Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 91-97. doi: 10.15574/SP.2024.138.91
Яроцька Ю. О.¹, Говсєєв Д. О.^1,2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Яроцька ЮО, Говсєєв ДО. (2024). Вплив факторів ризику на формування затримки росту плода. Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 91-97. doi: 10.15574/SP.2024.138.91.
Стаття надійшла до редакції 10.12.2023 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Затримка росту плода (ЗРП) визначається як стан плода, вага якого становить менше 10% для гестаційного віку.
Мета – визначити фактори ризику формування ЗРП та їхню комбінацію; кількісно оцінити вплив цих факторів.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження медичної документації в умовах КНП «Перинатальний центр м. Києва» протягом 2019-2023 рр. 110 вагітних із діагнозом ЗРП (основна група) і 70 вагітних із неускладненою вагітністю (контрольна група); проаналізовано перебіг вагітності та факторів ризику ЗРП.
Результати. Частота аномалій пуповини та плаценти у вагітних основної групи становила 24,5% проти 4,0% випадків у контрольній групі. Екстрагенітальні захворювання (артеріальна гіпертензія, хронічні захворювання нирок, цукровий діабет, антифосфоліпідний синдром, тяжка анемія) спостерігалися в 74,5% та 20,0% жінок, відповідно. Факторами впливу на формування ЗРП були вади розвитку матки (6,3% – в основній групі, 2,0% – у контрольній) і низька вага до вагітності (41,8% та 20,0%, відповідно). У вагітних віком від 35 років ЗРП був у 51,0% випадку в основній групі проти 18,0% випадків у контрольній. Велика кровотеча в І, ІІ триместрах вагітності відзначалася у 10,0% та 2,0% вагітних, відповідно; аномальні біохімічні маркери І та ІІ скринінгу – у 56,3% та 30,0% жінок, відповідно.
Висновки. Серед провідних патогенетичних факторів ЗРП окреслено екстрагенітальні захворювання, вади розвитку матки, допоміжні репродуктивні технології і низьку вагу матері до вагітності. Крім того, факторами ризику ЗРП визнано попередні пологи дитиною з низькою вагою, інтервал між вагітностями менше 18 місяців, вік матері від 35 років. В основній групі 13,6% вагітних мали понад три фактори ризику (у контрольній групі – 1,4%), а 35,4% пацієнток не мали жодного з перелічених факторів ризику, що спонукає до подальших досліджень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комітетами зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: фактори ризику, затримка росту плода, патофізіологічний механізм виникнення затримки росту плода, інвазія трофобласта, матково-плацентарний кровотік.
ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2021). Fetal Growth Restriction: ACOG Practice Bulletin, Number 227. Practice. Guideline. Obstet Gynecol. 137(2): 16-28. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004251; PMid:33481528

2. Chauhan S, Beydoun H, Chang E et al. (2013). Prenatal detection of fetal growth restriction in newborns classified as small for gestational age: correlates and risk of neonatal morbidity. American Journal of Perinatology. 31(3): 187-194. https://doi.org/10.1055/s-0033-1343771; PMid:23592315

3. Chhabra S, Chopra S. (2015). Mid pregnancy fetal growth restriction and maternal anaemia a prospective study. Journal of Nutritional Disorders&Therapy. 06(2). https://doi.org/10.4172/2161-0509.1000187

4. Cohen Y, Gutvirtz G, Avnon T, Sheiner E. (2024). Chronic hypertension in pregnancy and Placenta-Mediated complications regardless of preeclampsia. Journal of Clinical Medicine. 13(4): 1111. https://doi.org/10.3390/jcm13041111; PMid:38398426 PMCid:PMC10889586

5. Declercq E, Luke B, Belanoff C et al. (2015). Perinatal outcomes associated with assisted reproductive technology: the Massachusetts Outcomes Study of Assisted Reproductive Technologies (MOSART). Fertility and Sterility. 103(4): 888-895. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.12.119; PMid:25660721 PMCid:PMC4385441

6. Kozinszky Z, Surányi A. (2023). The High-Risk profile of selective growth restriction in monochorionic twin pregnancies. Medicina. 59(4): 648. https://doi.org/10.3390/medicina59040648; PMid:37109605 PMCid:PMC10141888

7. Красовська О, Лакатош В, Слободяник О, Гужевська В. (2019). Особливості деяких ультразвукових показників у вагітних з єдиною пупковою артерією плода. Здоровье женщины. 5(141): 54-58]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_5_14. https://doi.org/10.15574/HW.2019.141.54

8. Lee A, Kozuki N, Cousens S et al.(2017). Estimates of burden and consequences of infants born small for gestational age in low and middle income countries with INTERGROWTH-21 ststandard: analysis of CHERG datasets. The BMJ. 17; 358: j3677. https://doi.org/10.1136/bmj.j3677; PMid:28819030 PMCid:PMC5558898

9. Lees C, Stampalija T, Baschat A et al. (2020). ISUOG Practice Guidelines: diagnosis and management of small‐for‐gestational‐age fetus and fetal growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 56(2): 298-312. https://doi.org/10.1002/uog.22134; PMid:32738107

10. Леуш С, Тер-Тумасова А. (2024). Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції. Репродуктивне здоров’я жінки. (1): 42-47. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2024.301595.

