• Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження
ua До змісту

Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 1(57):43-50; doi 10.15574/PP.2014.57.43


Вплив кисломолочної продукції на мікробіоценоз та місцевий імунітет кишечника у дітей раннього віку: результати дослідження

Матвієнко І. М., Квашніна Л. В., Родіонов В. П., Кравченко О. М.

ДУ «Інстітут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

 

 

Мета: вивчити вплив дитячих продуктів харчування «Сирок дитячий «Агуша» та «Йогурт дитячий «Агуша» на формування та підтримання мікрофлори кишечника і його захисних можливостей, збалансованість метаболізму білка та кальцію; визначити безпечність, ефективність та переносимість цих продуктів у харчовому раціоні дитини раннього віку.

 

 

Пацієнти і методи. У дослідженні взяли участь 80 клінічно здорових дітей віком від 6 до 36 місяців, які отримували молочнокислі продукти «Агуша» у рекомендованому за віком об'ємі протягом 45 днів. Усім дітям було проведено дослідження мікрофлори кишечника на початку і наприкінці спостереження за стандартними методиками, а також стану місцевого імунітету кишечника.

 

 

Результати. За даними бактеріологічного дослідження випорожнень, проведеного на початку дослідження, у всіх дітей було виявлено дисбіотичні зміни, як в анаеробній, так і в аеробній ланках мікробіоценозу кишечника. На тлі прийому кисломолочних продуктів «Агуша» відбулося збільшення кількості кишкової нормофлори, зменшення умовно-патогенної та патогенної мікрофлори за рахунок антагоністичного впливу молочнокислих бактерій; нормалізація стану місцевого імунітету кишечника. Вживання продуктів «Агуша» дозволило наблизити раціон дітей до нормативних вікових показників за основними нутрієнтами.

 

 

Висновки. Позитивний вплив продуктів «Агуша» на мікробіоценоз кишечника та місцевий імунітет, висока харчова цінність та добра переносимість дозволяють рекомендувати їх вживання для профілактики порушень кишкового мікробіоценозу а також комплексного лікування дисбіозів у дітей без додаткового застосування пре- та пробіотиків.

 

 

Ключові слова: діти раннього віку, мікробіоценоз кишечника, місцевий імунітет, кисломолочні продукти.

 

 

Література:

 

1. Булатова ЕМ. 2005. Вскармливание детей раннего возраста в современных условиях. Автореф. дис. … д-ра мед. наук. СПб: 50.

2. Родіонов ВП, Костенко АВ, Маковкіна ЮА та ін. 2006. Дисбіоз кишечника як прояв дезадаптаційного синдрому у дітей молодшого шкільного віку. Перинатол и педиатрия 4(28): 97—99.

3. Квашніна ЛВ, Родіонов ВП, Рачковська ВВ. 2009. Харчові аспекті формування здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Матеріали наук-практ конф з міжнар уч «Моніторинг здоров'я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів», (Харків, 21—22 жовт. 2009 р.).Х. 49—52.

4. Клінічна лабораторна діагностика. К, МВЦ «Медінформ», 2003: 127.

5. Тутельян ВА, Батурин АК, Конь ИЯ и др. 2010. Оценка состояния питания и пищевого статуса детей грудного и раннего возраста в Российской Федерации. Вопр питания 79;6: 57—63.

6. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії: наказ МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. http://www.moz.gov.ua.

7. Ткаченко ЕИ. 2006. Питание, микробиоценоз и интеллектчеловека. СПб: 590.

8. Davis LM, Martinez I, Walter J et al. 2011. Barcoded pyrosequen cingre vealsth at consumption of galacto oligosaccharides results in a highly specific bifido genicre sponse in humans. PLoS One 6: 25200.

9. Poroyko V, Morowitz M, Bell T et al. 2011. Diet creates metabolicniches in the'immaturegut'thats hape microbial communities. NutrHosp 26: 1283—1295.

10. Penders J, Thijs C, Vink C et al. 2006. Factors influencing the composition of the intestinal microbiota in early infancy. Pediatrics 118: 511—521.

11. Donovan SM, Wang M, Li M et al. 2012. Host-microbe interactions in the neonatal intestine: role of human milk oligosaccharides. Adv Nutr 3: 450—455.

12. DeFilippo C, Cavalieri D, Di Paola M et al. 2010. Impact of dietins haping gut microbiota revealedby a comparative study in children from Europe and rural Africa. Proc Natl Acad Sci USA 107: 14691—14696.

13. Jose M. Saavedra. Safety and Efficacy of probiotics in infants and children. Published by Nestle Nutricion Institute. ISSN 1270—9743.

14. Ley RE, Peterson DA, Gordon JI. 2006. Ecological and evolutionary forces shaping microbial diversity in the hum an intestine. Cell 124: 837—848.

15. Newburg DS, Walker WA. 2007. Protection of the neonate by the innate immune system of developing gutan dofhuman milk. PediatrRes 61: 2—8.

16. Ohtsuka Y, Sanderson IR. 2000. Transforming growth factor&beta: animportant cytokine in the mucosalim munere sponse. Curr Opin Gastroenterol 16: 541—545.

17. Rueda R. 2007. The role of ganglios ideson immunity and th eprevention of infection. Br J Nutr 98 (Suppl 1): 68—73.

18. Gomez-Llorente C, Plaza-Diaz J, Aguilera M et al. 2013. Three main factors define change sinfecal microbiota associated with feeding modality in infants. J Pediatr Gastroenterol Nutr E-pubaheadofprint.

19. Yee Kwan Chan, Mehrbod Estaki, Deanna L Gibson. 2013. Clinical Consequences of Diet-Induced Dysbiosis. AnnNutrMetab 63 (Suppl 2): 28–40 DOI: 10.1159/000354902