Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 65-69. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).6569
Велика А. Я.¹, Фегер О. В.², Погоріляк Р. Ю.², Калій В. В.², Керецман А. О.^2
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
²ДВНЗ ‘Ужгородський національний університет’, Україна

Для цитування: Velyka AYa, Feger OV, Pohoriliak RY, Kaliy VV, Keretsman AO. (2026). Iron-deficiency anemia in women as a medical and social problem: the role of biochemical mechanisms and preventive measures. Ukrainian Journal Health of Woman. 2(183): 65-69. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).6569
Стаття надійшла до редакції 04.01.2026 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.

Залізодефіцитна анемія у жінок є важливою медико-соціальною проблемою громадського здоров'я, поширеність якої зумовлена комплексом біологічних, медичних, соціальних та поведінкових чинників. Важливу роль відіграють фізіологічні потреби жіночого організму в залізі в різні періоди життя, особливості харчування, репродуктивне здоров'я, соціально-економічний статус, рівень медичної грамотності, спосіб життя та доступність профілактичної і лікувальної допомоги.
Мета – провести аналіз сучасних наукових даних щодо біохімічних механізмів розвитку залізодефіцитної анемії у жінок та визначити основні медико-соціальні фактори, які впливають на її поширеність, профілактику і своєчасне виявлення.
Проведено систематичний аналіз наукової літератури. До аналізу включено наукові публікації, опубліковані протягом 2015-2025 років, присвячені вивченню біохімічних механізмів розвитку залізодефіцитної анемії у жінок, факторів ризику її виникнення, профілактичних заходів та медико-соціальних аспектів поширення захворювання. Встановлено, що розвиток залізодефіцитної анемії у жінок обумовлений поєднаним впливом біохімічних і медико-соціальних факторів. Порушення метаболізму заліза, недостатнє його надходження з їжею, підвищені фізіологічні потреби під час вагітності, хронічні крововтрати та супутні захворювання сприяють формуванню дефіциту заліза. Водночас соціально-економічні нерівності, низький рівень поінформованості щодо профілактики, недостатня прихильність до здорового харчування та обмежений доступ до медичної допомоги негативно впливають на своєчасність діагностики та профілактики. Узагальнення літературних даних свідчить про значну роль медико-соціальних детермінант у формуванні поширеності залізодефіцитної анемії серед жіночого
населення.
Висновки. Залізодефіцитна анемія у жінок формується під впливом комплексу взаємопов'язаних біохімічних, медичних та соціальних чинників. Підвищення ефективності профілактичних програм, забезпечення доступності скринінгу та ранньої діагностики, популяризація раціонального харчування і підвищення рівня медичної обізнаності населення є важливими складовими зниження поширеності залізодефіцитної анемії серед жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: залізодефіцитна анемія, жінки, метаболізм заліза, медико-соціальні детермінанти, профілактика, громадське здоров'я.

ЛІТЕРАТУРА

1. Banerjee A, Athalye S, Shingade P, Khargekar V, Mahajan N et al. (2024, Jul 17). Efficacy of daily versus intermittent oral iron supplementation for prevention of anaemia among pregnant women: a systematic review and meta-analysis. EClinicalMedicine. 74: 102742. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2024.102742; PMid:39114275 PMCid:PMC11304700

2. Berton PF, Gambero A. (2024, Mar-Apr). Hepcidin and inflammation associated with iron deficiency in childhood obesity – A systematic review. J Pediatr (Rio J). 100(2): 124-131. https://doi.org/10.1016/j.jped.2023.06.002; PMid:37541648 PMCid:PMC10943301

3. De Loughery TG, Jackson CS, Ko CW, Rockey DC. (2024, Aug). AGA Clinical Practice Update on Management of Iron Deficiency Anemia: Expert Review. Clin Gastroenterol Hepatol. 22(8): 1575-1583. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2024.03.046; PMid:38864796

4. Ganz T, Nemeth E. (2012, Sep). Hepcidin and iron homeostasis. Biochim Biophys Acta. 1823(9): 1434-1443. https://doi.org/10.1016/j.bbamcr.2012.01.014; PMid:22306005 PMCid:PMC4048856

