• Вплив мікробіому на репродуктивну функцію жінки
ua До змісту

Вплив мікробіому на репродуктивну функцію жінки

HEALTH OF WOMAN. 2020.5-6(151-152): 38-42; doi 10.15574/HW.2020.151-152.38
Малачинська М. Й.1,2, Вереснюк Н. С.1,2
1КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр репродуктивного здоров’я населення»
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Взаємозв’язок між мікробіомом та системою репродуктивних органів є складним функціонуючим механізмом, який продовжує бути предметом вивчення багатьох сучасних досліджень. Мікробіом репродуктивної сфери відіграє важливу роль у настанні та виношуванні вагітності, частоті живонароджень, впливає на результат допоміжних репродуктивних технологій тощо. Дане дослідження обґрунтовує доцільність використання мультиштамового пробіотика у комплексному лікуванні пацієнток із безплідністю.
Мета дослідження: оцінювання ефективності призначення мультиштамового пробіотика пацієнткам із безплідністю.
Матеріали та методи. Під спостереженням у період з 2017 до 2020 року знаходились 94 пацієнтки з безплідністю. Вік жінок коливався від 22 до 35 років. Усі учасниці основної групи, до якої увійшли 64 пацієнтки, протягом одного місяця перед плануванням вагітності вживали мультиштамовий пробіотик, до складу якого входило 5 штамів бактерій, по 1 капсулі один раз на добу під час їди. До групи порівняння увійшли 30 жінок з безплідністю, які не вживали жодних пробіотиків.
Результати. Аналізуючи результати дослідження стану біоценозу піхви в обстежених жінок, нормоценоз було встановлено у 33 (35,1%) пацієнток. Бактеріальний вагіноз діагностували майже у кожної четвертої пацієнтки (23,4%), у кожної третьої жінки (30,9%) – проміжний тип мазка, ще у 10,6% пацієнток діагностували неспецифічний вагініт. Серед пацієнток основної групи вагітність настала у 21 жінки, що становило 32,8%. У той самий час у групі порівняння завагітніли 4 (13,3%) пацієнтки, з яких одна – після ВМІ і ще одна – внаслідок ЗІВ (р<0,05). У жодної жінки основної групи не було відзначено побічних ефектів вживання препарату.
Заключення. Частота настання вагітності у пацієнток із безплідністю, які на прегравідарному етапі використовували мультиштамовий пробіотик, становила 32,8%. Застосування мультиштамового пробіотика підвищує частоту імплантації у пацієнток із безплідністю (р=0,0464), однак потрібні додаткові дослідження з даної тематики.
Ключові слова: мікробіом, лактобактерії, безплідність, вагітність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Clarke G. Minireview: Gut Microbiota: The Neglected Endocrine Organ / G. Clarke, R.M. Stilling, P.J. Kennedy et al. // Mol Endocrinol. – 2014. – V. 28(8). – P. 1221-38. https://doi.org/10.1210/me.2014-1108; PMid:24892638 PMCid:PMC5414803

2. Evans J.M. The gut microbiome: the role of a virtual organ in the endocrinology of the host / J.M. Evans, L.S. Morris, J.R. Marchesi // J Endocrinol. – 2013. – V. 218(3). – R. 37-47. https://doi.org/10.1530/JOE-13-0131; PMid:23833275

3. Faloni G. Population-level analysis of gut microbiome variation / G. Faloni, M. Joossens, S. Vieira-Silva et al. // Science. – 2016. – V. 352 (6285). – P. 560-4. https://doi.org/10.1126/science.aad3503; PMid:27126039

4. Franasiak J.M. Reproductive tract microbiome in assisted reproductive technologies. / J.M. Franasiak, Scott RT Jr. // Fertil Steril. – 2015. – V. 10(6). – P. 1364-71. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.10.012; PMid:26597628

5. Haahr T. Abnormal vaginal microbiota may beassociated with pool reproductive outcomes: a prospective study in IVF patients / T. Haahr et al. // Hum. Reprod. – 2016. – V. 31. – P. 795-803. https://doi.org/10.1093/humrep/dew026; PMid:26911864

6. Human Microbiome Project. Consortium, Structure, function and diversity of the healthy human microbiome // Nature – 2012. – Vol. 486 (7402). – P. 207-14. https://doi.org/10.1038/nature11234; PMid:22699609 PMCid:PMC3564958

7. Hyman R.W. The dynamics of the vaginal microbiome during infertility therapy with in vitro fertilization-embryo transfer / R.W. Hyman et al. // J Assist Reprod Genet. – 2012. – V. 29. – P. 105-115. https://doi.org/10.1007/s10815-011-9694-6; PMid:22222853 PMCid:PMC3270134

8. Moreno I. Evidence that the endometrial microbiota has an effect on implantation success or failure / I. Moreno et al. // Am J Obstet Gynecol. – 2016. – V. 215(6). – P. 684-703. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.09.075; PMid:27717732

9. Pelzer E.S. Microorganisms within human follicular fluid: effects on IVF / E.S. Pelzer et al. // PloS One. – 2013. – V.8: e59062. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0059062; PMid:23554970 PMCid:PMC3595219

10. Robertson S.A. Immune regulation of conception and embryo implantation – all about quality control? / S.A. Robertson // J Reprod Immunol. – 2010. – V. 85. – P. 51-57. https://doi.org/10.1016/j.jri.2010.01.008; PMid:20347158

11. Rooks M.G. Gut Microbiota, metabolites and host immunity / M.G. Rooks, W.S. Garnett // Nat Riev Immunol. – 2016. – V. 16(6). – P. 31-52. https://doi.org/10.1038/nri.2016.42; PMid:27231050 PMCid:PMC5541232

12. Salah R.M. Bacterial vaginosis and infertility: cause or association? / R.M. Salah et al. // Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. – 2016. – V. 167. – P. 59-63. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.10.031; PMid:23199811

13. Swidsinski A. Presense of a polymicrobial еndometrial biofilm in patients with bacterial vaginosis / A. Swidsinski, H. Verstraelen, V. Loening-Baucke et al. // PloS One. – 2013. – V. 8(1): e53997. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0053997; PMid:23320114 PMCid:PMC3540019

14. Verstraelen H. Characterization of the human uterine microbiome in non-pregnant women through deep sequencing of the V1-2 region of the 16S rRNA gene / H. Verstraelen et al. // Peer J. – 2016. – V. 4: e1602. https://doi.org/10.7717/peerj.1602; PMid:26823997 PMCid:PMC4730988

15. Walther-Antonio M.R. Potential contributi of the uterine microbiome in the development of endometrial cancer / M.R. Walther-Antonio, J. Chen, F. Multinu et al. // Gerome Med. – 2016. – V. 8(1). – P. 122. https://doi.org/10.1186/s13073-016-0368-y; PMid:27884207 PMCid:PMC5123330

16. Zervomanolakis I. Physiology of upward transport in the human female genital tract / I. Zervomanolakis, H.W. Ott, D. Hadziomerovic et al. // Ann NY Acad Sci. – 2007. – V. 1101. – P. 1-20. https://doi.org/10.1196/annals.1389.032; PMid:17416925