Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 3(166): 18-24; doi 10.15574/HW.2023.166.18
Поладич І. В., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Поладич ІВ, Говсєєв ДО. (2023). Вплив вітаміну D на мікробіоценоз статевих шляхів у жінок із багатоплідною вагітністю. Український журнал Здоров’я жінки. 3(166): 18-24; doi 10.15574/HW.2023.166.18.
Стаття надійшла до редакції 05.03.2023 р.; прийнята до друку 23.05.2023 р.

Недостатність вітаміну D під час вагітності була і залишається однією з актуальних проблем сучасної акушерської практики, яка зосереджує на собі увагу дослідників із різних країн. Важливість питання багатоплідної вагітності (БВ) визначається значною кількістю ускладнень, що можуть виникнути під час вагітності, пологів і післяпологового періоду. Володіючи імуномодулюючою та протизапальною дією, вітамін D забезпечує не тільки імплантацію, плацентацію, але й перебіг усієї багатоплідної вагітності. Оскільки мікробіоценоз жіночих статевих шляхів є індикатором здоров’я всього організму, питання порушення мікробіому під впливом недостатності вітаміну D становить окремий науковий інтерес.
Мета – вивчити особливості мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із багатоплідною вагітністю та недостатністю вітаміну D.
Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних, 90 з яких мали багатоплідну вагітність та недостатність вітаміну D, і були поділені на дві групи залежно від настання вагітності: І групу становили 48 жінок із багатопліддям унаслідок допоміжних репродуктивних технологій, ІІ групу – 42 вагітні зі спонтанним багатопліддям. Контрольну групу становили 30 здорових жінок з одноплідною вагітністю та нормальним рівнем 25(ОН)D. Вміст вітаміну D в сироватці крові досліджено імуноферментним методом у І та ІІ триместрах вагітності. Мікробіоценоз піхви обстежуваних вагітних вивчено на основі бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження. Отримані результати статистично оброблено з використанням стандартних пакетів прикладного статистичного аналізу.
Результати. Виявлено відхилення у співвідношенні між коковою та паличковою флорою у I та II триместрах вагітності. Перевагу кокової флори відмічено в жінок із багатоплідною вагітністю, пов’язаною із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (55,9%) порівняно з жінками другої групи (22,6%) та групою контролю (18,4%). Це вказує на можливість наявності запальних процесів, які можуть бути обумовлені недостатністю вітаміну D у цій групі вагітних, як у першому, так і в другому триместрах вагітності. Висока активність прозапальних цитокінів, що активують протеолітичні ферменти в піхві вагітних під впливом недостатності вітаміну D, зумовлює запальний процес, тим самим порушує піхвовий мікробіоценоз вагітних з БВ.
Висновки. Порушення мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з БВ на ранніх термінах гестації свідчать про значну роль недостатності вітаміну D в генезі запальних змін екосистеми піхви. Раннє виявлення та своєчасне лікування недостатності вітаміну D сприятиме зменшенню кількості порушень мікробіоценозу піхви і як наслідок пролонгації багатоплідної вагітності, обумовленої застосуванням ДРТ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недостатність вітаміну D, мікробіоценоз, багатоплідна вагітність, екосистема піхви, допоміжні репродуктивні технології, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abdelrahiem SK, Sharif ME, ALhabardi N, Al-Wutayd O, Adam I. (2022, Feb 20). Association between Maternal Serum 25-Hydroxyvitamin D Concentrations and the Risk of Preterm Birth in Central Sudan: A Case-Control Study. Nutrients. 14 (4): 891. https://doi.org/10.3390/nu14040891; PMid:35215541 PMCid:PMC8879935

2. Al-Sumaih I, Donnelly M. (2021, Nov 30). The use of finite mixture models to examine the serum 25(OH)D levels among Saudis. ONeill C. PLoS One. 16 (11): e0260748. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0260748; PMid:34847185 PMCid:PMC8631613