5. Georgieff MK. (2020, Oct). Iron deficiency in pregnancy. Am J Obstet Gynecol. 223(4): 516-524. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.03.006; PMid:32184147 PMCid:PMC7492370

6. Iolascon A, Andolfo I, Russo R, Sanchez M, Busti F, Swinkels D et al. (2024, Jul 15). Recommendations for diagnosis, treatment, and prevention of iron deficiency and iron deficiency anemia. Hemasphere. 8(7): e108. https://doi.org/10.1002/hem3.108; PMid:39011129 PMCid:PMC11247274

7. Iriarte-Gahete M, Tarancon-Diez L, Garrido-Rodríguez V, Leal M, Pacheco YM. (2024, Nov). Absolute and functional iron deficiency: Biomarkers, impact on immune system, and therapy. Blood Rev. 68: 101227. https://doi.org/10.1016/j.blre.2024.101227; PMid:39142965

8. Kamath S, Parveen RS, Hegde S, Mathias EG, Nayak V, Boloor A. (2024, May). Daily versus alternate day oral iron therapy in iron deficiency anemia: a systematic review. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 397(5): 2701-2714. https://doi.org/10.1007/s00210-023-02817-7; PMid:37979057

9. Lopez A, Cacoub P, Macdougall IC, Peyrin-Biroulet L. (2016, Feb 27). Iron deficiency anaemia. Lancet. 387(10021): 907-916. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)60865-0; PMid:26314490

10. Mei Z, Addo OY, Jefferds MED, Sharma AJ, Flores-Ayala RC et al. (2023, Mar). Comparison of Current World Health Organization Guidelines with Physiologically Based Serum Ferritin Thresholds for Iron Deficiency in Healthy Young Children and Nonpregnant Women Using Data from the Third National Health and Nutrition Examination Survey. J Nutr. 153(3): 771-780. https://doi.org/10.1016/j.tjnut.2023.01.035; PMid:36803577 PMCid:PMC10472073

11. O'Toole F, Sheane R, Reynaud N, McAuliffe FM, Walsh JM. (2024, Jul). Screening and treatment of iron deficiency anemia in pregnancy: A review and appraisal of current international guidelines. Int J Gynaecol Obstet. 166(1): 214-227. https://doi.org/10.1002/ijgo.15270; PMid:38069617

12. Pai RD, Chong YS, Clemente-Chua LR, Irwinda R, Huynh TNK, Wibowo N et al. (2023, Jul 13). Prevention and Management of Iron Deficiency/Iron-Deficiency Anemia in Women: An Asian Expert Consensus. Nutrients. 15(14): 3125. https://doi.org/10.3390/nu15143125; PMid:37513543 PMCid:PMC10383547

13. Percy L, Mansour D, Fraser I. (2017, Apr). Iron deficiency and iron deficiency anaemia in women. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 40: 55-67. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2016.09.007; PMid:28029503

14. Sholzberg M, Hillis C, Crowther M, Selby R. (2025, Jul 1). Diagnosis and management of iron deficiency in females. CMAJ. 197(24): E680-E687. https://doi.org/10.1503/cmaj.240570; PMid:40602816 PMCid:PMC12237530

15. Stoffel NU, Zeder C, Brittenham GM, Moretti D, Zimmermann MB. (2020, May). Iron absorption from supplements is greater with alternate day than with consecutive day dosing in iron-deficient anemic women. Haematologica. 105(5): 1232-1239. https://doi.org/10.3324/haematol.2019.220830; PMid:31413088 PMCid:PMC7193469

16. Von Siebenthal HK, Gessler S, Vallelian F, Steinwendner J, Kuenzi UM, Moretti D et al. (2023, Nov 3). Alternate day versus consecutive day oral iron supplementation in iron-depleted women: a randomized double-blind placebo-controlled study. EClinicalMedicine. 65: 102286. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2023.102286; PMid:38021373 PMCid:PMC10659995