Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 109-114. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).109114
Фролова Т. В.¹, Амаш А. Г.¹, Савво О. М.², Слєпченко М. Ю.¹, Осман Н. С.¹, Сіняєва І. Р.¹, Терещенкова І. І.¹, Стенкова Н. Ф.^1
1Харківський національний медичний університет, Україна
²Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна

Для цитування: Фролова ТВ, Амаш АГ, Савво ОМ, Слєпченко МЮ, Осман НС, Сіняєва ІР та інш. (2024). Вплив екологічних факторів навколишнього середовища на мінеральний профіль дітей та імунну відповідь до цитомегаловірусної інфекції. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 109-114. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).109114.
Стаття надійшла до редакції 19.05.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Мета – визначити вплив мінерального дисбалансу в дітей, які мешкають у різних за екологічними характеристиками районах великого міста, на імунну відповідь до цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ).
Матеріали та методи. Обстежено 128 дітей, хворих на ЦМВІ, поділених залежно від екологічних умов району проживання та активності захворювання: I група – 66 дітей, які мешкали в умовно чистому районі (УЧР): І-а – 40 дітей із латентною ЦМВІ (лЦМВІ), І-б група – 26 дітей з активною ЦМВІ (аЦМВІ); II група – 62 дитини з умовно брудного району (УБР): ІІ-а – 34 дитини з лЦМВІ, ІІ-б група – 28 дітей з аЦМВІ. Показники мінерального профілю дітей визначено у волоссі методами рентгенофлуоресцентної спектрометрії та γ-активаційного аналізу. Стан клітинної та гуморальної ланок імунітету, рівні інтерлейкінів досліджено в сироватці крові. Отримані дані оброблено за допомогою програми «StatSoft Statistica 6.1».
Результати. У дітей із лЦМВІ, які мешкають в УБР, визначено достовірне підвищення рівнів стронцію, хрому, свинцю, нікелю, цинку, зменшення міді і заліза в зразках волосся та достовірно вищі показники IL-1β та ФНП-α порівняно з показниками дітей, які мешкають в УЧР. Встановлено пряму кореляцію між вмістом свинцю, нікелю, стронцію, хрому в зразках волосся та підвищенням рівня протизапальних інтерлейкінів.
Висновки. Проживання дітей в УБР великого міста є фактором ризику формування макро- та мікроелементного дисбалансу з накопиченням умовно токсичних елементів. Доведено, що дисбаланс мінерального профілю негативно впливає на імунну відповідь у дітей із лЦМВІ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено Локальним етичним комітетом для всіх, хто брав участь. На участь дітей у дослідженні отримано інформовану згоду батьків.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, мінеральний профіль, цитомегаловірусна інфекція, імунна відповідь.

ЛІТЕРАТУРА

1. Biswas A, Vikash K. (2023). Herpes virus and its manifestations. Viral, Parasitic, Bacterial, and Fungal Infections. Academic Press: 125-136. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-85730-7.00053-9

2. Committe of Medical Aspects of Food Policy. (2018). Reports published by the Committee on Medical Aspects of Food and Nutrition Policy (COMA). URL: https://www.gov.uk/government/publications/coma-reports.

3. Dayaram A, Peter A, Alex D. (2021). Environmental detection and potential transmission of equine herpesviruses. Pathogens. 10(4): 423. https://doi.org/10.3390/pathogens10040423; PMid:33916280 PMCid:PMC8066653

4. Департамент екології та природних ресурсів, Харківська обласна державна адміністрація. (2018). Доповідь про стан навколишнього середовища в Харківській області у 2017 р. Харків: 207. URL: https://kharkivoda.gov.ua/oblasna-derzhavna-administratsiya/struktura-administratsiyi/strukturni-pidrozdili/486/2736/95064.

5. Фролова ТВ, Атаманова ОВ, Кононенко ОВ, Сіняєва ІР. (2020). Анкета оцінювання рівнів нутритивного забезпечення матерів під час лактації та дітей раннього віку. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №101539, 31.12.2020.

6. Фролова ТВ, Щербань МГ, М’ясоєдов ВВ, Амаш АГ та ін. (2019). Екологічна патологія хімічного генезу. Охорона здоров’я дітей. Монографія. Фролова ТВ, Щербань МГ, редактори. Харків: ХНМУ: 100.

7. Greer FR, Kleinman RE. (2020). Pediatric Nutrition (8th Edition). American Academy of Pediatrics. Pediatrics. https://doi.org/10.1542/9781610023610

8. Greer FR, Krebs NF, American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition. (2006). Optimizing bone health and calcium intakes of infants, children, and adolescents. Pediatrics. 117: 578-585. https://doi.org/10.1542/peds.2005-2822; PMid:16452385

9. Guo M, Qiu C, Yao H, Fu Y, Zhang Z et al. (2023). The mechanism of trace elements on regulating immunity in prevention and control of human and animal diseases. Lausanne: Frontiers Media SA. https://doi.org/10.3389/978-2-83251-861-8

10. Knibbs LD, Cortés de Waterman AM, Toelle BG, Guo Y, Denison L et al. (2018, Nov). The Australian Child Health and Air Pollution Study (ACHAPS): A national population-based cross-sectional study of long-term exposure to outdoor air pollution, asthma, and lung function. Environ Int. 120: 394-403. https://doi.org/10.1016/j.envint.2018.08.025; PMid:30125857

11. Landrigan PJ, Fuller R, Acosta NJR, Adeyi O, Arnold R, Basu NN et al. (2018, Feb 3). The Lancet Commission on pollution and health. Lancet. 391(10119): 462-512. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)32345-0; PMid:29056410

12. МОЗ України. (2017). «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії» Наказ МОЗ України від 02.10.2017 р. № 1073.

13. National Institutes of Health. Office of Dietary Supplements. (2023). Calcium. Fact Sheet for Consumers. URL: https://ods.od.nih.gov/factsheets/Calcium-Consumer/.

14. National Institutes of Health. Office of Dietary Supplement. (2023). Copper and Health. URL: https://ods.od.nih.gov/factsheets/Copper-HealthProfessional/#h12.

15. Nyankovskyy S, Dobryanskyy D, Ivakchnenko O, Iatsula M, Javorska M, Shadryn O et al. (2014). Dietary habits and nutritional status of children for the first 3-years of life. Pediatria Polska. 89(6): 395-405. https://doi.org/10.1016/j.pepo.2014.08.003

16. Parija SC. (2023). Herpesviruses. Textbook of Microbiology and Immunology. Singapore: Springer Nature Singapore: 751-773. https://doi.org/10.1007/978-981-19-3315-8_53

17. Sallah N, Miley W, Labo N, Carstensen T et al. (2020). Distinct genetic architectures and environmental factors associate with host response to the γ 2-herpesvirus infections. Nature Communications. 11(1): 3849. https://doi.org/10.1038/s41467-020-17696-2; PMid:32737300 PMCid:PMC7395761

18. Sawicka E, Karolina J, Agnieszka P. (2021). Chromium (III) and chromium (VI) as important players in the induction of genotoxicity-current view. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 28(1). https://doi.org/10.26444/aaem/118228

19. WHO. (2016). Daily iron supplementation in infants and children. Guideline: Geneva: World Health Organization.