- Вплив артифіційних абортів на стан репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку. Результати когортного дослідження
Вплив артифіційних абортів на стан репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку. Результати когортного дослідження
Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 2(171): 57-62; doi: 10.15574/HW.2024.171.57
Бодашевська К. Д.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
Для цитування: Бодашевська КД. (2024). Вплив артифіційних абортів на стан репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку. Результати когортного дослідження. Український журнал Здоров’я жінки. 2(171): 57-62; doi: 10.15574/HW.2024.171.57.
Стаття надійшла до редакції 10.01.2024 р.; прийнята до друку 25.03.2024 р.
Дані щодо негативного впливу артифіційних абортів у ранніх термінах на репродуктивне здоров’я жінки є суперечливими. Змінні, які можуть впливати на результати, включають дизайн дослідження, гестаційний вік на момент переривання вагітності, тривалість проведення спостереження і тип процедури.
Мета – проаналізувати вплив артифіційних абортів у ранніх термінах вагітності на стан репродуктивного здоров’я жінок.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження, до якого залучено 549 послідовно набраних жінок, із них 119 респонденток зі штучними абортами в анамнезі становили досліджувану групу, 430 жінок без штучного переривання вагітності – групу порівняння. Проаналізовано гінекологічний та акушерський анамнези. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Встановлено, що наявність артифіційних абортів в анамнезі асоціюється зі збільшенням частоти непліддя, кольпіту, дисплазії шийки матки, сальпінгоофориту, запальних захворювань матки, звичного невиношування вагітності, а також із підвищенням частоти акушерських ускладнень (мимовільних викиднів у ранньому терміні, загрози переривання вагітності, передчасних пологів, абдомінального оперативного розродження, плацентарних ускладнень).
Висновки. Аналіз наслідків артифіційних абортів свідчить про наявність різноманітних порушень стану репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку.
У наведеному дослідженні не передбачено проведення будь-яких експериментів на тваринах або людях.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: артифіційний аборт, вагітність, репродуктивне здоров’я, жінки.
ЛІТЕРАТУРА
1. ACOG. (2020). Medication Abortion Up to 70 Days of Gestation. ACOG Practice Bulletin, Number 225. American College of Obstetricians and Gynecologists' Committee on Practice Bulletins – Gynecology, Society of Family Planning. Obstet Gynecol. 136(4): e31-e47. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004082; PMid:32804884
2. Bearak J, Popinchalk A, Ganatra B, Moller AB, Tunçalp Ö, Beavin C et al. (2020). Unintended pregnancy and abortion by income, region, and the legal status of abortion: estimates from a comprehensive model for 1990-2019. Lancet Glob Health. 8(9): e1152-e1161. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(20)30315-6; PMid:32710833
3. Cleland K, Creinin MD, Nucatola D, Nshom M, Trussell J. (2013). Significant adverse events and outcomes after medical abortion. Obstet Gynecol. 121(1): 166-171. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3182755763; PMid:23262942 PMCid:PMC3711556
4. Elul В, Ellertson С, Winikoff В, Coyaji K. (2019). Side effects of mifepristone-misoprostol abortion versus surgical abortion. Data from a trial in China, Cuba and India. Contracept. 59(2): 107-114. https://doi.org/10.1016/S0010-7824(99)00003-7; PMid:10361625
5. Hakim-Elahi E, Tovell HM, Burnhill MS. (1990). Complications of first-trimester abortion: a report of 170,000 cases. Obstet Gynecol. 76(1): 129-135.
6. Jackson JE, Grobman WA, Haney E, Casele H. (2007). Mid-trimester dilation and evacuation with laminaria does not increase the risk for severe subsequent pregnancy complications. Int J Gynaecol Obstet. 96(1): 12-15. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2006.08.011; PMid:17196205
7. Jones RK, Jerman J. (2017). Abortion Incidence and Service Availability In the United States, 2014. Perspect Sex Reprod Health. 49(1): 17-27. https://doi.org/10.1363/psrh.12015; PMid:28094905 PMCid:PMC5487028
8. Kalish RB, Chasen ST, Rosenzweig LB, Rashbaum WK, Chervenak FA. (2002). Impact of midtrimester dilation and evacuation on subsequent pregnancy outcome. Am J Obstet Gynecol. 187(4): 882-885. https://doi.org/10.1067/mob.2002.127139; PMid:12388969
9. Männistö J, Mentula M, Bloigu A, Gissler M, Niinimäki M, Heikinheimo O. (2014). Medical termination of pregnancy during the second versus the first trimester and its effects on subsequent pregnancy. Contraception. 89(2): 109-115. https://doi.org/10.1016/j.contraception.2013.10.015; PMid:24332746
10. Männistö J, Mentula M, Bloigu A, Hemminki E, Gissler M et al. (2013). Medical versus surgical termination of pregnancy in primigravid women – is the next delivery differently at risk? A population-based register study. BJOG. 120(3): 331-337. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12034; PMid:23126244
11. Mogilevkina I. (2008). Strategic Assessment of policy programme and research issues related to unintended pregnancy in Ukraine: lessons learned. Entre Nous. The European Magazine for Sexual and Reproductive Health. 67: 6-7.
12. Подольський ВлВ. (2013). Аборт та його наслідки для репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 10(86): 32-34.
13. Подольский ВлВ. (2015). Клинико-эпидемиологическая характеристика женщин фертильного возраста – жительниц промышленного региона Украины, перенесших артифициальный аборт, и особенности использования ими методов контрацепции. Health of woman. 3(99): 110-114.
14. Ревенько ОО. (2009). Стан репродуктивного здоров’я в жінок після штучного переривання вагітності. Здоровье женщины. 1: 157-159.
15. Romero M, Gomez Ponce de Leon R, Baccaro LF, Carroli B, Mehrtash H, Randolino J et al. (2021). Abortion-related morbidity in six Latin American and Caribbean countries: findings of the WHO/HRP multi-country survey on abortion (MCS-A). BMJ Glob Health. 6(8): e005618. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-005618; PMid:34417270 PMCid:PMC8404437
16. Saccone G, Perriera L, Berghella V. (2016). Prior uterine evacuation of pregnancy as independent risk factor for preterm birth: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 214(5): 572-591. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.12.044; PMid:26743506
17. Sedgh G, Bearak J, Singh S, Bankole A, Popinchalk A, Ganatra B et al. (2016). Abortion incidence between 1990 and 2014: global, regional, and subregional levels and trends. Lancet. 388(10041): 258-267. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30380-4; PMid:27179755
18. The Lancet Global Health. (2020). Headway and hindrances for sexual and reproductive health and rights. Lancet Glob Health. 8(8): e973. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(20)30316-8; PMid:32710867
19. Virk J, Zhang J, Olsen J. (2021). Medically-induced abortion and risk of reproductive failures in subsequent pregnancy. Ugeskr Laeger. 179: 4363-4365
20. Вовк ІБ, Тимченко ОІ, Ревенько ОО, Ревенько ОМ. (2014). Аборт – предиктор порушень репродуктивного здоров’я жінки. Здоров’я України. Тематичний номер. Березень. 44-47.
21. World Health Organization. (2012). Safe Abortion: Technical and Policy Guidance for Health Systems. 2nd ed. Geneva. PMID: 23700650.
22. World Health Organization. (2022). Abortion care guideline. Geneva. [Internet]. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240039483.
