Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 23-28. doi 10.15574/SP.2021.117.23
Березенко В. С.^1,2, Михайлюк Х. З.^1,2, Диба М. Б.^1,2, Ткалик О. М.¹, Крат В. В.¹, Кречко Я. В.^1,2
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Березенко ВС, Михайлюк ХЗ, Диба МБ, Ткалик ОМ та інш. (2021). Забезпеченість вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом В. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 23-28. doi 10.15574/SP.2021.117.23.
Стаття надійшла до редакції 17.05.2021 р., прийнята до друку 07.09.2021 р.

Мета — вивчити забезпеченість вітаміном D у дітей з хронічним вірусним гепатитом В (ХГВ) залежно від активності гепатиту та стадії фіброзу печінки.
Матеріали та методи. Обстежено 50 дітей, хворих на ХГВ. Усім дітям проведено комплексне обстеження відповідно до протокола та еластографію зсувної хвилі паренхіми печінки для визначення стадії фіброзу. Для верифікації діагнозу дефіциту і недостатності вітаміну D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей, хворих на ХГВ, залежно від статі, віку, активності гепатиту та стадії фіброзу печінки. До дослідження залучено дітей, які не отримували препаратів кальцію та вітаміну D протягом 6 місяців.
Результати. Серед обстежених переважали діти старшого шкільного віку. ХГВ частіше реєструвався у хлопчиків — 66,0% (n=33), тоді як у дівчаток — лише 34,0% (n=17) (χ²=10,24; р=0,01). Серед обстежених дітей достовірно частіше (66,0%, n=33) виявлявся HBeAg-позитивний хронічний гепатит, у 18,0% (n=9) дітей діагностувалася HBeAg-позитивна хронічна інфекція, у 14,0% (n=7) дітей — HBeAg-негативна хронічна інфекція. У переважної більшості (70,0%) хворих дітей з ХГВ концентрація вітаміну D у сироватці крові була знижена (χ²=16,0; р=0,01). Середній показник концентрації 25(ОН)D становив 59,85 [13,4–181] нмоль/л і був у зоні недостатності. Оптимальна концентрація 25(ОН)D встановлена у 30,0% (n=15) дітей, недостатність — у 42,0% (n=21), дефіцит вітаміну D — у 14 (28,0%) дітей. Стать, вік і біохімічна активність гепатиту не впливали на рівень вітаміну D в обстежених дітей з ХГВ (р>0,05). Аналіз забезпеченості вітаміном D залежно від стадії фіброзу не виявив відмінностей в медіані концентрації 25(ОН)D між групами дітей, однак у всіх групах переважала кількість хворих зі зниженою концентрацією вітаміну D.
Висновки. ХГВ у дітей характеризується переважно хронічним перебігом, з превалюванням парентерального шляху інфікування. У більшості хворих із ХГВ концентрація 25(ОН)D у сироватці крові знижена. Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з ХГВ залежно від статі, віку та біохімічної активності гепатиту. Усі діти з цирозом печінки мали дефіцит вітаміну D.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хронічний вірусний гепатит В, діти, вітамін D, активність гепатиту, стадія фіброзу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abramovitch S, Dahan-Bachar L, Sharvit E, Weisman Y, Ben Tov A, Brazowski E, Reif S. (2011, Dec). Vitamin D inhibits proliferation and profibrotic marker expression in hepatic stellate cells and decreases thioacetamide-induced liver fibrosis in rats. Gut. 60 (12): 1728-1737. https://doi.org/10.1136/gut.2010.234666; PMid:21816960

2. Andersen SB, Ewertsen C, Carlsen JF, Henriksen BM, Nielsen MB. (2016, Oct). Ultrasound Elastography Is Useful for Evaluation of Liver Fibrosis in Children-A Systematic Review. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 63 (4): 389-399. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001171; PMid:26925609

3. Baeke F, Takiishi T, Korf H, Gysemans C, Mathieu C. (2010, Aug). Vitamin D: modulator of the immune system. Curr Opin Pharmacol. 10 (4): 482-496. https://doi.org/10.1016/j.coph.2010.04.001; PMid:20427238

4. Березенкo ВС, Ткалик OМ, Диба MБ, Крат ВВ, Михайлюк ХЗ. (2018). Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С. Перинатология и педиатрия. 3 (75): 76—81. doi 10.15574/PP.2018.75.76.

5. Березенко ВС. (2007). Клініко-патогенетичні особливості фіброгенезу печінки при хронічних гепатитах у дітей та шляхи його медикаментозної корекції. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Ін-т педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. Київ.

