Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 19-23. doi 10.15574/SP.2023.134.19
Галаган В. О.¹, Лакатош В. П.^2
1Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Галаган ВО, Лакатош ВП. (2023). Вроджені вади серця: частота, причини виникнення, предиктори плацентарно-плодових порушень. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 19-23. doi 10.15574/SP.2023.134.19.
Стаття надійшла до редакції 27.07.2023 р., прийнята до друку 10.10.2023 р.

Серцево-судинна патологія на сьогодні залишається однією з основних причин захворюваності, смертності та ранньої інвалідизації в популяції. Вроджені вади серця (ВВС) посідають провідне місце серед інших вроджених вад (до 30%) і входять до складу найтяжчих станів – множинних вроджених вад розвитку в дітей.
Мета – проаналізувати літературні дані щодо частоти ВВС, причин виникнення цих вад, характеристики функціонування фетоплацентарної системи та значення плацентарних факторів як маркерів плацентарно-плодових порушень для підвищення ефективності пренатальної діагностики вад серця та надання спеціалізованої медичної допомоги вагітним.
Надано короткий огляд щодо маркерів ранніх плацентарних порушень і розвитку вад серця, таких як фактор росту плаценти (PIGF), розчинна форма fms-подібної тирозинкінази-1 (sFlt-1), плацентарний лактоген та інші. Враховуючи значну питому вагу фетоплацентарної недостатності та ВВС як причину перинатальних втрат, доцільним є пошук як генетичних, так і морфологічних факторів виникнення цих вад, що дасть змогу поліпшити пренатальну діагностику та рівень надання спеціалізованої допомоги вагітним і дітям.
Висновки. Наведений огляд літератури вказує на можливі причини виникнення ВВС. Висвітлена актуальність проблеми пов’язана передусім зі значною частотою серцево-судинної патології та порушеннями взаємозв’язку і функціонування фетоплацентарної системи. Серед причин виникнення ВВС найбільшу питому вагу займає мультифакторна патологія, вирішення проблеми діагностики якої потребує взаємодії акушерсько-гінекологічної, кардіологічної, медико-генетичної та патоморфологічної служб. Як критерії пренатальної діагностики вад серцево-судинної системи можна рекомендувати визначення в крові плацентарних факторів PlGF і sFlt-1.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вроджені вади серця, плацента, плід, ангіогенні плацентарні фактори, антиангіогенні плацентарні фактори.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдул-Оглы ЛВ. (2010). Морфогенетические особенности развития сердца и плаценты в норме и при нарушении ее формирования. Вісник проблем біології і медицини. 3: 231-237.

2. Антипкин ЮГ, Задорожная ТД, Парницкая ОИ. (2016). Патология плаценты (современные аспекты). Киев: ООО «Атопол»: 127.

3. Авраменко НВ, Никифоров ОА, Сухонос ЕА и др. (2013). Анализ частоты обнаружения врожденных пороков сердца при проведении пренатальной диагностики в Запорожской области. Запорожский медицинский журнал. 3 (78): 5-8.

4. Binder J, Carta S, Carvalho JS, Kalafat E, Khalil A, Thilaganathan B. (2020). Evidence for uteroplacental malperfusion in fetuses with major congenital heart defects. PloS one. 15 (2): e0226741. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226741; PMid:32023263 PMCid:PMC7001956

5. Bokeriya LA, Stupakov IN, Gudkova RG. (2016). Congenital anomalies (defects) of the circulatory system in the Russian population and their surgical treatment (2005-2014). Grudnaya i serdechno-sosudistaya khirurgiya. 4: 202-206.

6. Camm EJ, Botting KJ, Sferruzzi-Perri AN. (2018). Near to one's heart: the intimate relationship between the placenta and fetal heart. Frontiers in physiology. 9: 629. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00629; PMid:29997513 PMCid:PMC6029139

7. Campanale CM, Pasquini L, Santangelo TP, Iorio FS, Bagolan P, Sanders SP, Toscano A. (2019, Jul). Prenatal echocardiographic assessment of right aortic arch. Ultrasound Obstet Gynecol. 54 (1): 96-102. https://doi.org/10.1002/uog.20098; PMid:30125417

