Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 4(124): 48-53. doi 10.15574/SP.2022.124.48
Жернов О. А.¹, Осадча О. І.², Жернов А. О.³, Сочієнкова Л. С.³, Козинець Г. П.^1
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
²ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», м. Київ
³КНП «Київська міська клінічна лікарня № 2», Україна

Для цитування: Жернов ОА, Осадча ОІ, Жернов АО, Сочієнкова ЛС, Козинець ГП. (2022). Застосування методів консервативної терапії в дітей з післяопіковими рубцевими деформаціями та їх вплив на метаболізм сполучної тканини. Сучасна педіатрія. Україна. 4(124): 48-53. doi 10.15574/SP.2022.124.48.
Стаття надійшла до редакції 19.01.2022 р., прийнята до друку 19.04.2022 р.

Одним із факторів рубцеутворення є зміни з боку сполучної тканини (СТ). Ураження СТ супроводжується змінами у вмісті глікозаміногліканів (ГАГ), активності лізосомальних ферментів, рівні мінерального метаболізму. Для усунення впливу запальних явищ і порушень метаболізму СТ на формування рубцевих тканин нагальним є застосування консервативних заходів лікування.
Мета – визначити ефективність заходів консервативної терапії післяопікових рубців у дітей на клінічний перебіг і метаболізм сполучної тканини.
Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 27 дітей віком від 5 до 18 років. Групу здорових дітей без клінічних проявів запальних реакцій становили 17 осіб. Заходи консервативного лікування дітей з рубцевими деформаціями передбачали місцеві, медикаментозні, фізіотерапевтичні, бальнеологічні засоби та методи еферентної терапії. Вплив лікувальних заходів оцінювали за модифікованою шкалою оцінки рубців за критеріями, яка складалася зі шкали пацієнта (батьків) та шкали дослідника. Лабораторними критеріями ефективності слугували кількість церулоплазміну (ЦП), молочної (МК) та сіалових (СК) кислот, вміст ГАГ, показники активності лізосомальних ферментів (кісткова і лужна фосфатази), показник мінерального обміну (загальний кальцій). Лабораторні показники в пацієнтів вивчали у строки від 150-170 діб та 310-340 діб після травми. Для статистичного аналізу використовували програму «SPSS v. 17.0».
Результати. Клінічні ознаки рубцевої тканини поліпшилися, за об’єктивними оцінками, в 1,7 раза, а за оцінками пацієнтів, у 1,6 раза. Лабораторний моніторинг показав ефективність консервативного лікування реконвалесцентів, що проявлялось у зниженні рівня ГАГ у 1,6 раза через 6 місяців і у 2,0 раза через рік. Активність кислої фосфатази зменшилася в 1,6 раза, лужної фосфатази та її кісткової фракції – в 1,4 раза. Поряд із цим після лікувальних заходів підвищилася активність ЦП в 1,5 раза в усі строки. Кількості МК підвищувалася в 1,5 раза в усі строки спостережень. Після лікування кількість МК зменшилася в 1,2 раза (Р<0,05). Достовірне підтвердження підвищення рівня СК в 1,4 раза (Р<0,05) відмічалося тільки на 160-ту добу спостережень. В інші строки підвищення СК було недостовірним.
Висновки. Проведені дослідження протягом тривалого терміну показали, що в організмі дітей після термічної травми в процесі продуктивного рубцеутворення виникають відхилення в метаболізмі СТ у бік підвищення її синтетичної функції, порушується обмін речовин і тривають процеси запалення. Застосування комплексної консервативної терапії в дітей з післяопіковими рубцями в період реконвалесценції дають змогу знизити вираженість запальних реакцій, поліпшити метаболізм СТ та зменшити процеси рубцеутворення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: післяопікові рубці в дітей, сполучна тканина, метаболізм, запальні процеси, консервативна терапія.
ЛІТЕРАТУРА
1. Arenas de Larriva AP, Norby FL, Chen LY et al. (2017). Circulating ceruloplasmin, ceruloplasmin-associated genes, and the incidence of atrial fibrillation in the atherosclerosis risk in communities study. International Journal of Cardiology. 241: 223-228.  https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.04.005; PMid:28427851 PMCid:PMC5515669

