Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 4-9; doi 10.15574/PP.2019.80.4

С.О. Герзанич, О.Ю. Мулеса, Н.О. Лоя, Н.В. Гецко
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Герзанич СО, Мулеса ОЮ, Лоя НО, Гецко НВ. (2019). Взаємодія факторів ризику невиношування вагітності в умовах природного йодного дефіциту. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 4-9. doi 10.15574/PP.2019.80.4
Стаття надійшла до редакції 11.08.2019 р.; прийнята до друку 13.12.2019 р.

Наведено методику оцінки прогностичного значення різних факторів ризику невиношування вагітності (НВ) у першому триместрі в жінок, мешканців ендемічної зони, зі зміненими параметрами йодно-тиреоїдного гомеостазу (ЙТГ).
Мета — визначити прогностичне значення факторів ризику НВ і вивчити їх взаємодію при ранньому самовільному аборті в жінок із порушенням ЙТГ.
Пацієнти та методи. Обстежено 77 жінок, які проживають в умовах природного йодного дефіциту (47 жінок із самовільним абортом у першому триместрі вагітності і 30 жінок, в яких ця вагітність закінчилася строковими пологами). Високу прогностичну інформативність для розвитку НВ мали 9 клініко-лабораторних показників, із яких 4 (йодурія, ТТГ, рівень вільного тироксину і титр АТ-ТПО) характеризували ЙТГ. Шляхом застосування послідовного аналізу Вальда з оцінкою інформативності ознак побудовано алгоритм прогнозування НВ.
Результати. Змінені параметри ЙТГ, обумовлені як дефіцитом йоду, так і аутоімунним компонентом, асоціюються зі збільшенням частоти НВ. Їх самостійне прогностичне значення реалізується лише при рівні йодурії <49 мкг/л. Відповідно, при рівнях йодурії, що відповідають легкому ступеню йодного дефіциту або відсутності такого, самостійне прогностичне значення параметрів ЙТГ не є статистично значущим і реалізується лише в поєднанні з іншими факторами ризику. Це обумовлює необхідність комплексного преконцепційного дослідження параметрів ЙТГ при оцінці ризику НВ із метою досягнення еутиреоїдного стану на час настання вагітності. Запропоновано методику диференційованої оцінки ризику НВ як з урахуванням ролі окремих факторів, так і їх впливу в сукупності, зокрема, взаємодії тиреоїдних і нетиреоїдних факторів ризику.
Висновки. Наведений алгоритм та методика його інтерпретації показали високу значущість параметрів ЙТГ для прогнозування ризику НВ у першому триместрі.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: невиношування вагітності, йодний дефіцит, алгоритм прогнозування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкин ЮГ, Давыдова ЮВ. (2012). Основные направления развития перинатальной медицины. Репродуктив. эндокринология. 2: 5–7.

2. Генкин АА. (1998). О последовательной стратегии Байеса и механизме принятия решений в интеллектуальной системе ОМИС. Клиническая лабораторная диагностика. 4: 42–49.

3. Герзанич СО. (2008). Антитіла до тиропероксидази і функція щитовидної залози у вагітних в умовах природного йодного дефіциту. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 6: 74–77.

4. Герзанич СО, Задорожна ТД, Дашкевич ВЄ. (2011). Морфологічна та імуногістохімічна характеристика плацент жінок із різним йодним забезпеченням під час вагітності. Здоровье женщины. 6(62): 90–94.

5. Гублер ЕВ. (1990). Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии. Ленинград: Медицина: 176.

6. Дашкевич ВЄ, Герзанич СО, Булик ЛМ. (2007). Функціональний стан щитовидної залози при невиношуванні вагітності в умовах різної йодної забезпеченості. Репродуктивное здоровье женщины. 2: 84–87.

7. Жабченко ІА. (2018). Звичне невиношування: що необхідно робити і чого робити не слід. Здоровье женщины. 1 (127): 9–14. doi 10.15574/HW.2018.127.9

8. Arias-Sosa LA, Acosta ID, Lucena-Quevedo E, Moreno-Ortiz H., Esteban-Perez C, Forero-Castro M. (2018). Genetic and epigenetic variations associated with idiopathic recurrent pregnancy loss. J Assist Reprod Genet. 35 (3): 355–366. https://doi.org/10.1007/s10815-017-1108-y; PMid:29313278 PMCid:PMC5904072

9. Glinoer D. (2007). The importance of iodine nutrition during pregnancy. Public Health Nutr. 12 (10): 1542–1546. https://doi.org/10.1017/S1368980007360886; PMid:18053277

10. Van der Haar F, Gerasimov G, Tyler VQ, Timmer A. (2011). Universal salt iodization in the Central and Eastern Europe, Commonwealth of Independent States (CEE/CIS) Region during the decade 2000–09: Experiences, achievements, and lessons learned. Food and Nutrition Bulletin. 4 (32) (supplement). United Nations University Press: 294. https://doi.org/10.1177/15648265110324S401; PMid:22416358

11. Haixia Liu, Zhongyan Shan, Chenyan Li, Jinyuan Mao. (2014). Maternal subclinical hypothyroidism, thyroid autoimmunity, and the risk of miscarriage: a prospective cohort study. Thyroid. 24 (11): 1642–1649. https://doi.org/10.1089/thy.2014.0029; PMid:25087688 PMCid:PMC4229690

12. Hui He, Shuang Jing, Fei Gong, Yue Qiu Tan, Guang Xiu Lu, Ge Lin. (2016). Effect of thyroid autoimmunity per se on assisted reproduction treatment outcomes: A meta-analysis. Taiw J Obstet Ginecol. 55 (2): 159–165. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2015.09.003; PMid:27125395

13. Negro R, Formoso G, Mangieri T, Pezzarossa A, Dazzi D, Hassan H. (2006). Levothyroxine treatment in euthyroid pregnant women with autoimmune thyroid disease: effects on obstetrical complications. J Clin Endocrinol Metab. 91 (7): 2587–25891. https://doi.org/10.1210/jc.2005-1603; PMid:16621910

14. Prummel MF, Wiersinga WM. (2004). Thyroid autoimmunity and miscarriage. Eur J Endocrinol. 150 (6): 751–755. https://doi.org/10.1530/eje.0.1500751; PMid:15191343

15. Stagnaro-Green A. (2011). Thyroid antibodies and miscarriage: where are we at a generation later? J Thyroid Res. 2011: 8419–8449. https://doi.org/10.4061/2011/841949; PMid:21687610 PMCid:PMC3112530

16. Thangaratinam Sh, Tan A, Knox E, Kilby MD, Franklyn J, Coomarasamy A. (2011). Association between thyroid autoantibodies and miscarriage and preterm birth: metaanalysis of evidence. Br Med J. 342 (7806): d2616. https://doi.org/10.1136/bmj.d2616; PMid:21558126 PMCid:PMC3089879