8. Chai H, Yan Z, Huang K, Jiang Y, Zhang L. (2018). MicroRNA expression, target genes, and signaling pathways in infants with a ventricular septal defect. Molecular and cellular biochemistry. 439 (1-2): 171-187. https://doi.org/10.1007/s11010-017-3146-2; PMid:28822034

9. Chaithra S, Agarwala S, Ramachandra NB. (2022, Oct 5). High-risk genes involved in common septal defects of congenital heart disease. Gene. 840: 146745. Epub 2022 Jul 18. https://doi.org/10.1016/j.gene.2022.146745; PMid:35863714

10. De La Calle M, Delgado JL, Verlohren S, Escudero AI, Bartha JL, Campillos JM et al. (2021). Gestational Age-Specific Reference Ranges for the sFlt-1/PlGF Immunoassay Ratio in Twin Pregnancies. Fetal Diagn Ther. 48 (4): 288-296. Epub 2021 Mar 30. https://doi.org/10.1159/000514378; PMid:33784677 PMCid:PMC8117392

11. De Vivo A, Baviera G, Giordano D, Todarello G, Corrado F, D'anna R. (2008). Endoglin, PlGF and sFlt-1 as markers for predicting pre-eclampsia. Acta Obstet Gynecol Scand. 87 (8): 837-842. https://doi.org/10.1080/00016340802253759; PMid:18607829

12. Fantasia I, Andrade W, Syngelaki A, Akolekar R, Nicolaides KH. (2019). Impaired placental perfusion and major fetal cardiac defects. Ultrasounds in Obstetrics & Gynecology. 53 (1): 68-72. https://doi.org/10.1002/uog.20149; PMid:30334326

13. Findley TO, Crain AK, Mahajan S, Deniwar A, Davis J, Solis Zavala AS et al. (2022, Jan). Congenital heart defects and copy number variants associated with neurodevelopmental impairment. Am J Med Genet A. 188 (1): 13-23. Epub 2021 Sep 2. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.62484; PMid:34472185

14. Fung A, Manlhiot C, Naik S et al. (2013). Impact of Prenatal Risk Factors on Congenital Heart Disease in the Current Era. J Am Heart Assoc. 2: e00006410. https://doi.org/10.1161/JAHA.113.000064; PMid:23727699 PMCid:PMC3698764

15. Galagan V et al. (2020). Genetic components of congenital heart defects in children. European journal of human genetics. 28; Suppl 1.

16. Garne E, Stoll C, Clementi M, Euroscan Group. (2001). Evaluation of prenatal diagnosis of congenital heart diseases by ultrasound: experience from 20 European registries. Ultrasound Obstet. Gynecol. 17; 5: 386-391. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2001.00385.x; PMid:11380961

17. Grill S, Rusterholz C, Zanetti-Dällenbach R, Tercanli S, Holzgreve W, Hahn S, Lapaire O. (2009). Potential markers of preeclampsia-a review. Reproductive biology and endocrinology. 7 (1): 1-14. https://doi.org/10.1186/1477-7827-7-70; PMid:19602262 PMCid:PMC2717076

18. Jayasena CN, Abbara A, Comninos AN, Narayanaswamy S, Maffe JG, Izzi-Engbeaya C et al. (2016). Novel circulating placental markers prokineticin-1, soluble fms-like tyrosine kinase-1, soluble endoglin and placental growth factor and association with late miscarriage. Human Reproduction. 31 (12): 2681-2688. https://doi.org/10.1093/humrep/dew225; PMid:27664209

19. Jeon HR, Jeong DH, Lee JY, Woo EY, Shin GT, Kim SY. (2021, Jul). sFlt-1/PlGF ratio as a predictive and prognostic marker for preeclampsia. J Obstet Gynaecol Res. 47 (7): 2318-2323. Epub 2021 May 10. https://doi.org/10.1111/jog.14815; PMid:33973302

20. Josowitz R, Linn R, Rychik J. (2023). The Placenta in Congenital Heart Disease: Form, Function and Outcomes. NeoReviews. 24 (9): e569-e582. https://doi.org/10.1542/neo.24-9-e569; PMid:37653088

21. Kardasevic M, Jovanovic I, Samardzic JP. (2016, Oct). Modern Strategy for Identification of Congenital Heart Defects in the Neonatal Period. Med Arch. 70 (5): 384-388. Epub 2016 Oct 25. https://doi.org/10.5455/medarh.2016.70.384-388; PMid:27994302 PMCid:PMC5136435

22. Кошарный ВВ. Абдул-Оглы ЛВ, Демьяненко ИА, Снисар ЕС. (2011). Морфогенетические параллели развития сердца и плаценты в норме и формирование пороков развития сердца при нарушении формирования плаценты. Вісник проблем біології і медицини. 2 (2): 145-148.

