Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 8(144): 48-54. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).4854
Кирик О. В., Назар О. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кирик ОВ, Назар ОВ. (2024). Вплив індивідуальної програми реабілітації на діяльність та участь дітей із церебральним паралічем. Сучасна педіатрія. Україна. 8(144): 48-54. doi: 10.15574/SP.2024.8(144).4854.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.

Основною причиною дитячої інвалідності у світі та в Україні є церебральний параліч (ЦП), що призводить до різного ступеня порушення діяльності й функціонування дітей. Індивідуальна програма реабілітації до 4 років, зокрема, програма раннього втручання (РВ) від народження до 4 років, сприяє поліпшенню функціональних можливостей дитини і зменшенню ризиків виникнення вторинних ускладнень у дітей із ЦП.
Мета – здійснити порівняльний аналіз порушення діяльності й функціонування дітей від 4 до 14 років зі спастичним ЦП залежно від того, чи проходили вони індивідуальну програму реабілітації в рамках послуги РВ у віці від народження до 4 років.
Матеріали та методи. Досліджено 105 дітей (віком 4-14 років), поділених на дві групи: група А (43 дитини, які отримували послугу РВ); група Б (62 дитини, які не отримували спеціалізованого втручання). Рівень порушення діяльності та функціонування дітей оцінено за стандартизованими міжнародними шкалами.
Результати. У дітей групи A виявили значно менші значення і статистично значущу різницю показників таких супутніх станів при ЦП, як порушення харчування, ортопедичні ускладнення. Також у дітей групи A порівняно з групою В відзначили менші значення за такими категоріями, як біль і дискомфорт (67,4% проти 80,6%), швидка втомлюваність (65,1% проти 74,2%), порушення мовлення (69,8% проти 75,8%). У таких категоріях, як порушення слуху, порушення зору та епілептичні напади, статистично не виявили значущих відмінностей між показниками груп.
Висновки. Індивідуальна програма реабілітації в рамках послуги РВ від народження до 4 років позитивно впливає на профілактику вторинних ускладнень у дітей із ЦП, сприяючи поліпшенню їхнього функціонування, виконання діяльності та участі дітей із ЦП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків або опікунів дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: церебральний параліч, діагностика, фізична реабілітація, мультидисциплінарний підхід, раннє втручання, порушення постави, біль, поліморбідність, емоційно-вольові розлади, нейропсихологічна реабілітація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Altman DG. (1991). Practical statistics for medical research. London: Chapman and Hall: 632. https://doi.org/10.1201/9780429258589

2. Bax M, Goldstein M, Rosenbaum P, Leviton A, Paneth N, Dan B et al. (2005). Proposed definition and classification of cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 47(8): 571-6. https://doi.org/10.1017/S001216220500112X; PMid:16108461

3. Davis E, Shelly A, Waters E, Davern M (2010). Measuring the quality of life of children with cerebral palsy: comparing the conceptual differences and psychometric properties of three instruments. Developmental Medicine & Child Neurology. 52(2): 174-180. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2009.03382.x; PMid:19549193

4. Eliasson AC, Krumlinde-Sundholm L, Rösblad B, Beckung E, Arner M, Ohrvall AM et al. (2006). The Manual Ability Classification System (MACS) for children with cerebral palsy: scale development and evidence of validity and reliability. Developmental Medicine & Child Neurology. 48(7): 549-54. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2006.tb01313.x

5. Fisher RA. (1992). Statistical Methods for Research Workers. In: Kotz, S., Johnson, N.L. (eds) Breakthroughs in Statistics. Springer Series in Statistics. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-4380-9_6

6. Gray L, Ng H, Bartlett D. (2010). The gross motor function classification system: an update on impact and clinical utility. Pediatric Physical Therapy. 22(3): 315-320. https://doi.org/10.1097/PEP.0b013e3181ea8e52; PMid:20699783

7. Hidecker MJ, Paneth N, Rosenbaum PL, Kent RD, Lillie J, Eulenberg JB et al. (2011). Developing and validating the Communication Function Classification System for individuals with cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 53(8): 704-710. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2011.03996.x; PMid:21707596 PMCid:PMC3130799

8. Кирик ОВ (2023). Актуальні тенденції в індивідуальних програмах реабілітації дітей із церебральним паралічем: важливий крок до поліпшення якості життя (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 7(135): 94-104. https://doi.org/10.15574/SP.2023.135.94.

