• Взаємозв’язок між кадровим забезпеченням акушерсько-гінекологічної служби та показниками виявлення дисплазії шийки матки в Україні
ua До змісту Повний текст статті

Взаємозв’язок між кадровим забезпеченням акушерсько-гінекологічної служби та показниками виявлення дисплазії шийки матки в Україні

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.4(104): 5-9. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).59
Токар П. Ю.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Tokar PYu. (2025). The relationship between staffing of the obstetrics and gynecology service and indicators of detection of cervical dysplasia in Ukraine. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 4(104): 5-9. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).59.
Стаття надійшла до редакції 21.09.2025 р.; прийнята до друку 27.11.2025 р.

Дисплазія шийки матки є однією з провідних передракових патологій жіночої репродуктивної системи та важливим маркером ефективності профілактики раку шийки матки. Своєчасне виявлення цервікальної інтраепітеліальної неоплазії залежить не тільки від біологічних та поведінкових факторів, а й від організаційних аспектів медичного забезпечення, зокрема укомплектованості акушерів-гінекологів.
Мета – оцінити взаємозв’язок між чисельністю акушерів-гінекологів та показниками виявлення дисплазії шийки матки в Україні у 2020-2024 роках.
Матеріали та методи. Дослідження виконано з використанням офіційних знеособлених статистичних даних. Матеріалом слугували зведені таблиці щодо захворюваності на дисплазію шийки матки та чисельності акушерів-гінекологів в Україні. Аналіз охоплював період 2020-2024 років, водночас 2020 рік (II-IV квартали) та 2025 рік (І квартал) враховувалися як неповні звітні періоди. Статистичну обробку даних здійснювали з використанням методів описової статистики з розрахунком абсолютних і відносних показників та показника навантаження – кількості випадків дисплазії на одного лікаря.
Результати. За період із 2020 по 2024 роки в Україні відбулося зростання абсолютної кількості зареєстрованих випадків дисплазії шийки матки з 20 852 у 2020 році II-IV квартали до 67 620 у 2024 році. У структурі захворюваності в усі роки переважали легкі форми цервікальної інтраепітеліальної неоплазії CIN I – 48,0-52,5%, помірні CIN II – 18,9-21,5%, тяжкі CIN III – 8,5-10,3%, без вираженої тенденції до зростання. На тлі зростання захворюваності відбулося скорочення чисельності акушерів-гінекологів більш ніж на 14%, що супроводжувалося підвищенням навантаження дисплазією шийки матки на одного лікаря з 1,9 випадка у 2020 році до 7,2 випадка у 2024 році.
Висновки. Результати дослідження вказують на взаємозв’язок між кадровим забезпеченням акушерсько-гінекологічної служби та показниками виявлення дисплазії шийки матки. Зменшення чисельності акушерів-гінекологів у сукупності з ростом навантаження на лікаря може негативно позначитися на доступності та повноті діагностики, особливо важких формах дисплазії шийки матки.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дисплазія шийки матки, цервікальна інтраепітеліальна неоплазія, акушери-гінекологи, кадрове забезпечення, навантаження лікаря, організація охорони здоров’я.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akimenko VV, Adi-Kusumo F. (2021). Stability analysis of an age-structured model of cervical cancer cells and HPV dynamics. Mathematical biosciences and engineering : MBE. 18(5): 6155-6177. https://doi.org/10.3934/mbe.2021308; PMid:34517528

2. Hrynevych OY. (2025). Human papillomavirus: problems and prospects for women's reproductive health (systematic review). Polski merkuriusz lekarski : organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. 53(4): 546-554. https://doi.org/10.36740/Merkur202504117; PMid:40929547

3. Perkins RB, Guido RL, Saraiya M, Sawaya GF, Wentzensen N et al. (2021, Jan). Summary of Current Guidelines for Cervical Cancer Screening and Management of Abnormal Test Results: 2016-2020. Journal of women's health. (Larchmt). 30(1): 5-13. https://doi.org/10.1089/jwh.2020.8918; PMid:33464997 PMCid:PMC8020523

4. Perkins RB, Wentzensen N, Guido RS, Schiffman M. (2023). Cervical Cancer Screening: A Review. JAMA. 330(6): 547-558. https://doi.org/10.1001/jama.2023.13174; PMid:37552298

5. Semenov VV, Kriachkova LV, Boată AE, Geantă MM. (2025). Trends in cervical cancer epidemiology and vaccination coverage in Ukraine. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960). 78(5): 999-1005. https://doi.org/10.36740/WLek/205358; PMid:40526650

6. Shastri SS, Temin S, Almonte M, Basu P, Campos NG, Gravitt PE et al. (2022). Secondary Prevention of Cervical Cancer: ASCO Resource-Stratified Guideline Update. JCO global oncology. 8: e2200217. https://doi.org/10.1200/GO.22.00217; PMid:36162041 PMCid:PMC9812449

7. Vale DB, Teixeira JC, Bragança JF, Derchain S, Sarian LO, Zeferino LC. (2021). Elimination of cervical cancer in low- and middle-income countries: Inequality of access and fragile healthcare systems. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics. 152(1): 7-11. https://doi.org/10.1002/ijgo.13458; PMid:33128771

8. Wentzensen N, Chirenje ZM, Prendiville W. (2021). Treatment approaches for women with positive cervical screening results in low-and middle-income countries. Preventive medicine. 144: 106439. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2021.106439; PMid:33678236