HEALTH OF WOMAN. 2020.7(153): 84-88; doi 10.15574/HW.2020.153.84
Самусєва А. А.¹, Пономарева О. В.^1,2, Зайчук В. В.^3
1Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м Київ
²Київський міський клінічний онкологічний центр
³Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м Київ

Вітамін D належить до групи жиророзчинних вітамінів і бере участь у підтриманні гомеостазу кальцію і фосфору. Останнім часом все більше досліджень направлені на вивчення впливу вітаміну D на ризики розвитку і перебіг різних захворювань, таких, як цукровий діабет, рак грудної залози, рак товстої кишки, серцево-судинні хвороби та ін. Існує низка механізмів, за допомогою яких вітамін D здатний впливати на перебіг раку. До таких механізмів належать: індукція апоптозу, стимуляція диференціювання клітин, протизапальні і антипроліферативні ефекти й інгібування ангіогенезу, інвазія і метастазування.
Говорячи окремо про рак грудної залози, слід зазначити, що наявність рецепторів вітаміну D у тканині грудної залози було описано ще на початку 1980-х років. На сьогодні зв’язок між статусом вітаміну D і ризиком розвитку раку грудної залози залишається все ще неоднозначним. Відзначається, що дефіцит вітаміну D часто зустрічається у пацієнтів з раком грудної залози, і деякі дані свідчать про те, що низький рівень вітаміну D підвищує ризик розвитку або прогресування захворювання. Рак грудної залози є гетерогенним захворюванням. Незважаючи на те що у низці молекулярних підтипів раку грудної залози є вивчені мішені для терапії, для найбільш агресивних пухлин молекулярні мішені ще не визначені. У зв’язку з цим пріоритетний напрямок мають дослідження, спрямовані на вивчення предикторів раку грудної залози і потенційних мішеней для терапії. Серед безлічі факторів, що впливають на ризики розвитку раку грудної залози, менше ніж на половину з них можливо впливати. Це робить їх більш цінними для практичної медицини, проте вимагає більш детального вивчення.
У статті наведено огляд публікацій, що присвячені дослідженню впливу вітаміну D на ризики розвитку і перебігу раку грудної залози.
Ключові слова: рак грудної залози, вітамін D, ергокальциферол, холекальциферол.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. McCollum E.F., Simmonds, N., Becker, J.E., and Shipley, P.G. 1922. Studies on experimentalrickets; and experimental demonstration of the existence of a vitamin which promotes calcium depositionю J. Biol. Chem. 53:293–312.

2. Hess A.F. 1929. Rickets including osteomalacia and tetany. Lea & Febiger. Philadelphia, Pennsylvania, USA. 401–429.

3. Rajakumar K. 2003. Vitamin D, cod-liver oil, sunlight, and rickets: a historical perspective. Pediatrics. 112:132–135. https://doi.org/10.1542/peds.112.2.e132; PMid:12897318

4. [Internet] WHO: Geneva, Switzerland. Breast cancer. http://www.who.int/cancer/prevention/diagnosis-screening/breast-cancer /en/.

5. Sun Y-S, Zhao Z, Yang Z-N, Xu F, Lu H-J, Zhu Z-Y, et al. 2017. Risk factors and preventions of breast cancer. Int J Biol Sci 13(11):1387–1397. https://doi.org/10.7150/ijbs.21635; PMid:29209143 PMCid:PMC5715522

6. Haddad J.G. 1992. Vitamin D solar rays, the Milky Way, or both? N Engl J Med. 326:1213-5. https://doi.org/10.1056/NEJM199204303261808; PMid:1557095

7. Lowe K.E, Maiyar achéal, Norman A.W. 1992. Vitamin D-mediated gene expression . Crit Rev Eukaryotic Gene Expression. 2(1):65–109.

8. Acevedo F., Pe´rez V., Pe´rez-Sepu´lveda A. et al. 2016. High prevalence of vitamin D deficiency in women with breast cancer: the first Chilean study. Breast. 29:39-43. https://doi.org/10.1016/j.breast.2016.06.022; PMid:27400446

9. Colston K.W., Berger U., Coombes R.C. 1989. Possible role for vitamin D in controlling breast cancer cell proliferation. Lancet. 1:188–191. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(89)91204-X

10. Федоренко З.П., Гулка Л.О., Михайлович Ю.Й. та інші. 2020. Рак в Україні, 2018-2019. Бюлетень Національного канцер-реєстру України №21.

11. Купріненко Н. 2016. Дефіцит вітаміну D та йоду: вплив на здоров’я та старіння людини.Біль. International Journal of Endocrinology. 3(75): 82-88. https://doi.org/10.22141/2224-0721.3.75.2016.76641

12. John E.M., Schwartz G.G., Dreon D.M., et al. 1999. Vitamin D and breast cancer risk: the NHANES I epidemiologic follow-up study, 1971–1975 to 1992. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev 8(5):399–406.

13. Millen A.E., Pettinger M., Freudenheim J.L. et al. 2009. Incident invasive breast cancer, geographic location of residence, and reported average time spent outside. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 18(2): 495- 507. https://doi.org/10.1158/1055-9965.EPI-08-0652; PMid:19190147

14. Chen P., Hu P., Xie D., et al. 2010. Meta-analysis of vitamin D, calcium and the prevention of breast cancer. Breast Cancer Res. Treat.121: 469–477. https://doi.org/10.1007/s10549-009-0593-9; PMid:19851861

15. Wang D., Vélez de-la-Paz O.I., Zhai J.-X. et al.. 2013. Serum 25-hydroxyvitamin D and breast cancer risk: A meta-analysis of prospective studies. Tumor Biol. 34:3509–3517. https://doi.org/10.1007/s13277-013-0929-2; PMid:23807676

16. Tommie J.L., Pinney S.M., Nommsen-Rivers L.A. 2018. Serum vitamin D status and breast cancer risk by receptor status: a systematic review. Nutr Cancer 70(5):804–820. https://doi.org/10.1080/01635581.2018.1470653; PMid:29781719

17. Hiller T.W.R., O’Sullivan D.E., Brenner D.R. 2020. Solar ultraviolet radiation and breast cancer risk: a systematic review and meta-analysis. Environ Health Perspect. 128(1): 16002. https://doi.org/10.1289/EHP4861; PMid:31903801 PMCid:PMC7015554