11. Liu S, Jones R, Robinson N, Greenwood S, Aplin J, Tower C. (2014). Detrimental effects of ethanol and its metabolite acetaldehyde, on first trimester human placental cell turnover and function. PLoS one. 9(2): e87328. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0087328; PMid:24503565 PMCid:PMC3913587

12. Malhotra A, Allison B, Castillo-Melendez M, Jenkin G, Polglase G, Miller S. (2019). Neonatal morbidities of fetal growth restriction: pathophysiology and impact. Front Endocrinol (Lausanne). 7; 10: 55. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00055; PMid:30792696 PMCid:PMC6374308

13. McBurney R. (1947). The undernourished full term infant; a case report. Western J Surg Obstet Gynecol. 55(7): 363-70.

14. Panagiotopoulos M, Tseke P, Michala L. (2021). Obstetric complications in women with congenital uterine anomalies according to the 2013 European Society of Human Reproduction and Embryology and the European Society for Gynaecological Endoscopy Classification. Obstetrics and Gynecology. 139(1): 138-148. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004627; PMid:34856567

15. Papastefanou I, Wright D, Lolos M, Anampousi K, Mamalis M, Nicolaides K. (2021). Competing‐risks model for prediction of small‐for‐gestational‐age neonate from maternal characteristics, serum pregnancy‐associated plasma protein‐A and placental growth factor at 11-13 weeks' gestation. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 57(3): 392-400. https://doi.org/10.1002/uog.23118; PMid:32936500

16. Sjostedt S, Engleson G, Rooth G. (1958). Dysmaturity. Archives of Disease in Childhood. 33(168): 123-130. https://doi.org/10.1136/adc.33.168.123; PMid:13534744 PMCid:PMC2012212

17. Taylor W, James J, Henderson J. (1952). The significance of yellow vernix in the newborn. Archives of disease in childhood. 27(135): 442-444. doi: 10.1136/adc.27.135.442. https://doi.org/10.1136/adc.27.135.442; PMid:12986852 PMCid:PMC1988570

18. Tousty P, Fraszczyk-Tousty M, Golara A et al. (2023). Screening for Preeclampsia and Fetal Growth Restriction in the First Trimester in Women without Chronic Hypertension. Journal of Clinical Medicine. 12(17): 5582. https://doi.org/10.3390/jcm12175582; PMid:37685649 PMCid:PMC10488103

19. Turan S, Miller J, Baschat A. (2008). Integrated testing and management in fetal growth restriction. Seminars in Perinatology. 32(3): 194-200. https://doi.org/10.1053/j.semperi.2008.02.008; PMid:18482621

20. Tyrrell J, Richmond R, Palmer T et al. (2016). Genetic evidence for causal relationships between maternal obesity-related traits and birth weight. JAMA. 315(11): 1129-1140. https://doi.org/10.1001/jama.2016.1975; PMid:26978208 PMCid:PMC4811305

21. Vadlamudi G, Goyert G, Shaman M. (2022). Growth outcomes of marginal cord insertion stratified by distance from placental margin. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 226(1): S245. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.414

22. Wang S, Wang K, Hu Q, Liao H, Wang X, Yu H. (2022). Perinatal outcomes of women with Müllerian anomalies. Archives of Gynecology and Obstetrics. 307(4): 1209-1216. https://doi.org/10.1007/s00404-022-06557-6; PMid:35426514 PMCid:PMC10023634

23. Yang J, Liang M. (2021). Risk factors for pregnancy morbidity in women with antiphospholipid syndrome. Journal of Reproductive Immunology. 145: 103315. https://doi.org/10.1016/j.jri.2021.103315; PMid:33845396

24. Янюта Г, Савка Т, Басистий О. (2016). Затримка росту плода: діагностика та перинатальні наслідки. Здоровье женщины. 9(115): 99-102. https://doi.org/10.15574/HW.2016.115.99.

25. Яроцька Ю, Загородня О. (2021). Морфологія плаценти – від теорії до практики. Репродуктивне здоров’я жінки. 9-10: 67-72.