• Впровадження програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я Донецької і Луганської областей у 2021-2022 роках, перспективи відновлення в післявоєнний період
ua До змісту Повний текст статті

Впровадження програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я Донецької і Луганської областей у 2021-2022 роках, перспективи відновлення в післявоєнний період

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 22-28. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).2228
Александрін А. В.
Громадська організація «Інфекційний контроль в Україні», м, Київ

Для цитування: Александрін АВ. (2024). Впровадження програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я Донецької і Луганської областей у 2021-2022 роках, перспективи відновлення в післявоєнний період. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 22-28. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).2228.
Стаття надійшла до редакції 13.09.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Мета – оцінити впровадження програми профілактики інфекцій та інфекційного контролю (ПІІК), програм водопостачання, санітарії та гігієни в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) Донецької і Луганської областей; визначити подальший розвиток цих програм у регіонах.
Матеріали та методи. Для оцінювання впровадження ПІІК у ЗОЗ Донецької і Луганської областей та проведення аналізу основних тенденцій і пріоритетних напрямів розвитку програм профілактики інфекцій на рівні ЗОЗ проведено два раунди комплексного оцінювання у 2021 і 2022 роках із використанням інструментів оцінювання інфекційного контролю на рівні ЗОЗ (IPCAF) та оцінювання водопостачання, санітарії та гігієни (WASH FIT).
Результати засвідчили, що впровадження ПІІК в 11 ЗОЗ Донецької та Луганської областей знаходиться на базовому рівні, а у 6 ЗОЗ – на недостатньому рівні (<200 балів), середнє значення – 220,7 бала (95% довірчий інтервал (ДІ): 191,9-249,6 бала). Найменш впровадженими компонентами є епідеміологічний нагляд за інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги, – 7,8 бала (95% ДІ: 2,6-13,0), мультимодальні стратегії – 10,6 бала (95% ДІ: 8,6-12,5), моніторинг ПІІК – 18,1 бала (95% ДІ: 14,0-22,2). Найбільш впровадженим компонентом ПІІК є інфраструктура ПІІК – 53,7 бала (95% ДІ: 46,3-61,1). Оцінювання сервісів водопостачання, санітарії та гігієни показує подібні результати впровадження цих сервісів у ЗОЗ Донецької і Луганської областей, середній показник – 52% (95% ДІ: 49,9-54,4). Найбільш впровадженими є енергопостачання – 80% (95% ДІ: 74,7-84,9), водопостачання – 69% (95% ДІ: 64,1-73,6).
Висновки. Оцінювання програми ПІІК на рівні ЗОЗ у 2021-2022 рр. у Донецькій і Луганській областях свідчить, що більшість ЗОЗ мають базовий (64%) або недостатній (36%) рівень впровадження ПІІК, а рівень впровадження сервісів водопостачання, санітарії та гігієни становить 49,9-54,4% від рекомендованого. Таке оцінювання дає змогу сформувати пріоритетні напрями розвитку програми ПІІК у ЗОЗ, зокрема, у контексті післявоєнного відновлення.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекційний контроль, профілактика інфекцій, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aghdassi SJS, Grisold A, Wechsler-Fördös A, Hansen S, Bischoff P et al, (2020, Jun 22), Evaluating infection prevention and control programs in Austrian acute care hospitals using the WHO Infection Prevention and Control Assessment Framework, Antimicrob Resist Infect Control, 9(1): 92. https://doi.org/10.1186/s13756-020-00761-2; PMid:32571434 PMCid:PMC7309981

2. Aghdassi SJS, Hansen S, Bischoff P, Behnke M, Gastmeier P, (2019, May 8), A national survey on the implementation of key infection prevention and control structures in German hospitals: results from 736 hospitals conducting the WHO Infection Prevention and Control Assessment Framework (IPCAF), Antimicrob Resist Infect Control. 8: 73. https://doi.org/10.1186/s13756-019-0532-4; PMid:31080588 PMCid:PMC6505265

3. Azak E, Sertcelik A, Ersoz G et al, (2023), Evaluation of the implementation of WHO infection prevention and control core components in Turkish health care facilities: results from a WHO infection prevention and control assessment framework (IPCAF) – based survey, Antimicrob Resist Infect Control, 12: 11, https://doi,org/10,1186/s13756-023-01208-0.

4. Jeong Y, Joo H, Bahk H, Koo H, Lee H, Kim K, (2022, May 13), A nationwide survey on the implementation of infection prevention and control components in 1442 hospitals in the Republic of Korea: comparison to the WHO Infection Prevention and Control Assessment Framework (IPCAF), Antimicrob Resist Infect Control. 11(1): 71. https://doi.org/10.1186/s13756-022-01107-w; PMid:35562838 PMCid:PMC9101985

5. Ng'ambi D, O'Byrne T, Jingini E, Chadwala H, Musopole O, Kamchedzera W et al, (2024, Aug 22), An assessment of infection prevention and control implementation in Malawian hospitals using the WHO Infection Prevention and Control Assessment Framework (IPCAF) tool, Infect Prev Pract, 6(4): 100388. https://doi.org/10.1016/j.infpip.2024.100388; PMid:39286836 PMCid:PMC11402029

6. Верховна рада України, (2021), Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/ соціального захисту населення. Офіційний Вебпортал Парламенту України, URL: https://zakon,rada,gov,ua/laws/show/z1318-21#Text.

7. WHO. (2016). Guidelines on core components of infection prevention and control programmes at the national and acute healthcare facility level, Geneva: World Health Organization. Licence: CC BY-NC-SA 3,0 IGO.

8. WHO. (2018). Infection Prevention and Control Assessment Framework, World Health Organization. URL: https://www,who,int/publications/i/item/WHO-HIS-SDS-2018,9.

9. WHO. (2022). Water and Sanitation for Health Facility Improvement Tool (WASH FIT): a practical guide for improving quality of care through water, sanitation and hygiene in health care facilities. Second edition. Geneva: World Health Organization. Licence: CC BYNC-SA 3,0 IGO.