• Вплив ожиріння на психоемоційний стан та якість життя дітей із гемобластозом у стадії пізньої ремісії
ua До змісту Повний текст статті

Вплив ожиріння на психоемоційний стан та якість життя дітей із гемобластозом у стадії пізньої ремісії

Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).3(155): 105-110. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).105110
Аряєв М. Л., Кенгельян Т. Р., Сеньківська Л. І.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Аряєв МЛ, Кенгельян ТР, Сеньківська ЛІ. (2026). Вплив ожиріння на психоемоційний стан та якість життя дітей із гемобластозом у стадії пізньої ремісії. Сучасна педіатрія. Україна. 3(155): 105-110. doi: 10.15574/SP.2026.3(155).105110.
Стаття надійшла до редакції 20.02.2026 р., прийнята до друку 13.04.2026 р.

Зростання виживаності дітей із гемобластозами зумовлює необхідність оцінювання не лише клінічних результатів терапії, але й віддалених наслідків захворювання та лікування. Одним із найпоширеніших пізніх ускладнень протипухлинної терапії є ожиріння, яке може негативно впливати на фізичне, емоційне і соціальне функціонування дітей, посилюючи психоемоційний дистрес і погіршуючи їхню адаптацію після завершення лікування.
Мета – оцінити вплив коморбідного ожиріння на психоемоційний стан і якість життя дітей із гемобластозами в стадії пізньої ремісії.
Матеріали і методи. До дослідження залучено 166 дітей віком 8-18 років із гемобластозами в стадії пізньої ремісії, серед яких 66 (39,8%) пацієнтів мали ожиріння. Контрольну групу становили 250 практично здорових дітей відповідного віку. Психоемоційний стан оцінено за допомогою опитувальника Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ), а якість життя – за Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL™ 4.0).
Результати. У дітей із гемобластозами встановлено статистично значуще підвищення загального рівня психоемоційних труднощів порівняно з контрольною групою (11,5±8,1 бала проти 9,7±5,3 бала). Найбільш виражені зміни спостерігалися в пацієнтів із коморбідним ожирінням (13,5±9,1 бала) і характеризувалися переважанням інтерналізованих порушень (емоційних симптомів і труднощів у взаєминах з однолітками). Показники якості життя були достовірно нижчими в дітей із гемобластозами, особливо за наявності ожиріння (72,0±16,1 бала проти 83,1±14,2 бала). Найбільше зниження відзначалося за показниками фізичного, соціального, емоційного і психосоціального функціонування.
Висновки. Коморбідне ожиріння асоціюється з більш вираженими психоемоційними труднощами, переважанням інтерналізованих порушень і достовірним зниженням якості життя дітей із гемобластозами в стадії пізньої ремісії. Отримані результати обґрунтовують доцільність введення регулярного психосоціального скринінгу, психологічного супроводу, нутритивної корекції та індивідуалізованих програм фізичної реабілітації до системи мультидисциплінарного ведення цієї категорії пацієнтів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гемобластози, ожиріння, якість життя, психоемоційний стан, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Amedro P, Huguet H, Macioce V, Dorka R, Auer A, Guillaumont S et al. (2021). Psychometric validation of the French self and proxy versions of the PedsQL™ 4.0 generic health-related quality of life questionnaire for 8-12-year-old children. Health Qual Life Outcomes. 19(1): 75. https://doi.org/10.1186/s12955-021-01714-y; PMid:33663527 PMCid:PMC7934389

2. Bolliger C, Way K, Michel G, Sodergren SC, Darlington AS; EORTC Quality of Life Group. (2025). Mapping and comparing the quality of life outcomes in childhood and adolescent and young adult cancer survivors: an umbrella review and future directions. Qual Life Res. 34(3): 633-656. https://doi.org/10.1007/s11136-024-03825-7; PMid:39699829 PMCid:PMC11919941

3. Corominas-Herrero FJ, Navas-Carrillo D, Ortega-García JA, Martínez-Romera I, Orenes-Piñero E. (2025, Oct 27). Obesity and Metabolic Syndrome in Childhood Leukemia and in Long-Term Survivors: Causes and Personalized Treatments. Cancers (Basel). 17(21): 3446. https://doi.org/10.3390/cancers17213446; PMid:41228239 PMCid:PMC12607413