3. Beyuk VO, Shcherba OA, Lastovetska LD. (2017). Functional state of the vaginal mucosa in bacterial vaginosis and its correction. Health of woman. 9 (125): 77-82. https://doi.org/10.15574/HW.2017.125.77

4. Bodnar LM, Platt RW, Simhan HN. (2015). Early-pregnancy vitamin D deficiency and risk of preterm birth subtypes. Obstet Gynecol. 125 (2): 439-447. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000621; PMid:25569002 PMCid:PMC4304969

5. DallAsta A, Minopoli M, Ghi, T, Frusca T. (2021). Monitoring, Delivery and Outcome in Early Onset Fetal Growth Restriction. Reprod. Med. 2: 85-94. https://doi.org/10.3390/reprodmed2020009

6. De-Regil LM, Palacios C, Lombardo LK, Peña-Rosas JP. (2016). Vitamin D supplementation for women during pregnancy. Cochrane Database of Systematic Reviews. 1: CD008873. https://doi.org/10.1002/14651858.CD008873.pub3

7. Dolgun ZN et al. (2016, Jul-Aug). Preterm birth in twin pregnancies: Clinical outcomes and predictive parameters. Pakistan Journal of Medical Sciences. 32 (4): 922-926. https://doi.org/10.12669/pjms.324.10409; PMid:27648040 PMCid:PMC5017103

8. Donders GGG, Bellen G, Grinceviciene S, Ruban K, Vieira-Baptista P. (2017). Aerobic vaginitis: no longer a stranger. Res Microbiol. 168 (9-10): 845-858. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2017.04.004; PMid:28502874

9. Iankovskyi DS, Shyrobokov VP, Antypkyn YuH, Tatarchuk TF. (2015). Mykrobyom y zdorove zhenshchynu (obzor). Reproduktyvna endokrynolohiia. 4 (24): 13-28.

10. Klymniuk SI, Mykhailyshyn HI, Malanchuk LM. (2019). Mikrobiolohichni osoblyvosti bakterialnykh vahinoziv u zhinok riznykh vikovykh katehorii ta shliakhy yikh mikrobiolohichnoi korektsii. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 3: 21-31.

11. Kysyna VY. (2017). Vahynalnue ynfektsyy: klynycheskoe znachenye y lechenye. Spetsialnyi vypusk. Infektsiino-zapalni zakhvoriuvannia v akusherstvi ta hinekolohii. 1: 50-54.

12. Liem SM et al. (2016, Apr). Cervical pessaries to prevent preterm birth in women with a multiple pregnancy: a per-protocol analysis of a randomized clinical trial. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 95 (4): 444-451. https://doi.org/10.1111/aogs.12849; PMid:26763343

13. Mansur JL, Oliveri B, Giacoia E, Fusaro D, Costanzo PR. (2022). Vitamin D: Before, during and after Pregnancy: Effect on Neonates and Children. Nutrients. 14: 1900. https://doi.org/10.3390/nu14091900; PMid:35565867 PMCid:PMC9105305

14. Nahorna VF. (2018). Suchasni uiavlennia pro pikhvovu mikrobiotu. Akusherstvo, hinekolohiia, henetyka. 4 (1): 5-12.

15. Pyrohova VI, Zhemela NI. (2015). Study of D-status of pregnant women with complicated gestation process. Health of woman. 1 (97): 105-107.

16. USPSTF. (2020, Apr). Screening for Bacterial Vaginosis in Pregnant Persons to Prevent Preterm Delivery. Clinician Summary of USPSTF Recommendation. Int. J. STD. AIDS. 29 (13): 1258-1272.

17. Vivanti AJ, Monier I, Salakos E, Elie C, Tsatsaris V, Senat MV et al. (2020, Oct). Vitamin D and pregnancy outcomes: Overall results of the FEPED study. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 49 (8): 101883. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101883; PMid:32730862