Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 7(127): 134-139. doi 10.15574/SP.2022.127.134
Селюк М. М.¹, Козачок М. М.¹, Льовкін І. М.², Селюк О. В.¹, Яворська І. С.³, Пилипенко М. А.^3
1Українська військово-медична академія, м. Київ
²Національний військовий медичний клінічний центр «Головний військовий госпіталь», м. Київ, Україна
³Військово-медичний клінічний лікувально-реабілітаційний центр, м. Ірпінь, Україна

Для цитування: Селюк ММ, Козачок ММ, Льовкін ІМ, Селюк ОВ, Яворська ІС, Пилипенко МА. (2022). Застосування комплексу на основі магнію та калію (Панцикор) на перебіг артеріальної гіпертензії І-ІІ стадії 1-2-го ступеня з гіпокаліємією. Сучасна педіатрія. Україна. 7(127): 134–139. doi 10.15574/SP.2022.127.134.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2022 р., прийнята до друку 15.11.2022 р.

Підвищений артеріальний тиск (АТ) відмічається в 34,8% населення України. Антигіпертензивна терапія застосовується в 34,4% пацієнтів, у 14% – лікування ефективне. Резистентність до антигіпертензивної терапії може бути зумовлена рядом причин, однією з яких є дисбаланс електролітів.
Мета – проаналізувати можливості застосування комплексу Панцикор у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) 1-2-го ступеня та гіпокаліємією для досягнення цільового рівня АТ.
Матеріали та методи. Обстежено 34 (57%) пацієнти з АГ 1-го ступеня та 26 (43%) хворих з АГ 2-го ступеня. Усіх обстежених поділено на групи: A (n=17) i C (n=13) – пацієнти з АГ 1-2-го ступеня, яким призначали стандартну антигіпертензивну терапію та Панцикор (1 саше 1 раз на добу протягом 12 тижнів); B (n=17) і D (n=13) – хворі з АГ 1-2-го ступеня, яким призначали стандартну антигіпертензивну терапію. Усім хворим виконано загальноклінічне обстеження, визначення в крові рівнів калію та натрію, показників вуглеводного та ліпідного стану. Велися щоденники застосування ліків і вимірювання АТ.
Результати. Після лікування зареєстровано достовірне зниження АТ: у групі А – систолічного АТ від 156,1±12,2 мм рт. ст. до 131,3±9,1 мм рт. ст. і діастолічного АТ від 99,7±6,3 мм рт. ст. до 82,1±6,2 мм рт. ст.; у групі С – систолічного АТ від 166,3±14,5 мм рт. ст. до 139,4±11,2 мм рт. ст., діастолічного АТ від 104,1±7,9 мм рт. ст. до 86,1±6,3 мм рт. ст. У  групах В і D достовірного зниження показників АТ не виявлено.
У пацієнтів груп А і С виявлено позитивну динаміку зниження показників глюкози крові (у групі А – з 5,4±0,8 ммоль/л до 4,2±0,6 ммоль/л; у групі С – з 4,7±1,3 ммоль/л до 4,2±1,1 ммоль/л), глікозильованого гемоглобіну (у групі А – з 5,2±1,1% до 4,6±1,2%; у групі С – з 5,1±0,8% до 4,8±0,7%), загального холестерину (у групі А – з 5,6±1,3 ммоль/л до 4,2±1,1 ммоль/л; у групі С – з 5,8±2,7 ммоль/л до 4,3±1,1 ммоль/л), ліпопротеїдів низької щільності (у групі А – з 2,9±1,1 ммоль/л до 1,5±0,4 ммоль/л; у групі С – з 3,2±1,2 7 ммоль/л до 1,8±0,7 ммоль/л).
Висновки. Панцикор слід призначати хворим з АГ та гіпокаліємією для ефективного досягнення цільових рівнів АТ і стабілізації показників ліпідного й вуглеводного обмінів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, цільовий рівень, дисбаланс електролітів, калій, магній, Панцикор.
ЛІТЕРАТУРА
1. Aburto NJ, Hanson S, Gutierrez H, Hooper L, Elliott P, Cappuccio FP. (2013). Effect of increased potassium intake on cardiovascular risk factors and disease: systematic review and meta-analyses. BMJ. 346 (3): f1378-f1378. https://doi.org/10.1136/bmj.f1378; PMid:23558164 PMCid:PMC4816263

2. Aburto NJ, Ziolkovska A, Hooper L, Elliott P, Cappuccio FP, Meerpohl JJ. (2013). Effect of lower sodium intake on health: systematic review and meta-analyses. BMJ. 346: f1326. https://doi.org/10.1136/bmj.f1326; PMid:23558163 PMCid:PMC4816261

3. Ascherio A, Rimm EB, Hernan MA et al. (1998). Intake of potassium, magnesium, calcium, and fiber and risk of stroke among US men. Circulation. 98: 1198-1204. https://doi.org/10.1161/01.CIR.98.12.1198; PMid:9743511

