Journal Health of Woman. 2025. 4(179): 64-72. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).6472

Малачинська М. Й.
Львівський обласний клінічний перинатальний центр, Україна
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Малачинська МЙ. (2025). Вплив воєнних дій на психоемоційний стан вагітних жінок-переселенок. Український журнал Здоров'я жінки. 4(179): 64-72. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).6472.
Стаття надійшла до редакції 05.07.2025 р.; прийнята до друку 16.09.2025 р.

Вагітність є критичним періодом у житті жінки, а в умовах воєнного конфлікту ризики для фізичного і психічного здоров’я зростають. Вагітні жінки, які змушені покинути домівки через бойові дії, зазнають підвищеного стресового навантаження, що може супроводжуватися порушеннями сну, тривожністю, соматизованими скаргами і погіршенням загального самопочуття, а також підвищувати вразливість до тривожних і депресивних розладів та посттравматичних проявів.
Мета – вивчити клінічні та епідеміологічні особливості перебігу вагітності в умовах воєнного конфлікту в Україні з акцентом на психоемоційний стан, воєнні експозиції та їхній зв’язок із соматичними скаргами й перебігом вагітності.
Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження у Львівській області. Обстежено 1000 вагітних жінок: група 1 – переселенки з районів активних бойових дій (n=333), група 2 – переселенки з інших регіонів України (n=333), група 3 – місцеві мешканки (n=334). Збір даних здійснено за стандартизованою анкетою щодо соціально-демографічних характеристик, умов проживання і воєнних експозицій. Психоемоційний стан оцінено за SRQ-20 (20 пунктів, відповіді «так»/«ні»). Для порівняння частот застосовано χ² – точний критерій Фішера; оцінено розміри ефектів із 95% довірчим інтервалом; рівень значущості p<0,05.
Результати. Виявлено виражений градієнт емоційного дистресу: у групі 1 частіше реєстрували тривожність/нервозність (58,3%), порушення засинання/безсоння (51,6%), напруження/стурбованість (75,7%), низьку самооцінку (55,1%) і соматичні скарги, зокрема, головний біль (46,9%), втому/виснаження (49,7%), поганий апетит (75,8%) і погане травлення (78,8%), тоді як у групі 3 ці показники були низькими (переважно 0,9-3,9%). У групі 2 показники були проміжними, але також суттєво вищими порівняно з показниками групи 3. Воєнні експозиції (матеріальні втрати, пошкодження житла, перебування під обстрілами/на окупованих територіях, насильство) частіше траплялися у групах переселенок.
Висновки. Війна і вимушене переміщення асоціюються з різко підвищеним психоемоційним дистресом і соматизованими скаргами у вагітних, найбільше – серед переселенок із районів активних бойових дій. Результати обґрунтовують потребу комплексних програм медичної, психологічної та соціальної підтримки з регулярним скринінгом дистресу.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів
Ключові слова: вагітність, воєнний стан, внутрішньо переміщені особи, психоемоційний дистрес, SRQ-20, Львівська область.

ЛІТЕРАТУРА

1. Acharai L, Khalis M, Bouaddi O, Krisht G, Elomrani S, Yahyane A et al. (2023). Sexual and reproductive health and gender-based violence among female migrants in Morocco: a cross sectional survey. BMC Womens Health. 23(1): 174. https://doi.org/10.1186/s12905-023-02307-1; PMid:37041501 PMCid:PMC10091612

2. Ahn JA, Chae D. (2019). The influences of socio-individual determinants and health information seeking on health-promoting behaviors among migrant women: A cross-sectional study. Jpn J Nurs Sci. 16(4): 481-490. https://doi.org/10.1111/jjns.12259; PMid:31161723

3. Aibangbee M, Micheal S, Mapedzahama V, Liamputtong P, Pithavadian R, Hossain Z et al. (2023). Migrant and Refugee Youth's Sexual and Reproductive Health and Rights: A Scoping Review to Inform Policies and Programs. Int J Public Health. 68: 1605801. https://doi.org/10.3389/ijph.2023.1605801; PMid:37342678 PMCid:PMC10278890

4. Al-Adhami M, Berglund E, Wångdahl J, Salari R. (2022). A cross-sectional study of health and well-being among newly settled refugee migrants in Sweden-The role of health literacy, social support and self-efficacy. PLoS One. 17(12): e0279397. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0279397; PMid:36534679 PMCid:PMC9762600

5. Al-Adhami M, Hjelm K, Wångdahl J, Larsson EC. (2021). "This course is like a compass to us" – a qualitative study on newly settled migrants' perceptions of civic and health orientation in Sweden. BMC Public Health. 21(1): 1606. https://doi.org/10.1186/s12889-021-11654-3; PMid:34465333 PMCid:PMC8408945

6. Al-Adhami M, Wångdahl J, Salari R, Åkerman E. (2023). "Putting words to their feelings" – civic communicators' perceptions and experiences of an in-depth course on mental health for newly settled refugee migrants in Sweden. BMC Health Serv Res. 23(1): 510. https://doi.org/10.1186/s12913-023-09524-2; PMid:37208683 PMCid:PMC10198591

7. Amroussia N, Holmström C, Ouis P. (2022). Migrants in Swedish sexual and reproductive health and rights related policies: a critical discourse analysis. Int J Equity Health. 21(1): 125. https://doi.org/10.1186/s12939-022-01727-z; PMid:36064412 PMCid:PMC9446749

