• Вплив психосоціальних чинників на порушення менструальної функції у дівчат підліткового віку в умовах військового конфлікту
ua До змісту Повний текст статті

Вплив психосоціальних чинників на порушення менструальної функції у дівчат підліткового віку в умовах військового конфлікту

Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 6(181): 26-31. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).2631
Ольшанська А. В.
ПВНЗ «Міжнародний гуманітарний університет», м. Одеса, Україна

Для цитування: Ольшанська АВ. (2025). Вплив психосоціальних чинників на порушення менструальної функції у дівчат підліткового віку в умовах військового конфлікту. Український журнал Здоров'я жінки. 6(181): 26-31. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).2631.
Стаття надійшла до редакції 09.09.2025 р.; прийнята до друку 20.11.2025 р.

Військові дії створюють умови хронічного стресу, що негативно впливає на репродуктивне здоров’я підлітків. Роль психосоціальної ізоляції та емоційного стану у формуванні менструальних дисфункцій в умовах тривалого військового конфлікту потребує детального вивчення.
Мета – оцінити вплив психосоціальних чинників та рівня стресового навантаження на регулярність менструального циклу у дівчат-підлітків в умовах військового конфлікту.
Матеріали та методи. Проведено анкетування 100 дівчат (11-18 років). Сформовано дві групи залежно від регулярності менструального циклу: основна (n=28) – дівчата з порушеннями менструального циклу; група порівняння (n=72) – дівчата з регулярним циклом. Для оцінки ступеня схильності до стресу використано опитувальник «Визначення ступеня схильності до стресу» (адаптований М.М. Прилуцькою). Статистичний аналіз проведено з розрахунком відносних величин, для оцінки достовірності застосовано t-критерій Стьюдента та рівень значущості p.
Результати. Встановлено, що ключовим соціальним чинником ризику є обмеження очного навчання. Отримані дані підтверджують, що соціальна ізоляція та перехід на дистанційне навчання в умовах воєнного стану суттєво погіршують адаптаційні можливості підлітків, що корелює з порушеннями менструального циклу. При порівняльному аналізі психоемоційного стану виявлено, що в дівчат основної групи високий рівень виснаження траплявся достовірно частіше. Виражене психоемоційне виснаження в умовах хронічного стресу воєнного часу є потужним предиктором формування менструальної дисфункції у дівчат-підлітків.
Висновки. Відсутність соціалізації («соціальний вакуум») та високий рівень стресового навантаження в умовах військового конфлікту є детермінантами менструальної дисфункції. Майже дві третини опитаних із нерегулярним менструальним циклом мали достовірно частіше виражене психоемоційне виснаження, труднощі адаптації та високий рівень емоційного неблагополуччя. Найпоширенішими проявами стали відчуття втоми, відсутність відновлення після відпочинку та тривожність без видимої причини.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дівчата, підлітковий вік, менструальний цикл, чинники ризику, соціальні фактори, стрес, психоемоційний стан, порушення менструальної функції, військовий конфлікт.
ЛІТЕРАТУРА

1. Brewer CJ, Balen AH. (2010). The adverse effects of obesity on conception and implantation. Reproduction. 140(3): 347-364. https://doi.org/10.1530/REP-09-0568; PMid:20395425

2. Dhar S, Mondal KK, Bhattacharjee P. (2023). Influence of lifestyle factors with the outcome of menstrual disorders among adolescents and young women in West Bengal, India. Scientific Reports. 13: 8511. https://doi.org/10.1038/s41598-023-35858-2; PMid:37528155 PMCid:PMC10393940

3. Fitri S, Sofianita NI, Octaria YC. (2024). Factors influencing the menstrual cycle of female college students in Depok, Indonesia. Amerta Nutrition. 8(3SP): 94-104. https://doi.org/10.20473/amnt.v8i3SP.2024.94-104

4. Kim T, Nam GE, Han B, Cho SJ, Kim J, Eum DH et al. (2018). Associations of mental health and sleep duration with menstrual cycle irregularity: a population-based study. Journal of Psychosomatic Obstetrics & Gynecology. 39(3): 220-226. Epub 2018 Jun 16. https://doi.org/10.1007/s00737-018-0872-8; PMid:29909508

5. Krettenauer T, Colasante T, Buchmann M, Malti T. (2014). The development of moral emotions and decision-making from adolescence to early adulthood: a 6-year longitudinal study. Journal of Youth and Adolescence. 43(4): 583-596. https://doi.org/10.1007/s10964-013-9994-5; PMid:23929531

6. Kumuda T, Ratna Kumari P, Jaitun Ruman M. (2023). The impact of lifestyle factors on menstrual irregularities in adolescent girls: A prospective observational study. Journal of Clinical and Community Practice. 1(1): 25-30. URL: https://www.jccpractice.com/article/the-impact-of-lifestyle-factors-on-menstrual-irregularities-in-adolescent-girls-a-prospective-observational-study-1278/.

7. Kurapov A, Kalaitzaki A, Keller V, Danyliuk I, Kowatsch T. (2023). The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Frontiers in Psychiatry. 14: 1134780. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780; PMid:37575573 PMCid:PMC10412819

8. Ministry of Health of RI. (2018). National Report of Basic Health Research 2018. Jakarta: Health Research and Development Agency: 198. URL: https://scholar.google.com/scholar?q=Laporan+Nasional+Riskesdas+2018.

9. Nam GE, Han K, Lee G. (2017). Association between sleep duration and menstrual cycle irregularity in Korean female adolescents. Sleep Medicine. 35: 62-66. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2017.04.009; PMid:28619183

10. Nur Azurah AG, Sanci L, Moore E, Grover S. (2013). The quality of life of adolescents with menstrual problems. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology. 26(2): 102-108. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2012.11.004; PMid:23337310

11. Odongo E, Byamugisha J, Ajeani J, Mukisa J. (2023). Prevalence and effects of menstrual disorders on quality of life of female undergraduate students in Makerere University College of Health Sciences: a cross-sectional survey. BMC Women's Health. 23: 152. https://doi.org/10.1186/s12905-023-02290-7; PMid:36997915 PMCid:PMC10064702

12. Polyvianaia M, Yachnik Y, Fegert JM, Sitarski E, Stepanova N, Pinchuk I. (2025). Mental health of university students twenty months after the beginning of the full-scale Russian-Ukrainian war. BMC Psychiatry. 25: 236. https://doi.org/10.1186/s12888-025-06654-1; PMid:40075321 PMCid:PMC11905627

13. Synkina AA. (2022). Menstrual cycle disorders against the background of dyshormonal and metabolic disorders in adolescents during the war. Aktualni pytannia pediatrii, akusherства та hinekolohii. (2): 52-58. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13459

14. Vseosvita.ua. (2024). Determination of the degree of susceptibility to stress: test (adaptation by M. M. Prylyutska). URL: https://vseosvita.ua/test/vyznachennia-stupenia-skhylnosti-do-stresu-4060700.html.

15. Widiasari PR, Rokhanawati D, Kurniawati HF. (2024). Overview of factors affecting menstrual cycle regularity in adolescent girls. Journal of Telenursing (JOTING). 6(1): 1145-1155. https://doi.org/10.31539/joting.v6i1.8273

16. World Health Organization. (2023). Adolescent health. URL: https://www.who.int/health-topics/adolescent-health.