4. Brilla CG, Rupp H, Funck R, Maisch B. (1995). The renin – angiotensin – aldosterone system and myocardial collagen matrix remodelling in congestive heart failure. Eur Heart J. 16 (Suppl O): 107-109. https://doi.org/10.1093/eurheartj/16.suppl_O.107; PMid:8682074

5. Brown MJ, Brown DC, Murphy MB. (1983, Dec 8). Hypokalemia from beta2-receptor stimulation by circulating epinephrine. N Engl J Med. 309 (23): 1414-1419. https://doi.org/10.1056/NEJM198312083092303; PMid:6314140

6. Del Gobbo LC, Imamura F, Wu JH et al. (2013). Am. J. Clin. Nutr. 98 (1): 160-173. https://doi.org/10.3945/ajcn.112.053132; PMid:23719551 PMCid:PMC3683817

7. Ford ES, Li C, McGuire LC et al. (2007). Obesity (Silver Spring). 15 (5): 1139-1146. https://doi.org/10.1038/oby.2007.628; PMid:17495189

8. Geleijnse JM, Kok FJ, Grobbee DE. (2003). Blood pressure response to changes in sodium and potassium intake: a metaregression analysis of randomised trials. J Hum Hypertens. 17 (7): 471-480. https://doi.org/10.1038/sj.jhh.1001575; PMid:12821954

9. Guerrero-Romero F, Rodrguez-Moran M. (2009). J. Hum. Hypertens. 23: 245-251. https://doi.org/10.1038/jhh.2008.129; PMid:19020533

10. Liamis G, Rodenburg EM, Hofman A, Zietse R, Stricker BH, Hoorn EJ. (2013). Electrolyte Disorders in Community Subjects: Prevalence and Risk Factors. The American Journal of Medicine. 126: 256-263. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2012.06.037; PMid:23332973

11. Lin H, Young DB. (1994). Interaction between plasma potassium and epinephrine in coronary thrombosis in dogs. Circulation. 89: 331-338. https://doi.org/10.1161/01.CIR.89.1.331; PMid:8281666

12. McCabe RD, Bakarich MA, Srivastava K, Young DB. (1994). Potassium inhibits free radical formation. Hypertension. 24: 77-82. https://doi.org/10.1161/01.HYP.24.1.77; PMid:8021011

13. McCabe RD, Young DB. (1994). Potassium inhibits cultured vascular smooth muscle cell proliferation. Am J Hypertens. 7: 346-350. https://doi.org/10.1093/ajh/7.4.346; PMid:8031550

14. Patki PS, Singh J, Gokhale SV et al. (1990). Br. Med. J. 301: 521-523. https://doi.org/10.1136/bmj.301.6751.521; PMid:2207419 PMCid:PMC1663843

15. Ramires FJ, Mansur A, Coelho O et al. (2000). Effect of spironolactone on ventricular arrhythmias in congestive heart failure secondary to idiopathic dilated or to ischemic cardiomyopathy. Am J Cardiol. 85: 1207-1211. https://doi.org/10.1016/S0002-9149(00)00729-3; PMid:10802002

16. Srivastava TN, Young DB. (1995). Impairment of cardiac function by moderate potassium depletion. J Card Fail. 1: 195-200. https://doi.org/10.1016/1071-9164(95)90024-1; PMid:9420651

17. Sun HJ, Edgar R, Miller І et al. (2002). AJH. 15: 691-696. https://doi.org/10.1016/S0895-7061(02)02964-3; PMid:12160191

18. U.S. Department of Health and Human Services and U.S. Department of Agriculture. (2015, Dec). 2015-2020 Dietary Guidelines for Americans. 8th Edition. URL: https://health.gov/our-work/food-nutrition/previous-dietary-guidelines/2015.

19. Whelton PK, He J, Cutler JA et al. (1997). Effects of oral potassium on blood pressure. Meta-analysis of randomized controlled clinical trials. JAMA. 277 (20): 1624-1632. https://doi.org/10.1001/jama.277.20.1624; PMid:9168293

20. ВООЗ. (2019). STEPS поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань Україна 2019. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2020-11/WHO-EURO-2020-1468-41218-56061-ukr.pdf

21. Yang L, Frindt G, Palmer LG. (2010). Magnesium modulates ROMK channel-mediated potassium secretion. J Am Soc Nephrol. 21: 2109-2116. https://doi.org/10.1681/ASN.2010060617; PMid:21030597 PMCid:PMC3014024

22. Zannad F, Dousset B, Alla F. (2001). Treatment of congestive heart failure: interfering the aldosterone – cardiac extracellular matrix relationship. Hypertension. 38: 1227-1232. https://doi.org/10.1161/hy1101.099484; PMid:11711528