2. Barker KE, Ali S, O'Boyle G, Kirby JA. (2014). Transplantation and inflammation: implications for modifying chemokine function. Immunology. 143 (2): 138-145. https://doi.org/10.1111/imm.12332; PMid:24912917 PMCid:PMC4172130

3. Dong Y, Cuia M, Qu J et al. (2020). Conformable hyaluronic acid hydrogel delivers adipose-derived stem cells and promotes regeneration of burn injury. Acta Biomaterialia. 108: 56-66. https://doi.org/10.1016/j.actbio.2020.03.040; PMid:32251786

4. Finnerty CC, Jeschke MG, Branski LK et al. (2016). Hypertrophic scars: the biggest unresolved problem after burn injury. Lancet. 388: 1427-1436. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31406-4

5. Parikhar A, Parikhar MS, Milner S, Bhat S. (2008). Oxidative stress and antioxidant mobilization for burning injury. Burns. 34 (1): 6-17. https://doi.org/10.1016/j.burns.2007.04.009; PMid:17905515

6. Rathinam VAK, Chan FK. (2018). Inflammasome, inflammation, and tissue homeostasis. Trends Mol. Med. 24 (3): 304-318. https://doi.org/10.1016/j.molmed.2018.01.004; PMid:29433944 PMCid:PMC6456255

7. Su L, Zhengb J, WangcY, Zhanga W, Hua D. (2019). Emerging progress on the mechanism and technology in wound repair. Biomedicine and Pharmacotherapy. 117: 109191. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2019.109191; PMid:31387187

8. Tisato V. Gallo S, Melloni E et al. (2018). TRAIL and Ceruloplasmin Inverse Correlation as a Representative Crosstalk Between Inflammation and Oxidative Stress. Mediators of Inflammation. ID 9629537: 8. https://doi.org/10.1155/2018/9629537; PMid:30147446 PMCid:PMC6083483

9. Udy AA, Roberts JA, Lipman J, Blot S. (2018). The effects of major burn related pathophysiological changes on the pharmacokinetics and pharmacodynamics of drug use: An appraisal utilizing antibiotics. Advanced Drug Delivery Reviews. 123 (1): 65-74. https://doi.org/10.1016/j.addr.2017.09.019; PMid:28964882

10. Wang Y, Beekman J, Hugh J et al. (2018). Burn injury: challenges and advances in burn wound healing, infections, pain and scarring. Add. Delive drug. ed. 123: 3-17. https://doi.org/10.1016/j.addr.2017.09.018; PMid:28941987

11. Wood FM. (2014). Skin regeneration: The complexities of translation into clinical practice. The International Journal of Biochemistry and Cell Biology. 56: 133-140. https://doi.org/10.1016/j.biocel.2014.10.025; PMid:25448410

12. Жернов ОА, Кітрі М, Жернов ОА, Стаскевич СВ. (2017). Хірургічне лікування дітей з післяопіковими деформаціями стегна з використанням розтягнутих об'єднаних клаптів на основі перфорантних судин. Сучасна педіатрія. 7(87): 90-97. https://doi.org/10.15574/SP.2017.87.90

13. Жернов ОА, Осадча ОІ, Трач РЯ, Гузь ОА. (2020). Консервативна реабілітація опікових реконвалесцентів при реконструкції рубцевих деформацій. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 1: 100-104. https://doi.org/10.32652/spmed.2020.1.100-104.

14. Жернов ОА, Осадча ОІ, Жернов АО, Назаренко ВМ, Стаскевич СВ. (2011). Лікування післяопікових та післяопераційних рубців із застосуванням препаратів Карипаїн та гель Карипаїн ультра. Клінічна хірургія. 7: 60-64.