9. Кирик ОВ, Назар OВ (2023). Міжнародні практики в діагностуванні рівня функціонування дітей із церебральним паралічем (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 7(135): 94-104. https://doi.org/10.15574/SP.2024.140.83.

10. McConnell D, Savage A. (2015). Stress and Resilience Among Families Caring for Children with Intellectual Disability: Expanding the Research Agenda. Current Developmental Disorders Reports. 2: 100-109. https://doi.org/10.1007/s40474-015-0040-z

11. Morgan C, Fetters L, Adde L, Badawi N, Bancale A, Boyd RN et al. (2021). Early Intervention for Children Aged 0 to 2 Years With or at High Risk of Cerebral Palsy: International Clinical Practice Guideline Based on Systematic Reviews. JAMA Pediatrics. 175(8): 846-858. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2021.0878; PMid:33999106 PMCid:PMC9677545

12. Назар ОВ (2012). Оцінка якості життя у дітей з дитячим церебральним паралічем. Український вісник психоневрології. 20(3): 125.

13. Novak I, McIntyre S, Morgan C, Campbell L, Dark L, Morton N et al. (2013). A systematic review of interventions for children with cerebral palsy: state of the evidence. Developmental Medicine & Child Neurology. 55(10): 885-910. https://doi.org/10.1111/dmcn.12246; PMid:23962350

14. Novak I, Morgan C, Adde L, Blackman J, Boyd RN, Brunstrom-Hernandez J et al. (2017). Early, Accurate Diagnosis and Early Intervention in Cerebral Palsy: Advances in Diagnosis and Treatment. JAMA Pediatrics. 171(9): 897-907. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2017.1689; PMid:28715518 PMCid:PMC9641643

15. Novak I, Morgan C, Fahey M, Finch-Edmondson M, Galea C, Hines A et al. (2020). State of the Evidence Traffic Lights 2019: Systematic Review of Interventions for Preventing and Treating Children with Cerebral Palsy. Current Developmental Disorders Reports. 20(2): 3. https://doi.org/10.1007/s11910-020-1022-z; PMid:32086598 PMCid:PMC7035308

16. Palisano RJ, Rosenbaum P, Bartlett D, Livingston MH. (2008). Content validity of the expanded and revised Gross Motor Function Classification System. Developmental Medicine & Child Neurolog. 50(10): 744-750. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2008.03089.x; PMid:18834387

17. Rosenbaum P, Stewart D. (2004). The World Health Organization International Classification of Functioning, Disability, and Health: a model to guide clinical thinking, practice and research in the field of cerebral palsy. Seminars in Pediatric Neurology. 11(1): 5-10. https://doi.org/10.1016/j.spen.2004.01.002; PMid:15132248

18. Shapiro SS, Wilk MB. (1965). An analysis of variance test for normality (complete samples). Biometrika. 52(3-4): 591-611. https://doi.org/10.1093/biomet/52.3-4.591

19. Sullivan PB, Juszczak E, Bachlet AM, Lambert B, Vernon-Roberts A, Grant HW et al. (2005). Gastrostomy tube feeding in children with cerebral palsy: a prospective, longitudinal study. Developmental Medicine & Child Neurology. 47(2): 77-85. https://doi.org/10.1017/S0012162205000162; PMid:15707230

20. Varni JW, Seid M, Rode CA (1999). The PedsQL: measurement model for the pediatric quality of life inventory. Medical Care. 37(2): 126-139. https://doi.org/10.1097/00005650-199902000-00003; PMid:10024117

21. Верховна Рада України (2021). Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я. Закон України від 15 грудня 2021 року №1962-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text.

22. World Health Organization & United Nations Children's Fund (‎UNICEF)‎ (‎2012)‎. Early childhood development and disability: a discussion paper. Geneva: World Health Organization. URL: https://iris.who.int/handle/10665/75355.

23. World Health Organization. (2007). International Classification of Functioning, Disability, and Health: Children & Youth Version: ICF-CY. Geneva: WHO: 351.

24. World Medical Association (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA. 310(20): 2191-2194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053; PMid:24141714