Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 29-37. doi: 10.15574/PP.2024.97.29
Курташ Н. Я., Кравчук І. В., Ласитчук О. М., Куса О. М., Кінаш Н. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Курташ НЯ, Кравчук ІВ, Ласитчук ОМ, Куса ОМ, Кінаш НМ. (2024). Вплив хронічного носійства НBsAg на перебіг вагітності, пологів та функціональний стан печінки жінок із вірусним гепатитом В. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 29-37. doi: 10.15574/PP.2024.97.29.
Стаття надійшла до редакції 07.01.2024 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.

Проблема вірусного гепатиту В (ВГВ) у вагітних складна і недостатньо вивчена, хоча ускладнює перебіг вагітності, пологів і погіршує перинатальні наслідки. Важливо провести мультифокусне обстеження вагітних із ВГВ, оцінюючи функціональний стан печінки, фетоплацентарного комплексу, для мінімізації патологічних станів у жінки та плода.
Мета – провести ретроспективний аналіз епідеміологічних, клінічних і лабораторних характеристик вагітних жінок із ВГВ; виявити вплив вірусної інфекції на функцію печінки, перебіг вагітності, пологів і ранні перинатальні наслідки.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз із комплексною оцінкою клінічних і лабораторних обстежень 320 вагітних жінок, поділених на дві групи: І група – 180 вагітних із ВГВ, ІІ група – 140 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Оцінено анамнез, клініко-лабораторні та інструментальні дослідження функцій печінки, плаценти та перебіг вагітності.
Результати. У вагітних І групи патологія шлунково-кишкового тракту становила 33,89%, гестози І половини вагітності – 27,22%, анемії вагітних – у 17,22%, загроза переривання вагітності – у 15,0%, ознаки плацентарної дисфункції виявлені в 51,67% жінок. У ІІ половині вагітності прееклампсія діагностована у 19,44%, а загроза передчасних пологів – у 27,22%, утричі вищими були аномалії пологової діяльності (22,78%), маткові кровотечі (10,55%) і несвоєчасне відходження навколоплідних вод (50,55%), у 6,11% випадків розвивався дистрес плода.
У жінок І групи інтранатальна асфіксія була в 13,88% випадках, затримка внутрішньоутробного росту плода – у 2,60%, захворюваність немовлят – у 23,33% (р<0,005), зокрема, гіпотрофія (8,88%), геморагічний синдром (3,33%) і гіпербілірубінемія (11,11%). Післяпологовий період у 20,00% перебігав із запальними ускладненнями.
Висновки. Прихований перебіг ВГВ під час вагітності призводить до негативних антенатальних наслідків. Виявлено зміни в показниках основних функцій печінки, що, своєю чергою, може призводити до інвалідизації.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вірусний гепатит В, HBV-інфекція, вагітність, HBsAg, негативні перинатальні наслідки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Connell LE, Salihu HM, Salemi JL, August EM, Weldeselasse H, Mbah AK. (2011). Maternal hepatitis B and hepatitis C carrier status and perinatal outcomes. Liver Int. 31 (8): 1163-1170. https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2011.02556.x; PMid:21745298

2. Department of Health. (2018). Third National Hepatitis B Strategy 2018-2022. URL: https://www.health.gov.au/sites/default/files/documents/2022/06/third-national-hepatitis-b-strategy-2018-2022.pdf

3. Hepatitis B Mapping Project. (2020). Estimates of geographic diversity in chronic hepatitis B prevalence, diagnosis, monitoring and treatment. National Report 2020. URL: https://ashm.org.au/wp-content/uploads/2022/04/ASHM_ViralHepReport_2020_WEB_final.pdf

4. Kwong AJ, Chang MS, Tuomala RE, Riley LE, Robinson JN, Mutinga ML et al. (2018). Peripartum Care for Mothers Diagnosed with Hepatitis B During Pregnancy: A Survey of Provider Practices. Matern Child Health J. 22(9): 1345-1351. https://doi.org/10.1007/s10995-018-2515-0; PMid:29512054 PMCid:PMC6077093