23. Krasuski RA, Bashore TM. (2016). Congenital heart disease epidemiology in the United States: blindly feeling for the charging elephant. Circulation. 134.2: 110-113. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.023370; PMid:27382106

24. Lalani SR, Belmont JW. (2014). Genetic basis of congenital cardiovascular malformations. Eur J Med Genet. 57 (8): 402-413. https://doi.org/10.1016/j.ejmg.2014.04.010; PMid:24793338 PMCid:PMC4152939

25. Lawera A, Tong Z, Thorikay M, Redgrave RE, Cai J, Dinther M et al. (2019). Role of soluble endoglin in BMP9 signaling. Proceedings of the National Academy of Science of USA. 116 (36): 17800-17808. https://doi.org/10.1073/pnas.1816661116; PMid:31431534 PMCid:PMC6731690

26. Mahadevan A, Tipler A, Jones H. (2023, Sep 26). Shared developmental pathways of the placenta and fetal heart. Placenta. 141: 35-42. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2022.12.006; PMid:36604258

27. Marelli AJ, Ionescu-Ittu R, Mackie AS, Guo L, Dendukuri N, Kaouache M. (2014). Lifetime prevalence of congenital heart disease in the general population from 2000 to 2010. Circulation. 130 (9): 749-756. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.008396; PMid:24944314

28. Marigorta UM, Navarro A. (2013). High trans-ethnic replicability of GWAS results implies common causal variants. PLoS genetics. 9.6: e1003566. https://doi.org/10.1371/journal.pgen.1003566; PMid:23785302 PMCid:PMC3681663

29. Maslen, Cheryl L. (2018). Recent Advances in Placenta – Heart Interactions. Frontiers in Physiology. 9: 735. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.00735; PMid:29962966 PMCid:PMC6010578

30. Nejabati HR, Latifi Z, Ghasemnejad T, Fattahi A, Nouri M. (2017, Sep). Placental growth factor (PlGF) as an angiogenic/inflammatory switcher: lesson from early pregnancy losses. Gynecol Endocrinol. 33 (9): 668-674. Epub 2017 Apr 27. https://doi.org/10.1080/09513590.2017.1318375; PMid:28447504

31. Nussbaum R, McInnes RR, Willard HF. (2015). Thompson & Thompson genetics in medicine e-book. Elsevier Health Sciences.

32. Ou Y, Mai J, Zhuang J et al. (2016). Risk factors of different congenital heart defects in Guangdong, China. Pediatric research. 79: 549-558. https://doi.org/10.1038/pr.2015.264; PMid:26679154

33. Ozcan T, Kikano S, Plummer S, Strainic J, Ravishankar S. (2021, May-Jun). The Association of Fetal Congenital Cardiac Defects and Placental Vascular Malperfusion. Pediatr Dev Pathol. 24 (3): 187-192. Epub 2021 Jan 25. https://doi.org/10.1177/1093526620986497; PMid:33491545

34. Pang V, Bates DO, Leach L. (2017). Regulation of human feto-placental endothelial barrier integrity by vascular endothelial growth factors: competitive interplay between VEGF-A 165 a, VEGF-A 165 b, PIGF and VE-cadherin. Clinical Science. 131 (23): 2763-2775. https://doi.org/10.1042/CS20171252; PMid:29054861 PMCid:PMC5869853

35. Pavlova A, Gurjeva O, Kurkevych A, Rudenko N, Yemec I. (2018). Assessment of accuracy of echocardiographic parameters in prenatal diagnostics of isolated vascular ring. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 4 (33): 60-63. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.33/15(060-063)

36. Pierpont ME, Brueckner M, Chung WK et al. (2018). Genetic Basis for Congenital Heart Disease: Revisited: A Scientific Statement From the American Heart Association. 138: 653. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000606; PMid:30571578 PMCid:PMC6555769

37. Пішак ВП, Ризничук МО. (2013). Аналіз поширеності природжених вад розвитку у новонароджених Чернівецької області за даними генетичного моніторингу. Україна. Здоров’я нації. 1 (25): 28-32.