4. Goodman R. (1997). The Strengths and Difficulties Questionnaire: A Research Note. J Child Psychol Psychiatry. 38(5): 581-586. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.1997.tb01545.x; PMid:9255702 PMCid:PMC12937976

5. Inaba H, Pui CH. (2021). Advances in the diagnosis and treatment of pediatric acute lymphoblastic leukemia. J Clin Med. 10(9): 1926. https://doi.org/10.3390/jcm10091926; PMid:33946897 PMCid:PMC8124693

6. Irestorm E, Bakker A, Tissing WJE, Maurice-Stam H, Dors N et al. (2025). Benchmarking the Pediatric Quality of Life (PedsQL) Cancer Module in a large Dutch national cohort of childhood cancer patients. BMC Cancer. 25: 915. https://doi.org/10.1186/s12885-025-14322-6; PMid:40399814 PMCid:PMC12096553

7. Ladas EJ, Sheng H, Athale UH, Asselin BL, Clavell LA, Cole PD et al. (2025, May 1). Overweight or Obesity and Outcomes in Children With Acute Lymphoblastic Leukemia. JAMA Netw Open. 8(5): e259952. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2025.9952; PMid:40366657 PMCid:PMC12079296

8. Nakajima S, Sato I, Soejima T, Koh K, Kato M, Okamoto Y et al. (2020, Aug 19). Comparison of child and family reports of health-related quality of life in pediatric acute lymphoblastic leukemia patients after induction therapy. BMC Pediatr. 20(1): 390. https://doi.org/10.1186/s12887-020-02287-3; PMid:32814552 PMCid:PMC7437003

9. Pawłowski P, Ziętara KJ, Zaj N, Samardakiewicz-Kirol E, Samardakiewicz M. (2025). Adolescent Survivors of Childhood Cancer: Biopsychosocial Challenges and the Transition from Survival to Quality of Life. Children (Basel). 12(8): 980. https://doi.org/10.3390/children12080980; PMid:40868432 PMCid:PMC12384235

10. Peikert ML, Inhestern L, Bergelt C. (2018). Psychosocial Interventions for Rehabilitation and Reintegration Into Daily Life of Pediatric Cancer Survivors and Their Families: A Systematic Review. PLoS One. 13(4): e0196151. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0196151; PMid:29672608 PMCid:PMC5908186

11. Siegel RL, Miller KD, Fuchs HE, Jemal A. (2021). Cancer statistics, 2021. CA Cancer J Clin. 71(1): 7-33. https://doi.org/10.3322/caac.21654; PMid:33433946

12. Tan J, Shabane B, Orgel E, Mittelman SD. (2025). Metabolic Implications of Childhood Cancer. Curr Pediatr Rep. 13: 12. https://doi.org/10.1007/s40124-025-00348-8; PMid:41676454 PMCid:PMC12890196

13. Varni JW, Seid M, Kurtin PS. (2001). PedsQL™ 4.0: Reliability and Validity of the Pediatric Quality of Life Inventory™ Version 4.0 Generic Core Scales in Healthy and Patient Populations. Med Care. 39(8): 800-812. https://doi.org/10.1097/00005650-200108000-00006; PMid:11468499 PMCid:PMC12697375

14. Vetsch J, Wakefield CE, Robertson EG, Trahair TN, Mateos MK, Grootenhuis M et al. (2018). Health-related quality of life of survivors of childhood acute lymphoblastic leukemia: a systematic review. Qual Life Res. 27(6): 1431-1443. https://doi.org/10.1007/s11136-018-1788-5; PMid:29372438

15. Vlachioti E, Matziou V, Perdikaris P, Mitsiou M, Stylianou C et al. (2016, May). Assessment of quality of life of children and adolescents with cancer during their treatment. Jpn J Clin Oncol. 46(5): 453-461. Epub 2016 Feb 16. https://doi.org/10.1093/jjco/hyw009; PMid:26889049