- Вплив серотоніну на формування клінічних симптомів функціональних шлунково-кишкових розладів у дітей
Вплив серотоніну на формування клінічних симптомів функціональних шлунково-кишкових розладів у дітей
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 44-47. doi 10.15574/SP.2023.134.44
Бєлоусова О. Ю.1, Urbonas Vaidotas 2, Казарян Л. В.1
1Харківський національний медичний університет, Україна
2Вільнюський університет, медичний факультет Інституту клінічної медицини клініки дитячих хвороб
Для цитування: Belousova OYu, Urbonas Vaidotas, Kazarian LV. (2023). The influence of serotonin on the formation of clinical symptoms of functional gastrointestinal disorders in children. Modern Pediatrics. Ukraine. 6(134): 44-47. doi 10.15574/SP.2023.134.44.
Стаття надійшла до редакції 29.06.2023 р., прийнята до друку 06.10.2023 р.
Відповідно до Римського консенсусу IV (2016), функціональні шлунково-кишкові розлади (FGIDs) – це розлади взаємодії між кишечником і мозком. Вирішальну роль у реалізації цього механізму відіграє ключовий нейромедіатор серотонін.
Мета – вивчити вплив серотоніну на формування клінічних симптомів у дітей із FGIDs.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 72 дитини віком 10-18 років із FGIDs. Першу дослідницьку групу становили 30 дітей із поєднаною функціональною диспепсією (ФД) та синдромом подразненого кишечника (СПК), другу – 42 дитини з ФД. До контрольної увійшло 20 здорових дітей. Діагноз ФД і СПК встановлювали на підставі аналізу клінічних симптомів за IV Римськими критеріями (2016). Виразність клінічних симптомів оцінювали за шкалою Лайкерта від 0 до 5 балів. Дослідження вмісту серотоніну в цільній крові проводили флюорометричним методом після адсорбції на карбоксиметилцелюлозі.
Результати. Інтенсивність абдомінального болю та вираженість диспептичного синдрому в дітей із поєднаною ФД і СПК є вищими, ніж у дітей із ФД (р<0,01; р<0,05, відповідно). Вміст серотоніну в цільній крові дітей із FGIDs нижчий, ніж у здорових дітей (р<0,001). У дітей із поєднаною ФД і СРК вміст серотоніну нижчий, ніж у дітей із ФД (р<0,05). Виявлено зворотні кореляційні зв’язки між вмістом серотоніну та інтенсивністю больового синдрому (r=-0,7), вираженістю диспепсичних синдромів (r=-0,5), закрепів (r=-0,7), діареї (r=0,7).
Висновки. Отримані результати свідчать про вплив серотоніну на формування клінічної симптоматики в дітей із ФД та поєднанням ФД і СПК.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комісією з біоетики вказаної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: функціональні шлунково-кишкові розлади, функціональна диспепсія, комбінована функціональна диспепсія та синдром подразненого кишечника, діти, серотонін.
ЛІТЕРАТУРА
1. Barnes NM, Ahern GP, Becamel C, Bockaert J et al. (2021, Jan). International Union of Basic and Clinical Pharmacology. CX. Classification of Receptors for 5-hydroxytryptamine; Pharmacology and Function. Pharmacological Reviews. 73 (1): 310-520. https://doi.org/10.1124/pr.118.015552; PMid:33370241 PMCid:PMC7770494
2. Cheung CK, Lee YY, Chan Y, Cheong PK, Law WT, Lee SF et al. (2013, Sep). Decreased Basal and postprandial plasma serotonin levels in patients with functional dyspepsia. Clin Gastroenterol Hepatol. 11 (9): 1125-1129. Epub 2013 Apr 13. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2013.03.026; PMid:23591288
3. Drossman DA, Hasler WL. (2016). Rome IV-Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 150 (6): 1257-1261. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.03.035; PMid:27147121
4. Drossman DA, Tack J. Ford AC, Szigethy E et al. (2018). Neuromodulators for Functional Gastrointestinal Disorders (Disorders of Gut Brain Interaction): A Rome Foundation Working Team Report. Gastroenterology. 154: 1140-1171. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.11.279; PMid:29274869
5. Ferrão BM, Chehter EZ. (2023). The importance of serotonin in the treatment of functional dyspepsia. Seven Editora: 51-66. URL: https://sevenpublicacoes.com.br/index.php/editora/article/view/1142. https://doi.org/10.56238/ciesaudesv1-006
6. Guzel T, Mirowska-Guzel D. (2022). The Role of Serotonin Neurotransmission in Gastrointestinal Tract and Pharmacotherapy. Molecules. 27: 1680. https://doi.org/10.3390/molecules27051680; PMid:35268781 PMCid:PMC8911970
7. Kostyukovska LS. (1993). Improved method for determining serotonin levels in the blood in patients in clinical neurology. Ukrainian Journal of Psychoneurology. 1-2 (25): 12-16.
8. Mishchuk V, Grygoruk G. (2018). Serotonin Level and Lipid Metabolism Indices in Patients with Irritable Bowel Syndrome with Constipation Against the Background of Various Degrees of Obesity. Galician Medical Journal. 25: 2. https://doi.org/10.21802/gmj.2018.2.1
9. Poshehonova J, Makhmutov R, Shaban N. (2020). Some pathgenic aspects of functional dispepsia in children. Magyar Tudományos Journal. 38: 37-41.
10. Vahora IS, Tsouklidis N, Kumar R et al. (2020, Aug 19). How Serotonin Level Fluctuation Affects the Effectiveness of Treatment in Irritable Bowel Syndrome. Cureus. 12 (8): e9871. https://doi.org/10.7759/cureus.9871
11. Vernon-Roberts A, Alexander I, Day AS. (2021, Oct 29). Systematic Review of Pediatric Functional Gastrointestinal Disorders (Rome IV Criteria). J Clin Med. 10 (21): 5087. https://doi.org/10.3390/jcm10215087; PMid:34768604 PMCid:PMC8585107
12. Videlock EJ, Chang L. (2021, Sep). Latest Insights on the Pathogenesis of Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterol Clin North Am. 50 (3): 505-522. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2021.04.002; PMid:34304785
13. Xiao M, Ying J, Zhao Y, Zhao Y, Liu Y, Lu F. (2021, Jun 29). Developing a Scale for the Evaluation of People With Post-prandial Distress Syndrome. Front Public Health. 9: 695809. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.695809; PMid:34268292 PMCid:PMC8275927
14. Zhai L, Huang C, Ning Z, Zhang Y et al. (2022). Phenethylamine-producing gut bacteria induces diarrhea-predominant irritable bowel syndrome by increasing serotonin biosynthesis. bioRxiv. Preprint 2022.03.05.483096. https://doi.org/10.1101/2022.03.05.483096