6. Campana L, Iredale PJ. (2017). Regression of Liver Fibrosis. Semin Liver Dis. 37: 1-10. https://doi.org/10.1055/s-0036-1597816; PMid:28201843

7. Castera L. (2015). Noninvasive Assessment of Liver Fibrosis. Dig Dis. 33: 498-503. https://doi.org/10.1159/000374097; PMid:26159265

8. D'Aldebert E, Biyeyeme Bi Mve M J, Mergey M, Wendum D, Firrincieli D, Coilly A, Fouassier L, Corpechot C, Poupon R, Housset C, Chignard N. (2009, Apr). Bile salts control the antimicrobial peptide cathelicidin through nuclear receptors in the human biliary epithelium. Gastroenterology. 136 (4): 1435-1443. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2008.12.040; PMid:19245866

9. Gascon-Barre M, Demers C, Mirshahi A, Neron S, Zalzal S, Nanci A. (2003, May). The normal liver harbors the vitamin D nuclear receptor in nonparenchymal and biliary epithelial cells. Hepatology. 37 (5): 1034-1042. https://doi.org/10.1053/jhep.2003.50176; PMid:12717384

10. Grossmann RE, Zughaier SM, Liu S, Lyles RH, Tangpricha V. (2012, Sep). Impact of vitamin D supplementation on markers of inflammation in adults with cystic fibrosis hospitalized for a pulmonary exacerbation Eur J Clin Nutr. 66 (9): 1072-1074. https://doi.org/10.1038/ejcn.2012.82; PMid:22805498 PMCid:PMC3638806

11. Han S, Li T, Ellis E, Strom S, Chiang JY. (2010, Jun). A novel bile acid-activated vitamin D receptor signaling in human hepatocytes. Mol Endocrinol. 24 (6): 1151-1164. https://doi.org/10.1210/me.2009-0482; PMid:20371703 PMCid:PMC2875805

12. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP et al. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an endocrine society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 96 (7): 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

13. Lampertico P, Agarwal K, Berg T, Buti M, Janssen HL, Papatheodoridis G, Tacke F. (2017). EASL 2017 Clinical Practice Guidelines on the management of hepatitis B virus infection. Journal of Hepatology. 67 (2): 370-398. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2017.03.021; PMid:28427875

14. Mora JR, Iwata M, von Andrian UH. (2008, Sep). Vitamin effects on the immune system: vitamins A and D take centre stage. Nat Rev Immunol. 8 (9): 685-698. https://doi.org/10.1038/nri2378; PMid:19172691 PMCid:PMC2906676

15. МОЗ України. (2021). Стандарти медичної допомоги Вірусний гепатит В у дітей. Наказ МОЗ України від 15.01.2021 № 48.

16. Neeman R, Abramovitch S, Sharvit E, Elad-Sfadia G, Haklai R, Kloog Y, Reif S. (2014, Oct). Vitamin D and S-farnesylthiosalicylic acid have a synergistic effect on hepatic stellate cells proliferation. Dig Dis Sci. 59 (10): 2462-1469. https://doi.org/10.1007/s10620-014-3207-2; PMid:24942325

17. Papatheodoridis GV, Chan HL, Hansen BE, Janssen HL, Lampertico P. (2015). Risk of hepatocellular carcinoma in chronic hepatitis B: assessment and modification with current antiviral therapy. J Hepatol. 62 (4): 956-967. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.01.002; PMid:25595883

18. Petta S, Camma C, Scazzone C, Tripodo C, Di Marco V, Bono A, Cabibi D, Licata G, Porcasi R, Marchesini G, Craxi A. (2010, Apr). Low vitamin D serum level is related to severe fibrosis and low responsiveness to interferon-based therapy in genotype 1 chronic hepatitis C. Hepatology. 51 (4): 1158-1167. https://doi.org/10.1002/hep.23489; PMid:20162613

19. Ragazzo GT, Paranagua-Vezozzo D, Lima FR. (2017, Sep). Accuracy of transient elastography-FibroScan®, acoustic radiation force impulse (ARFI) imaging, the enhanced liver fibrosis (ELF) test, APRI, and the FIB-4 index compared with liver biopsy in patients with chronic hepatitis C/Clinics (Sao Paulo). 72 (9): 516-525. https://doi.org/10.6061/clinics/2017(09)01

20. Sarin SK, Kumar M, Lau GK, Abbas Z, Chan HL, Chen CJ, Kao JH. (2015). Asian-Pacific clinical practice guidelines on the management of hepatitis B: A 2015 update. Hepatology International. 10 (1): 1-98. https://doi.org/10.1007/s12072-015-9675-4; PMid:26563120 PMCid:PMC4722087

21. Tacke F, Zimmermann HW. (2014). Macrophage heterogeneity in liver injury and fibrosis. J Hepatol. 60: 1090-1096. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2013.12.025; PMid:24412603

22. Terrault NA, Lok AS, Mcmahon BJ, Chang K, Hwang JP, Jonas MM, Wong JB. (2018). Update on prevention, diagnosis, and treatment of chronic hepatitis B: AASLD 2018 hepatitis B guidance. Hepatology. 67 (4): 1560-1599. https://doi.org/10.1002/hep.29800; PMid:29405329 PMCid:PMC5975958

23. Царьова ОВ. (2017). Клініко-діагностичні критерії прогресування хронічних вірусних гепатитів В та С у дітей. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Київ.

24. WHO. (2019, Feb 19). Guidelines for the prevention, care and treatment of persons with chronic hepatitis B infection. URL: https://www.who.int/hiv/pub/hepatitis/hepatitis-b-guidelines/en/.