• Вплив реабілітаційно-профілактичного комплексу на стан імунної системи в дітей з рекурентною респіраторною патологією на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
ua До змісту Повний текст статті

Вплив реабілітаційно-профілактичного комплексу на стан імунної системи в дітей з рекурентною респіраторною патологією на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Modern Pediatrics. Ukraine. 6(110): 22-31. doi 10.15574/SP.2020.110.22
Починок Т. В.1, Стамболі Л. В.2, П'янкова О. В.3, Журавель О. В.1, Сліпачук Л. В.1, Вороніна C. С.3, Гур'єва O. B.3
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
3Дитяча клінічна лікарня № 9 Подільського району м. Києва, Україна

Для цитування: Починок ТВ, Стамболі ЛВ, П'янкова ОВ, Журавель ОВ . (2020). Вплив реабілітаційно-профілактичного комплексу на стан імунної системи в дітей з рекурентною респіраторною патологією на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Сучасна педіатрія. Україна. 6(110): 22-31. doi 10.15574/SP.2020.110.22.
Стаття надійшла до редакції 12.08.2020 р., прийнята до друку 07.10.2020 р.

Мета — проаналізувати результати застосування реабілітаційно-профілактичного комплексу в дітей з рекурентною респіраторною патологією (РРП) на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) ІІ ступеня для попередження ризику розвитку респіраторних захворювань.
Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей пубертатного віку від 10 до 16 років, середній вік становив 13,1±2,5 року (90 дітей з РРП 6–8 разів на рік і ГЕРХ II ступеня; 30 практично здорових дітей). Дітей з РРП і ГЕРХ ІІ ступеня розподілено за методом рандомізації на три групи: група 1 (30 осіб) отримували базисну терапію ГЕРХ відповідно до загальноприйнятого протоколу за наказом МОЗ України від 20.01.2013 № 59; група 2 (30 осіб) отримувала базисну терапію та розроблений реабілітаційно-профілактичний комплекс, що передбачав лікарський засіб природного походження «Імунал» (1 таблетка 3 рази/добу упродовж 30 діб), есенціальні нутрієнти Смарт Омега (1 капсула 2 рази/добу упродовж 30 діб) і жиророзчинний препарат вітаміну D3 (холекальциферол) по 8 крапель (4000 МО) 1 раз/добу упродовж 30 діб; група 3 (30 осіб) отримувала базисну терапію та реабілітаційно-профілактичний комплекс, що включав гомеопатичний препарат «Мукоза композитум» (по 1 ампулі 2,2 мл per os 2 рази на тиждень упродовж 5 тижнів), Смарт Омега та жиророзчинний препарат вітаміну D3 у зазначеній вище дозі. Групу 4 (контрольна) становили 30 практично здорових дітей. У всіх дітей у сироватці крові визначено загальний рівень 25(ОН)D методом імуноферментного аналізу. Для дослідження стану імунної системи визначено показники функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу та НСТ-тесту, концентрацію в сироватці крові та слині основних класів імуноглобулінів (G, A, M), лізоциму та додатково в слині — рівень секреторного A (sIgA). Окремо визначено вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові. Усі дослідження проведено до лікування та через місяць після нього.
Результати. За результатами дослідження дітей основної групи, у 90% випадків (n=90) з РРП на тлі ГЕРХ ІІ ступеня концентрація 25(ОН)D у сироватці крові була в межах дефіциту — недостатності вітаміну D, а у групі контролю (n=30) у 70% відповідала його недостатності. Додавання холекальциферолу в дозі 4000 МО/добу до реабілітаційно-профілактичного комплексу дітям групи 2 та групи 3 достовірно підвищило рівень вітаміну D (p<0,01), але концентрація вітаміну D не досягла норми.
Після лікування в дітей усіх трьох груп достовірно підвищилися початково знижені показники активності фагоцитозу, але фіксувався значний приріст відсотка фагоцитуючих клітин у групі 2, де цей показник досяг значень дітей групи 4 (контрольна група). Водночас, резервні можливості нейтрофілів за умови їх стимуляції після лікування відновилися в дітей групи 2 і групи 3 (p<0,01). У дітей з РРП на тлі ГЕРХ ІІ ступеня до лікування вірогідно підвищився вміст ЦІК і знизилася концентрація лізоциму (p<0,01). Після лікування суттєво знизилася концентрація ЦІК у дітей групи 2, а концентрація лізоциму в сироватці крові дітей усіх 3 груп досягла значень контрольної групи. Достовірно знизилися параметри місцевого імунітету за вмістом sIgA, IgA, лізоциму (p<0,05) на тлі підвищення рівня IgG у слині (p<0,01). Після лікування відмічалася позитивна динаміка щодо вмісту sIgA, рівень якого підвищився у всіх 3 групах, але у групі 1 був вірогідно нижчим (p<0,05) за такий у дітей контрольної групи. Концентрація IgA також вірогідно підвищилася після лікування в дітей усіх 3 груп (p<0,01), але не досягла рівня контрольних даних (p<0,05). Достовірно знизилася концентрація IgG у процесі лікування в слині дітей усіх 3 груп (p<0,01), але в дітей групи 1 (базисна терапія) цей показник був достовірно вищим порівняно з контрольною групою (p<0,05). У динаміці лікування концентрація лізоциму вірогідно зросла тільки в дітей групи 2 і групи 3 (p<0,05). Водночас, тільки в групі 2 рівень лізоциму досяг значень контрольної групи, тоді як у групі 1 і групі 3 цей показник був вірогідно нижчим за такий у контрольній групі.
Висновки. Для корекції виявленого дефіциту — недостатності вітаміну D додавання холекальциферолу в дозі 4000 МО/добу до реабілітаційно-профілактичного комплексу підвищило ймовірність досягнення оптимального рівня вітаміну D у сироватці крові обстежених дітей з подальшим застосуванням препаратів вітаміну D у профілактичній дозі 1000 МО/добу. Застосування реабілітаційно-профілактичних комплексів найефективніше вплинуло на поновлення фізіологічного стану фагоцитарної системи в цілому, нормалізацію рівня лізоциму і вміст ЦІК у сироватці крові обстежених дітей. Використання препарату «Імунал» у дітей групи 2, «Мукоза композитум» у дітей групи 3 у комплексній профілактиці гострої респіраторної патології було більш показовим у плані стимуляції продукції специфічних факторів, особливо sIgA та неспецифічних факторів місцевого імунітету (лізоцим), на відміну від базисної терапії.
У ході проспективного спостереження дітей з частими гострими респіраторними захворюваннями на тлі ГЕРХ ІІ ступеня відмічалася позитивна динаміка за частотою захворювань та їх перебігом. Протягом двох років спостереження кількість епізодів респіраторних захворювань у групі 1 зменшилася в 1,2 раза на рік, у групі 2 — у 2 рази, у групі 3 — в 1,6 раза, що сприяло поліпшенню клінічного перебігу захворювання та скороченню термінів лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, що часто хворіють, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, комплексне лікування, вітамін D, фагоцитоз, НСТ-тест, імуноглобуліни класу G, A, M, ЦІК, sIgA, лізоцим.
ЛІТЕРАТУРА