5. Michielsen P, Ho E. (2011). Viral hepatitis B and hepatocellular carcinoma. Acta Gastro-Enterol. Belg. 74: 4-8.

1. Connell LE, Salihu HM, Salemi JL, August EM, Weldeselasse H, Mbah AK. (2011). Maternal hepatitis B and hepatitis C carrier status and perinatal outcomes. Liver Int. 31 (8): 1163-1170. https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2011.02556.x; PMid:21745298

2. Department of Health. (2018). Third National Hepatitis B Strategy 2018-2022. URL: https://www.health.gov.au/sites/default/files/documents/2022/06/third-national-hepatitis-b-strategy-2018-2022.pdf

3. Hepatitis B Mapping Project. (2020). Estimates of geographic diversity in chronic hepatitis B prevalence, diagnosis, monitoring and treatment. National Report 2020. URL: https://ashm.org.au/wp-content/uploads/2022/04/ASHM_ViralHepReport_2020_WEB_final.pdf

4. Kwong AJ, Chang MS, Tuomala RE, Riley LE, Robinson JN, Mutinga ML et al. (2018). Peripartum Care for Mothers Diagnosed with Hepatitis B During Pregnancy: A Survey of Provider Practices. Matern Child Health J. 22(9): 1345-1351. https://doi.org/10.1007/s10995-018-2515-0; PMid:29512054 PMCid:PMC6077093

5. Michielsen P, Ho E. (2011). Viral hepatitis B and hepatocellular carcinoma. Acta Gastro-Enterol. Belg. 74: 4-8.

6. МОЗ України. (2024). Охоплення щепленнями. URL: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami.

7. Pergam SA, Wang CC, Gardella CM, Sandison TG, Phipps WT, Hawes SE. (2008). Pregnancy complications associated with hepatitis C: data from a 2003-2005 Washington state birth cohort. Am J Obstet Gynecol. 199 (1): 38 e31-e39. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2008.03.052; PMid:18486089 PMCid:PMC2517631

8. Rybicka M, Bielawski KP. (2020). Recent Advances in Understanding, Diagnosing, and Treating Hepatitis B Virus Infection. Microorganisms. 8: 1416. https://doi.org/10.3390/microorganisms8091416; PMid:32942584 PMCid:PMC7565763

9. Silasi M, Cardenas I, Kwon JY, Racicot K, Aldo P, Mor G. (2015). Viral infections during pregnancy. Am. J. Reprod. Immunol. 73: 199-213. https://doi.org/10.1111/aji.12355; PMid:25582523 PMCid:PMC4610031

10. Stanaway JD, Flaxman AD, Naghavi M, Fitzmaurice C, Vos T, Abubakar I et al. (2016). The global burden of viral hepatitis from 1990 to 2013: Findings from the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 388: 1081-1088. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30579-7; PMid:27394647

11. Terrault NA, Bzowej NH, Chang KM, Hwang JP, Jonas MM, Murad MH. (2016). American Association for the Study of Liver Diseases AASLD guidelines for treatment of chronic hepatitis B. Hepatology. 63: 261-283. https://doi.org/10.1002/hep.28156; PMid:26566064 PMCid:PMC5987259

12. Visvanathan K, Dusheiko G, Giles M, Wong M-L, Phung N, Walker S et al. (2016). Managing HBV in pregnancy. Prevention, prophylaxis, treatment and follow-up: position paper produced by Australian, UK and New Zealand key opinion leaders. Gut. 65(2): 340-350. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2015-310317; PMid:26475631

13. World Health Organization. (2017). Global Hepatitis Report 2017. WHO; Geneva, Switzerland.

14. Zapopadna YuM. (2023). Functional state of the fetoplacental complex in pregnant women with HCV infection. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 3(95): 35-42. https://doi.org/10.15574/PP.2023.95.35

15. Zhdanovych OL, Savchenko SYe, Mudra YuS, Kolomiichenko TV. (2023). Vascular factors and their role in the development of obstetric and perinatal complications in women with hepatitis B virus. Ukrainian Joural of Perinatology and Pediatrics. 1(93): 69-75. https://doi.org/10.15574/PP.2023.93.69