38. Ramhorst R, Calo G, Paparini D, Vota D, Hauk V, Gallino L et al. (2019, Feb). Control of the inflammatory response during pregnancy: potential role of VIP as a regulatory peptide. Ann NY Acad Sci. 1437 (1): 15-21. Epub 2018 May 8. https://doi.org/10.1111/nyas.13632; PMid:29740848

39. Rosamond W, Flegal K, Friday G et al. (2007). Heart disease and stroke statistics – 2007 update. Circulation. 115 (5): e69-e171. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.106.179918. Erratum in Circulation. 115 (5):e172. Circulation. 2010 Jul 6; 122 (1): e9. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.179918

40. Rossberg N, Stangl K. (2016). Pregnancy and cardiovascular risk: A review focused on women with heart disease undergoing fertility treatment. Eur J Prev Cardiol. 17: 567-623.

41. Rychik J, Goff D, McKay E, Mott A, Tian Z, Licht DJ, Gaynor JW. (2018). Characterization of the Placenta in the Newborn with Congenital Heart Disease: Distinctions Based on Type of Cardiac Malformation. Pediatric Cardiology. 39 (6): 1165-1171. https://doi.org/10.1007/s00246-018-1876-x; PMid:29728721 PMCid:PMC6096845

42. Saito, Yoshihiko. (2021). The role of the PlGF/Flt-1 signaling pathway in the cardiorenal connection. Journal of Molecular and Cellular Cardiology. 151: 106-112. https://doi.org/10.1016/j.yjmcc.2020.10.001; PMid:33045252

43. Shabana NA, Shahid SU, Irfan U. (2020). Genetic Contribution to Congenital Heart Disease (CHD). Pediatric Cardiology. 41 (1): 12-23. https://doi.org/10.1007/s00246-019-02271-4; PMid:31872283

44. Su W, Zhu P, Wang R. (2017). Congenital heart diseasesand their assosiatrion with the variant distribution features on susceptibility genes. Clin. Genet. 91 (3): 349-354. https://doi.org/10.1111/cge.12835; PMid:27426723

45. Sun, Heather Y. (2021). Prenatal diagnosis of congenital heart defects: echocardiography. Translational pediatrics. 10.8: 2210. https://doi.org/10.21037/tp-20-164; PMid:34584892 PMCid:PMC8429868

46. Талалаєв КО, Бабенко ВА, Пучкова ГВ. (2017). Спосіб життя як ключовий чинник здоров’я нації. Соціально-економічний аспект. Одеський медичний журнал. 6: 63-67.

47. Vranekovic J, Bozovic IB, Zivkovic M, Stankovic A, Milic BB. (2019). LINE-1 DNA Вmethylation and congenital heart defects in down syndrome. Molecular and experimental biology in medicine. 2 (1): 34-37. https://doi.org/10.33602/mebm.2.1.6

48. Warrington NM, Beaumont RN, Horikoshi M et al. (2019). Maternal and fetal genetic effects on birth weight and their relevance to cardio-metabolic risk factors. Nature Genetics. 51: 804-814.

49. Weckman AM, Ngai M, Wright J, McDonald CR, Kain KC. (2019). The Impact of Infection in Pregnancy on Placental Vascular Development and Adverse Birth Outcomes. Frontiers in Microbiology. 10: e1924. https://doi.org/10.3389/fmicb.2019.01924; PMid:31507551 PMCid:PMC6713994

50. Yoo SA, Kim M, Kang MC, Kong JS, Kim KM, Lee S, Kim WU. (2019). Placental growth factor regulates the generation of TH17 cells to link angiogenesis with autoimmunity. Nature Immunology. 20 (10): 1348-1359. https://doi.org/10.1038/s41590-019-0456-4; PMid:31406382

51. Zaidi S, Brueckner M. (2017). Genetics and Genomics of Congenital Heart Disease. Circulation Research. 120 (6): 923-940. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.116.309140; PMid:28302740 PMCid:PMC5557504

52. Zarrei M, MacDonald JR, Merico D, Scherer SW. (2015). A copy number variation map of the human genome. Nat Rev Genet. 16 (3): 172-183. https://doi.org/10.1038/nrg3871; PMid:25645873