1. Березенко ВС, Михайлюк ХЗ, Щедрін ВО, Крат ВВ. (2018). Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом. Перинатологія та Педіатрія. 1 (73): 92–97. doi 10.15574/PP.2018.73.92

2. Черненков ЮВ, Гроздова ТЮ. (2010). Сравнительная эффективность использования гомеопатических методов лечения у детей с хроническими заболеваниями кишечника. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 1: 71–75.

3. Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика та лікування. За ред проф Поворознюка, проф П Плудовські. (2014). Донецьк: видавець Заславський ОЮ: 262.

4. Dimiloe S, Alexandra Nanzer, KimuliRyanna et al. (2010). Regulatory T cells, inflammation and the allergic response2The role of glucocorticoids and Vitamin D. Journal of Steroid Biochemistry&Molecular Biology. 120: 86–95. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2010.02.029; PMid:20227496

5. Дранник ГН, Курченко АИ, Дранник АГ. (2009). Иммунная система слизистых. Физиологическая микрофлора и пробиотики. Киев: Полиграф2Плюс: 140.

6. Ершов ФИ, Киселев ОИ. (2005). Интерфероны и их индукторы (от молекул до лекарств). Москва: ГЭОТАР2Медиа: 368.

7. . Ginde AA, Maksbach JM, Camargo CA. (2009). Association between serum 25-hydroxyvitamin D level and upper respiratore tract infection in the Third National Health and Nutrition Examination Survey. Arch Intern Med. 169 (4): 384–399. https://doi.org/10.1001/archinternmed.2008.560; PMid:19237723 PMCid:PMC3447082

8. Гнатейко ОЗ, Дац–Опока МІ, Личковська ОЛ, Цьолко ТЮ. (2016). Частота ураження різних систем та органів у дітей із гастроезофегальною рефлюксеою хворобою. Здоров'я дитини. 6 (74): 98–102. https://doi.org/10.22141/2224-0551.6.74.2016.82140

9. Гордиенко СМ. (1983). Сравнительная оценка результатов теста восстановления нитросинего тетразолия при микроскопическом и спектрофотометрическом вариантах метода с различными солями тетразолия. Лабораторное дело. 2: 21–23.

