SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.1(73):67-70; doi10.15574/SP.2016.73.67 

Застосування інтегрованих систем оцінки важкості стану у новонароджених при критичних станах 

Ященко Ю. Б., Буряк О. Г., Заболотна І. Е.

ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» МОЗ України, м. Чернівці, Україна

Дитячий консультативно-лікувальний центр ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна 

Мета: оцінити важкість стану, агресивність та інвазивність лікування, а також передбачуваний ризик летального результату у новонароджених з дихальними розладами при критичних станах; визначити основні фактори агресії, що можуть призводити до росту показників летальності та агресивності у дітей в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених. 

Пацієнти і методи. В основну групу спостереження увійшли 84 новонароджені з дихальним дистресом на тлі різної неонатальної патології. Контрольну групу порівняння склали 15 практично здорових новонароджених. Інвазивність та агресивність лікування оцінювали за шкалою NTISS (Neonatal Therapeutic Intervention Scoring). Важкість стану новонароджених оцінювали за шкалою Score for Neonatal Acute Physiology (SNAP II and SNAPPE II) з наступним обчисленням передбачуваного ризику розвитку летального результату. Адаптаційні можливості новонародженого оцінювали за допомогою шкали Апгар на першій і п'ятій хвилинах після народження. Проведена оцінка у легеневих експіратах стану прооксидантної системи. 

Результати. Середній бал за шкалою NTISS склав 22,4±0,2 бала, у результаті чого новонароджені основної групи спостереження були віднесені до III класу важкості та агресивності лікування. Середній бал за шкалою SNAP II and SNAPPE II серед новонароджених з дихальною недостатністю склав 21,4±2,55 бала (передбачувана летальність становить 3,8%). Установлений позитивний кореляційний зв'язок між показниками передбачуваної летальності серед групи новонароджених і показником насичення киснем вдихуваної суміші (r=0,751, р=0,000). Установлений зворотний кореляційний зв'язок між показниками агресивності та інвазивності лікування у новонароджених групи спостереження та оцінкою за шкалою Апгар: на 1-й r=-0,800, р=0,000 і 5-й хвилинах r=-0,750, р=0,000. 

Висновки. При проведенні інтенсивної терапії новонародженим з важкою дихальною недостатністю слід уникати застосування надлишкових концентрацій кисню, оскільки це є фактором ризику токсичної дії на біоструктури. У неонатальній практиці доцільно застосовувати стандартизовані шкали оцінки важкості стану з метою прогнозування результатів лікування. 

Ключові слова: новонароджені, оцінка важкості стану, шкала SNAP II and SNAPPE II, шкала NTISS, фактори агресії. 

Література:

1. Буряк ОГ. 2013. Оцінка загального стану новонароджених із дихальним дистресом при критичних станах за шкалою SNAP II and SNAPPE II. Совр педиатрия. 7(55): 38—41.

2. Буряк ОГ. 2013. Стандартизовані шкали оцінки тяжкості стану хворих при критичних станах та їх застосування в неонатальній практиці. Клін та експеримент патол. XII; 2(44): 203—206.

3. Дубинина ЕЕ, Бурмистров СО, Ходов ДА и др. 1995. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения. Вопросы мед химии. 1: 24—26.

4. Шкурупій ДА. 2013. Оптимізація інтенсивної синдрому поліорганної недостатності у новонароджених та оцінка її ефективності. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. ІІІ; 3(9): 78—81.

5. Ященко ЮБ, Буряк ОГ. 2012. Дихальна недостатність у новонароджених (патогенез, клініка, неінвазивні методи діагностики та принципи інтенсивної терапії). Монографія. Чернівці, Медуніверситет: 192.