талько М. О., Стрельцова С. В. 
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна 
Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1, Україна

Мета роботи — вивчити ефективність застосування пентозану полісульфату при місцевому лікуванні реактивних артритів (РеА) у дітей та визначити його безпечність.

Матеріали і методи. У дослідження було включено 56 дітей віком від 5 до 15 років, які перебували на лікуванні в хірургічному відділенні № 2 ДМКЛ №1 із первинно маніфестованим суглобовим синдромом, у яких під час обстеження не підтверджено гнійну патологію та ревматологічні захворювання. У діагностиці використовувались лабораторні методи (розгорнутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, визначення С-реактивного протеїну, ревматоїдного фактора, циркулюючих імунних комплексів, серомукоїду, ASLO), електрокардіографія, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Усі діти консультовані кардіоревматологом. В окремих випадках проводилися рентгенографія та пункція суглобів. Також усім пацієнтам проводили УЗД уражених суглобів на апараті LogiQ 5 датчиками з частотою від 7,5 до 10,5 МГц. Для вивчення дії досліджуваного препарату було сформовано 2 групи: основну (27 осіб), у якій додатково до базової терапії застосувався місцево гель Тромбоцид, та контрольну (29 осіб), ідентичну за віком та статтю до основної групи, у якій застосовувалась лише базова терапія. Оцінка ефективності пентозану полісульфату (Тромбоцид) базувалась на динаміці локальних проявів та ультразвукової картини уражених суглобів, що визначались на 3-тю, 5-ту та 7-му добу.

Результати дослідження. Виявлено, що за декілька тижнів появі РеА передували такі чинники: гостре респіраторне захворювання (63%), діарея (2%), травма (6%), у 29% дітей можливих причинних факторів не встановлено. За кількістю уражених суглобів у дебюті РеА відзначався переважно моноартрит (52 дитини — 93%), зрідка мали місце олігоартрит (2 — 3,5%) та симетричне ураження суглобів (2 — 3,5%). При РеА початок захворювання найчастіше відзначався артритом колінних (60,47±3,28%) або кульшових (34,14±2,35%) суглобів. Рідко першими уражались гомілковостопні суглоби (4,32±2,32%). Припухлість суглобів у половини пацієнтів (55,10±7,11%) була помірною, у чверті (22,80±2,09%) — значною, у решти припухлість не від мічалась або була мінімальною. У 58,26±8,23% дітей мала місце локальна гіпертермія. Динаміка місцевих проявів та ультразвукової картини засвідчує виражений позитивний ефект та прискорення темпів одужання в групі із застосуванням місцево гелю Тромбоцид.

Висновки. Застосування пентозану полісульфату в комплексній терапії РеА прискорює регресування локальних суглобових проявів, сприяє ранній активізації хворих за рахунок ранньої ліквідації больового синдрому та прискорює темпи одужання. Використання даного препарату є безпечним у дитячому віці.

Ключові слова: реактивний артрит, суглобовий синдром, Тромбоцид.

Література: 
1. Марушко Ю.В. Реактивні артропатії у дітей // Здоров’я України. — 2012. Травень. — С. 43-44. 
2. Спаська Г.О. Реактивний артрит: сучасний погляд на проблему // Український медичний часопис. — 2011. — № 6 (86). — С. 42-48. 
3. Ногаева М.Г., Исаева Б.Г. Эффективность нестероидных противовоспалительных препаратов в купировании воспалительного процесса при реактивном артрите // Клин. геронтология. — 2010. — 16 (3–4). — 15-19. 
4. Бойко Я.Є. Реактивний артрит — найчастіше ревматологічне захворювання дитячого віку // Дитячий лікар. — 2009. — № 1. — С. 25-28. 
5. Бекетова Г.В., Солдатова О.В., Горячева И.П., Алексеенко Н.В. Дифференциальная диагностика суставного синдрома в педиатрии. Часть 1. Артропатии // Педиатрия. Восточная Европа. — 2013. — № 4 (04). — С. 108-124. 
6. Лебец И.С. Особенности дебюта и течения реактивных артритов у детей / И.С. Лебец, Н.А. Панько // Здоровье ребенка. — 2013. — № 6 (49). — С. 37-42. 
7. Kwiatkowska B., Filipowicz-Sosnowska A. Reactive arthritis // Pol. Arch. Med. Wewn. — 2009 Jan-Feb. — 119 (1–2). — 60-5. 
8. Hannu T. Reactive arthritis // Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. — 2011 Jun. — 25 (3). — 347-57. 
9. Spannow A.H., Pfeiffer-Jensen M., Andersen N.T., Stenbоg Е., Herlin Т. Inter- and intraobserver variation of ultrasonographic cartilage thickness assessments in small and large joints in healthy children // Pediatric Rheumatology. — 2009. — 7. — 12.