• Забруднення повітря та стан здоров’я дитячого населення України
ua До змісту Повний текст статті

Забруднення повітря та стан здоров’я дитячого населення України

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 3(83): 31-39; doi 10.15574/PP.2020.83.31
Антипкін Ю. Г., Волосовець О. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Антипкін ЮГ, Волосовець ОП. (2020). Забруднення повітря та стан здоров'я дитячого населення України. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(83): 3139; doi 10.15574/PP.2020.83.31
Стаття надійшла до редакції 12.05.2020 р., прийнята до друку 08.09.2020 р.

Забруднення атмосферного повітря є одним із вагомих факторів ризику, що негативно впливає на стан здоров'я дитячого населення України, обтяжує перебіг поширених хвороб і погіршує якість життя дітей та їхніх родин у подальшому.
Мета — визначити кореляційний ранговий зв'язок між показниками захворюваності й поширеності хвороб серед дітей України у 2015 р. та обсягами викидів забруднювачів у атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення на одну особу залежно від області проживання.
Матеріали та методи. Під час аналізу використано дані ДУ «Центр медичної статистики МОЗ України» та Державної служби статистики України за 2015 рік. Застосовано методи системного підходу, епідеміологічного, кореляційного та кластерного аналізу.
Результати. Встановлено, що обсяги викидів забруднювачів від стаціонарних та пересувних джерел в атмосферне повітря у розрахунку на одну особу мали прямий вплив помітної сили на показник захворюваності на усі хвороби серед дітей України, особливо віком 0–6 років (р<0,01). Найтісніший прямий зв'язок впливу обсягів викидів забруднювачів спостерігався на показники захворюваності й поширеності хвороб органів дихання серед дітей, особливо віком 0–6 років та 15–17 років, а також на показники поширеності бронхіальної астми та цукрового діабету в усіх вікових групах. Вплив обсягів викидів забруднювачів на показники захворюваності дітей віком 0–17 років на туберкульоз, деякі інфекційні та паразитарні хвороби, вроджені аномалії природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії, дитячий церебральний параліч, травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників, хвороби системи кровообігу, хвороби органів травлення, хвороби вуха та соскоподібного відростка був прямим, але слабкої сили, що не досягав статистичної значущості. Між обсягами викидів забруднювачів в атмосферне повітря та показниками летальності дітей першого року життя, їх захворюваністю на усі хвороби, зокрема, хвороби органів дихання, інфекційні хвороби, гострі респіраторні вірусні інфекції, пневмонії та грип, дитячий церебральний параліч, встановлено прямий вплив слабкої сили, що не досягав статистичної значущості.
Висновки. Така ситуація щодо залежності захворюваності та поширеності усіх хвороб серед дітей України в розрізі областей від обсягу викидів забруднювачів у повітря свідчить про те, що зростання рівня захворюваності дитячого населення пов'язане не тільки із соціально-економічними та медико-генетичними, але й з екологічними факторами, що потребує винесення на державний рівень питання про екологічну безпеку проживання населення України, особливо дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, захворюваність, поширеність, смертність забруднення повітря.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Резниченко ЮГ, Ярцева МО. (2012). Вплив факторів навколишнього середовища на стан здоров'я дітей раннього віку. Перинатологія і педіатрія. 1 (49): 48–51. URL: http://medlib.dp.gov.ua/jirbis2/images/fond_publications/perinatologiya_ipediatriya/perinatologiyaipediatriya_2012_1.pdf.

2. Дудіна ОО, Габорець ЮЮ, Волошина УВ. (2015). До стану здоров'я дитячого населення. Здоров'я нації. 3: 10–11.

3. Environment of Ukraine. (2015). Statistical yearbook. State Statistics Service of Ukraine. Kyiv: 242.

4. European Environment Agency/WHO Regional Office for Europe. (2002). Children's health and environment. A review of evidence. EEA. Copenhagen: 227. ISBN 92-9167-412-5.

5. Gehring U, Gruzieva, O, Agius RM, Rob Beelen et al. (2013, Nov–Dec). Air Pollution Exposure and Lung Function in Children: The ESCAPE Project. Environ Health Perspect. 121 (11–12): 1357–1364. https://doi.org/10.1289/ehp.1306770; PMid:24076757 PMCid:PMC3855518.

6. Гребняк МП, Щудро СА. (2010). Екологія та здоров'я дитячого населення: фактори ризику, епідеміологія. Дніпропетровськ. Пороги: 95.

7. Хилько МІ. (2006). Екологічна безпека України: у запитаннях та відповідях. Київ: Знання України: 144.

8. Ляпкало АА, Дементьев АА, Цурган АМ. (2014). Влияние качества атмосферного воздуха на заболеваемость детского населения города. Современные проблемы науки и образования: 3. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=13409.

9. Моісеєнко РО, Дудіна ОО, Гойда НГ. (2017). Аналіз стану захворюваності та поширеності захворювань у дітей в Україні за період 2011–2015 роки. Современная педиатрия. 2 (82): 17–27. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.17.

10. Nisbet R, Miner C, Yale K. (2018). Handbook of Statistical Analysis and Data Mining Applications. Second Edition. Academic Press: 1–795. ISBN 978-0-12-416632-5.

11. Надання медичної допомоги дітям 0–17 років у закладах охорони здоров'я, що перебувають у сфері управління МОЗ України: статистично-аналітичний довідник. Гол. ред. ВМ Заболотько. (2020). URL: ukrmedstat@medstat.gov.ua.

12. Pruss–Ustun A, Wolf J, Corvalan C, Bos R, Neira M. (2017). Preventing disease through healthy environments: a global assessment of the burden of disease from environmental risks. Geneva: World Health Organization. URL: http://www.who.int/iris/handle/10665/204585.

13. Schwartz J. (2004, Apr). Air pollution and child health. Pediatrics. 113 (4): 1037–1043. PMID: 15060197.

14. Сердюк АМ, Стусь ВП. (2011). Екологія довкілля та безпека життєдіяльності населення у промислових регіонах України. Дніпропетровськ: Пороги: 486.

15. Tamburlini G. (2006). New developments in children's environmental health in Europe. Annals New York Academy Science. 9: 691–702. URL: https://doi.org/10.1196/annals.1371.053; PMid:17119246.

16. Volosovets OP, Kryvopustov SP, Volosovets TM, Abaturov OE, Kryuchko TO. (2019). Changes in health status of child population of Ukraine after Chernobyl catastrophe. Wiadomosci Lekarskie. LXXII (10): 1974–1976. https://doi.org/10.36740/WLek201910123; PMid:31982025.

17. WHO. (2018). Air quality and health. URL: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/ambient-(outdoor)-air-quality-and-health/.

18. WHO. (2018, Aug). Air pollution and child health: prescribing clean air. Summary. Geneva. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. URL: http://www.who.int/airpollution/data/cities/en/.

19. WHO. (2018, May 2). Burden of disease from the joint effects of household and ambient air pollution for 2016. URL: https://www.who.int/airpollution/data/AP_joint_effect_BoD_results_May2018.pdf?ua=1.