Застосування біогенних стимуляторів у лікуванні статичного плоскостопості у дітей 
 

Данилов О. А., Шульга О. В., Талько М. О.

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

Київська дитяча обласна лікарня № 2, м. Біла Церква, Україна 
 

Мета роботи: дослідити ефективність поєднаного застосування біогенних стимуляторів і фармакоелектро-кінезотерапії нейром’язового апарату гомілки та стопи у комплексному лікуванні хворих із статичною поздовжньою плоскостопостю (СПП), а також вивчити на основі аналізу літературних джерел можливі причини виникнення даної патології на ранніх стадіях ембріонального розвитку.

Матеріали і методи. Під наглядом перебувало 64 хворі із патологією стопи на базі Київської дитячої обласної лікарні № 2. У всіх хворих діагностовано СПП, що підтверджувалось клінічно та рентгенологічно. До основної групи увійшов 31 пацієнт віком від 14 до 18 років, 21 із них із СПП І–ІІ ступеня тяжкості та 10 хворих із СПП ІІІ–ІV ступеня. Контрольну групу становили 33 хворі із СПП того ж віку, серед яких 23 зі СПП І–ІІ ступеня та 10 хворих із ІІІ–ІV ступенем тяжкості. У процесі обстеження використовувались клінічні та інструментальні методи дослідження: плантографія, рентгенографія стопи в боковій проекції з навантаженням стопи, реовазографія, електроміографія, ультра звукове дослідження (УЗД) м’язів стопи та гомілки. Результати плантографії оцінювались за методом Штрітера. Дослідження структури та діаметра м’язів проводили на апараті для ультразвукових досліджень ALOCA з лінійним датчиком із частотою 5 МГц. Хворі контрольної групи отримували стандартне консервативне лікування — фармако-електро-кінезотерапію нейром’язового апарату гомілки та стопи. У пацієнтів основної групи дану терапію було доповнено застосуванням біогенного стимулятора — екстракту плаценти.

Результати. За даними рентгенологічного дослідження, після проведеного лікування відмічалося більш виражене зменшення човноподібного кута поздовжнього склепіння в основній групі (середні показники в основній групі: І–ІІ ст. — 4,9° (p>0,05), ІІІ–ІV ст. — 2,1° (p>0,05); у контрольній групі: І–ІІ ст. — 2,9° (p>0,05), ІІІ–ІV ст. — 0,6° (p>0,05)). Під впливом лікування як в контрольній, так і в основній групах відмічалося покращення електроміографічної картини, але значно кращі показники спостерігалися в останній: біоелектрична активність довгого та короткого згиначів пальців стопи після лікування в основній групі з І–ІІ ст. СПП збільшилась на 100 і 60 мкВ відповідно, а у хворих із СПП ІІІ–ІVст. — на 20 і 10 мкВ; у контрольній групі біоелектрична активність відповідних м’язів у хворих із СПП І–ІІ ст. зросла на 40 і 30 мкВ, а у хворих із СПП ІІІ–ІV ст. — на 10 та 10 мкВ. При аналізі результатів ультразвукового дослідження після закінчення курсу терапії виявлено в основній групі більш виражене збільшення діаметра м’язів гомілки та стопи порівняно із контрольною. Плантографічні показники характеризувались зменшенням індексу Штрітера, однак більш виражене покращення досліджуваних параметрів виявлено в основній групі. Проаналізувавши дані реовазографічного обстеження у хворих зі СПП I–II ст., можна відмітити покращення реосистолічного індексу в контрольній групі та значне покращення результатів в основній групі: зростання показників реосистолічного індексу в контрольній групі: лівої стопи — на 0,17 умовних одиниць (у.о.) та правої стопи — на 0,19 у.о., в основній: лівої стопи — на 0,33 у.о. та правої стопи — на 0,35 у.о. У хворих із СПП ІІІ–ІV ст. суттєвого покращення гемодинаміки не спостерігалось.

Висновки. Загальна клінічна картина, терміни реабілітації хворих, дані рентгенографії, УЗД, міографії, плантографії, реовазографії свідчать про ефективність застосування біогенних стимуляторів у комплексній терапії СПП у дітей. Поєднане використання останніх та фармако-електро-кінезотерапії є патогенетично та саногенетично обґрунтованим і ефективним методом лікування СПП на початкових стадіях, однак потребує подальшого вивчення. Хворим із ІІІ–ІV ст. тяжкості показане оперативне лікування.

Ключові слова: екстракт плаценти, статична поздовжня плоскостопість, мезенхіма, дисплазія сполучної тканини.

Література:

1. Бадалян. Детская неврология. — М.: Медицина, 1984. — 578 с.

2. Битхем У.П. Клиническое исследование суставов. — М.: Медицина, 1970. — 187 с.