10. Holick MF. (2011). Vitamin D defeciency in 2010: Health benefits of vitamin D and sunlight: a Date. Nat Rev Endocrinol. (7): 73–75. https://doi.org/10.1038/nrendo.2010.234; PMid:21263437

11. Ільницький РІ. (2014). Імунологічна реактивність та корекція її порушень біологічними препаратами у хворих із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень. Лікарська справа. 7–8: 22–27.

12. Исраелян ЮА, Белоусова ТЕ, Беспалова АВ и др. (2013). Полисистемный подход к медицинской реабилитации рецидивирующих бронхолёгочных заболеваний у детей подросткового возраста. Медицинский альманах. 2 (26): 139–142.

13. Ito M, Maruyama Y, Kitamura K et al. (2017). Randomized controlled trial of juzen-taihoto in children with recurrent acute otitis media. Auris Nasus Larynx. 44 (4): 390-397. https://doi.org/10.1016/j.anl.2016.10.002; PMid:27810126

14. Khan I, Samson SE, Grover AK. (2017). Antioxidant Supplements and Gastrointestinal Diseases: A Critical Appraisal. Med Princ Pract. 26 (3): 201-217. https://doi.org/10.1159/000468988|; PMid:28278495 PMCid:PMC5588418

15. Княжеская НП, Баранова ИА, Фабрика МП и др. (2012). Новые возможности лечения и профилактики ОРВИ у пациентов с хроническими обструктивными заболеваниями легких. Атмосфера. Пульмонол и аллергол. 3: 16–20.

16. Kwong CG, Bacharier LB. (2017). Microbes and the Role of Antibiotic Treatment for Wheezy Lower Respiratory Tract Illnesses in Preschool Children. Curr Allergy Asthma Rep. 17 (5): 34. https://doi.org/10.1007/s11882-017-0701-6; PMid:28456910

17. Laye S, Nadjar A, Joffre C et al. (2018). Anti-Inflammatory Effects of Omega-3 Fatty Acids in the Brain: Physiological Mechanisms and Relevance to Pharmacology. Pharmacol Rev. 70 (1): 12-38. https://doi.org/10.1124/pr.117.014092; PMid:29217656

18. Лыткина ИН, Малышев НА. (2010). Профилактика и лечение гриппа и острых респираторных вирусных инфекций среди эпидемиологически значимых групп населения. Лечащий врач. 10: 66–69.

19. Mancini G, Carbonara AO, Heremans JF. (1965). Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion. Immunochemistry. 2 (3): 235-254. https://doi.org/10.1016/0019-2791(65)90004-2

20. Марушко РВ, Стамболи ЛВ, Брюзина ТС, Марушко ТЛ. (2012). Применение пищевой иммуномодуляции при воспалительных аболеваниях кишечника у детей раннего возраста. Зб наук праць співробіт НМАПО імені ПЛ Шупика. 21 (3). Київ: 277–283.

21. Мельников ОФ, Гавриленко ЮВ. (2016). Клинико2иммунологическая эффективность использования препаратов Лизак и Хепилор при лечении острых фарингитов у детей. Здоровье ребенка. 5 (73): 26–30. https://doi.org/10.22141/2224-0551.5.73.2016.78295

22. МОЗ України. (2013). Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України від 29.01.2013 № 59. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/117384___531299.

23. Мотавкина НС, Ковалев ВМ, Шаронов АС. Микрометод количественного определения лизоцима. Лабораторное дело. 12: 722–724.

24. Петров ВИ, Анапченко ВГ, Ишмухаметов АА и др. (1983). Определение циркулирующих иммунных комплексов в крови здоровых доноров и больных бронхиальной астмой до и после гемосорбции. Иммунология. 3: 57–59.

25. Починок ТВ. (2016). Корекція дефіциту вітаміну D і його вплив на імунологічні та метаболічні порушення у дітей раннього віку, які страждають від частих респіраторних захворювань. Здоровье ребенка. 2 (70): 41–46. https://doi.org/10.22141/2224-0551.2.70.2016.73806

26. Rossi GA, Colin AA. (2017). Respiratory syncytial virus-Host interaction in the pathogenesis of bronchiolitis and its impact on respiratory morbidity in later life. Pediatr Allergy Immunol. 28 (4): 320-331. https://doi.org/10.1111/pai.12716; PMid:28339145