8. Anderson FM, Hatch SL, Ryan EG, Trevillion K, Howard LM. (2019). Impact of Insecure Immigration Status and Ethnicity on Antenatal Mental Health Among Migrant Women. J Clin Psychiatry. 80(5): 18m12563. https://doi.org/10.4088/JCP.18m12563; PMid:31365196

9. Ankomah A, Byaruhanga J, Woolley E, Boamah S, Akombi-Inyang B. (2022). Double burden of malnutrition among migrants and refugees in developed countries: A mixed-methods systematic review. PLoS One. 17(8): e0273382. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0273382; PMid:35981085 PMCid:PMC9387835

10. Aryal S, Shrestha D, Pant SB. (2019). Reproductive Health Issues and Depression in Wives of Labor Migrant Workers. J Nepal Health Res Counc. 17(3): 308-314. https://doi.org/10.33314/jnhrc.v17i3.1817; PMid:31735923

11. Babatunde-Sowole OO, DiGiacomo M, Power T, Davidson PM, Jackson D. (2020). Resilience of African migrant women: Implications for mental health practice. Int J Ment Health Nurs. 29(1): 92-101. https://doi.org/10.1111/inm.12663; PMid:31917517

12. Bahamondes L, Laporte M, Margatho D, de Amorim HSF, Brasil C, Charles CM et al. (2020). Maternal health among Venezuelan women migrants at the border of Brazil. BMC Public Health. 20(1): 1771. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09912-x; PMid:33228642 PMCid:PMC7682772

13. Bentley A, Riutort-Mayol G. (2023). The association between intimate partner violence type and mental health in migrant women living in Spain: findings from a cross-sectional study. Front Public Health. 11: 1307841. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1307841; PMid:38145064 PMCid:PMC10740158

14. Chaudhry A, Hebert-Beirne J, Hanneke R, Alessi EJ, Mitchell U, Molina Y et al. (2024). The Health Needs of Sexual and Gender Minority Migrant Women in the United States: A Scoping Review. LGBT Health. 11(1): 1-19. Epub 2023 Aug 4. https://doi.org/10.1089/lgbt.2022.0392; PMid:37540144

15. Chavez-Baray SM, Martinez O, Chaparro P, Moya EM. (2022). The Use of Photovoice Methodology to Assess Health Needs and Identify Opportunities Among Migrant Transgender Women in the U.S.-Mexico Border. Front Public Health. 10: 865944. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.865944; PMid:35664104 PMCid:PMC9160798

16. Doma H, Tran T, Rioseco P, Fisher J. (2022). Understanding the relationship between social support and mental health of humanitarian migrants resettled in Australia. BMC Public Health. 22(1): 1739. https://doi.org/10.1186/s12889-022-14082-z; PMid:36100895 PMCid:PMC9472377

17. El Arab RA, Somerville J, Abuadas FH, Rubinat-Arnaldo E, Sagbakken M. (2023). Health and well-being of refugees, asylum seekers, undocumented migrants, and internally displaced persons under COVID-19: a scoping review. Front Public Health. 11: 1145002. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1145002; PMid:37181725 PMCid:PMC10169615

18. Gieles NC, Tankink JB, van Midde M, Düker J, van der Lans P, Wessels CM et al. (2019) Maternal and perinatal outcomes of asylum seekers and undocumented migrants in Europe: a systematic review. Eur J Public Health. 29(4): 714-723. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckz042; PMid:31098629 PMCid:PMC6734941

19. Goble G, Formica M, Lane SD, Sous M, Stroup C, Rubinstein RA et al. (2023). Refugee Births and the Migrant Health Effect in Syracuse NY. Matern Child Health J. 27(9): 1599-1606. Epub 2023 Jun 7. https://doi.org/10.1007/s10995-023-03694-5; PMid:37284922 PMCid:PMC10244839

20. Gray C, Crawford G, Maycock B, Lobo R. (2021). Socioecological Factors Influencing Sexual Health Experiences and Health Outcomes of Migrant Asian Women Living in 'Western' High-Income Countries: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 18(5): 2469. https://doi.org/10.3390/ijerph18052469; PMid:33802277 PMCid:PMC7967613

21. Hamel-Smith Grassby M, Wiedmeyer ML, Lavergne MR, Goldenberg SM. (2021). Qualitative evaluation of a mandatory health insurance 'wait period' in a publicly funded health system: understanding health inequities for newcomer im/migrant women. BMJ Open. 11(8): e047597. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-047597; PMid:34353797 PMCid:PMC8344307

22. Koudstaal K, Verdonk P, Bartels E. (2020). "At this age, a Moroccan woman's life's work is over" – older Moroccan-Dutch migrant women's perceptions of health and lifestyle, with a focus on Ramadan experiences: qualitative research integrating education and consultation. Int J Equity Health. 19(1): 34. https://doi.org/10.1186/s12939-020-1141-9; PMid:32171312 PMCid:PMC7071612

23. Ngongalah L, Rapley T, Rankin J, Heslehurst N. (2023). Cultural Influences on African Migrant Pregnant and Postnatal Women's Dietary Behaviours and Nutrition Support Needs in the UK. Nutrients. 15(19): 4135. https://doi.org/10.3390/nu15194135; PMid:37836419 PMCid:PMC10574463