Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 57-63; doi: 10.15574/PP.2023.96.57
Ляшко М. Б., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Ляшко М.Б., Говсєєв Д.О. (2023). Вплив гідрогелевих пов’язок на процес репарації епізіотомної рани. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 57-63; doi: 10.15574/PP.2023.96.57.
Стаття надійшла до редакції 16.09.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.

Пологи – це подія, що впливає на породіллю як фізично, так і емоційно в короткостроковій і довгостроковій перспективах. Близько третини породілей народжують фізіологічно, однак решта зазнає втручань. Одним із найпоширеніших втручань під час народження є епізіотомія, яка є хірургічним розширення піхвового отвору шляхом розрізу промежини під час другого періоду пологів. Відповідно після розрізу виникає потреба у створенні сприятливих умов для швидшого загоєння та відновлення епізіотомної рани.
Мета – вивчити ефективність застосування гідрогелевих пов’язок із лідокаїном у веденні епізіотомних ран.
Матеріали та методи. У проспективному рандомізованому дослідженні проаналізовано клініко-лабораторні й анамнестичні дані 123 пацієнток, які народжували вперше, з епізіотомними ранами (Київський міський пологовий будинок № 5, 2021-2022 рр.). Учасниць поділено на дві групи: групу порівняння (63 пацієнтки), у якій отримували стандартне лікування; групу дослідження (60 пацієнток), у якій додатково застосовували гідрогелеві пов’язки з лідокаїном. Загоєння ран оцінено за шкалою REEDA на 1, 2, 3 та 10-ту доби після пологів. Статистичний аналіз здійснено за допомогою критерію Манна-Уітні та статистичного пакету «EZR v. 1.54».
Результати. Результати аналізу сумарних значень згідно зі шкалою REEDA засвідчили, що процес загоєння епізіотомної рани між двома групами пацієнток перебігав однаково в 1-шу добу спостереження (5 (3,25-6) балів – у групі порівняння; 4 (3-6) бали – у групі дослідження; р=0,589). На кінець 2-ї доби спостереження результати вказували на статистично значущу відмінність (7 (6-8) балів – у групі порівняння, 6 (4-7,5) балів – у групі дослідження; p=0,001). Аналіз суми балів на кінець 3 та 10-ї діб спостереження показав статистично значущі відмінності (6 (5-7) та 4 (4-5) – у групі порівняння (р=0,014); 6 (3-6,5) та 3 (3-4) – у групі дослідження (р<0,001), відповідно).
Висновки. Застосування гідрогелевих пов’язок із лідокаїном у веденні епізіотомної рани знижує бали згідно зі шкалою REEDA на 2, 3, 10-ту доби після пологів, що свідчить про ефективніший процес загоєння епізіотомії, ніж у пацієнток групи порівняння. Гідрогелеві пов’язки з лідокаїном сприяють швидшому загоєнню епізіотомних ран, засвідчуючи їхню корисність у клінічній практиці.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: епізіотомна рана, загоєння, REEDA, післяпологовий період.
ЛІТЕРАТУРА

1. Carroli G, Belizan J. (1999). Episiotomy for vaginal birth. Cochrane database of systematic reviews: 3. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000081

2. Conover WJ. (1999). Practical nonparametric statistics. John wiley & sons.

3. Davidson N. (1974). REEDA: evaluating postpartum healing. Journal of Nurse‐Midwifery. 19 (2): 6-8.

4. Golezar S. (2016). Ananas comosus effect on perineal pain and wound healing after episiotomy: a randomized double-blind placebo-controlled clinical trial. Iranian Red Crescent Medical Journal. 18: 3. https://doi.org/10.5812/ircmj.21019; PMid:27247780 PMCid:PMC4884440

5. Graham ID, Carroli G, Davies C, Medves JM. (2005). Episiotomy rates around the world: an update. Birth. 32 (3): 219-223. https://doi.org/10.1111/j.0730-7659.2005.00373.x; PMid:16128977

6. Hadizadeh-Talasaz F, Mardani F, Bahri N, Rakhshandeh H, Khajavian N, Taghieh M. (2022). Effect of Rosemary Cream on Episiotomy Wound Healing in Primiparous Women: A Randomized Clinical Trial. BMC Complementary Medicine and Therapies. 22 (1): 1-10. https://doi.org/10.1186/s12906-022-03675-1; PMid:36028878 PMCid:PMC9413876

7. National Collaborating Centre for Women's and Children's Health (UK). (2014). Intrapartum care: care of healthy women and their babies during childbirth. London: National Institute for Health and Care Excellence.

8. Prosser SJ, Barnett AG, Miller YD. (2018). Factors promoting or inhibiting normal birth. BMC pregnancy and childbirth. 18 (1): 1-10. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1871-5; PMid:29914395 PMCid:PMC6006773

9. Toomari E, Hajian S, Mojab F, Omidkhah T, Nasiri M. (2021). Evaluation the effect of Silybum marianum ointment on episiotomy wound healing and pain intensity in primiparous women: a randomized triple blind clinical trial. BMC complementary medicine and therapies. 21 (1): 1-11. https://doi.org/10.1186/s12906-021-03413-z; PMid:34620153 PMCid:PMC8495983

10. World Health Organization. (2016). WHO recommendations for prevention and treatment of maternal peripartum infections.

11. World Health Organization. (2018). WHO recommendations on intrapartum care for a positive childbirth experience.