3. Букуп Клаус. Клиническое исследование костей, суставов и мышц. — М.: Медицинская литература, 2010. — 320 с.

4. Гафаров Х.З. Лечение детей и подростков с ортопедическими заболеваниями нижних конечностей. — Казань: Татар. кн. изд-во, 1995. — 384 с.

5. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. — М.: Медпресс-информ, 2013. — 488 с.

6. Исаков Ю.Ф. Операционные хирургические состояния с анатомией детского возраста. — М., 1989. — 452 с.

7. Кашуба В.А. Биомеханика стопы. — К.: Олимпийская литература, 2003. — 279 с.

8. Коваль Г.Ю. Променева діагностика. — Т. 1 — К., 2002. — 325 с.

9. Лобзин С.В. Пункции и блокады в нейроортопедии. — СПб.: Гиппократ, 2005. — 136 с.

10. Лябах А.П. Діагностика та хірургічне лікування набутих деформацій стопи: Дис… д-ра мед. наук. — К., 2004. — 273 с.

11. Лябах А.П. Клінічна діагностика деформацій стопи. — К.: ЗАТ «Атлант ЮемСі», 2003. — 110 с.

12. Мазуров В.И. Лечение и профилактика болезней суставов. — СПб., 2006. — 360 с.

13. Маркс В.О. Ортопедическая диагностика. — Минск: Наука и техника, 1978. — 512 с.

14. Мартынюк В.Ю. Мат. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы реабилитации в детской ортопедии» // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2000. — № 3. — С. 75-76.

15. Мирзаев И.И. Ортопедия детей первого года жизни. — Ленинград, 1983. — 260 с.

16. Мохаммад Мохаммад Юсеф. Профилактика и лечение осложнений миотенопластической коррекции поперечно распластанной стопы: Дис… канд. мед. наук — К., 2007. — 203 с.

17. Недригайлова О.В., Яременко Д.А. Развитие свода стопы у детей // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1969. — № 2. — С. 18-23.

18. Олекса А.П. Травматологія і ортопедія. — К., 1993. — 512 с.

19. Очерет А.А. Как жить с плоскостопием. — М.: Советский спорт, 2000. — 96 с.

20. Проценко В.Н. Вертеброневрология и нейроортопедия. — Запорожье, 2000. — 158 с.

21. Процко В.Г., Загородний Н.В., Султанов Э.М., Хамоков З.Х., Олейник А.В. Биомеханические нарушения опорно-двигательного аппарата при плосковальгусной деформации стоп и новый метод лечения плоскостопия // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1990. — № 5. — С. 22-26.

22. Сергиенко К.Н. К вопросу о диагностике деформации стоп // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. — Харьков, 2002. — № 7. — С. 75-78.

23. Сергиенко К.Н. Определение информативности и эффективности методов, используемых при оценке сводов стопы человека // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр.; под ред. Ермакова С.С. — Харьков: ХХПИ, 2001. — № 6. — С. 55-59.

24. Ситенко М.И. Ортопедия и травматология: Избран. тр. — К.: Наукова думка, 1991. — 136 с.

25. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортопедія. — К., 2005. — 480 с.

26. Фишер Юрген. Локальное лечение боли. — М.: МЕДпресс-информ, 2005. — 160 с.

27. Фищенко П.Р. Современные методы изучения в детской травматологии и ортопедии. — Ленинград, 1984. — 284 с.

28. Циркунова Н.А. Плоскостопие у детей и подростков // Амбулаторная помощь детям с ортопедическими заболеваниями: Сборник научных работ. — Харьков, 2006. — № 2. — С. 165-178.

29. Шпирт М.Б., Сыдыков Ж.С. К диагностике уплощения свода стопы и плоскостопия // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1990. — № 9. — С. 12-14.

30. Юмашев Г.С. Травматология и ортопедия. — М., 1990. — 560 с.

31. Яременко Д.А. Диагностика и классификация статической деформации стоп // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1985. — № 11. — С. 59-67.

32. Cox J.M. Low Back Pain Mechanism/Diagnosis and Treatment. — 6th ed. — Williams Wilkins, Baltimore, 1999. — 435 p.

33. Davids J.R., Valadie A.L., Ferguson R.L. et al. Surgical management of ankle valgus in children: use of a transphyseal medial malleolar screw // Journal of Pediatric Orthopaedics. — 1997. — Vol. 17. — Р. 3-8.

34. Dennis R. Wenger, Mercer Rang. The Art and Practice of children’s orthopedics. — Raven PRESS, New York, 1993. — 752 p.

35. Halliwell B., Gutteridge J.M.C. Free radicals in bio logy and medicine. — Oxford, Clarendon Press, 1995. — 385 p.

36. Wiltse L.L. Valgus deformity of the ankle // The Journal of Bone and Joint Surgery. — 1972. — Vol. 54-A, № 3 (April). — Р. 595-606.