Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 64-71. doi: 10.15574/PP.2024.97.64
Чумак О. Ю.^1,2, Волоха А. П.^1
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²ДЗ «Луганський державний медичний університет», м. Рівне, Україна

Для цитування: Чумак ОЮ, Волоха АП. (2024). Вміст сироваткової матриксної металопротеїнази-1 та тканинного інгібітора матриксної металопротеїнази-1 у новонароджених від матерів із недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 64-71. doi: 10.15574/PP.2024.97.64.
Стаття надійшла до редакції 07.10.2023 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.

Лабораторними маркерами недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) є показники системи матриксних металопротеїназ (ММР), які беруть участь у ремоделюванні компонентів сполучної тканини, морфогенезі, запаленні.
Мета – проаналізувати кореляції ознак НДСТ у породілей із вмістом сироваткової ММР-1, тканинного інгібітора ММР-1 (ТІМР-1), співвідношенням ММР-1/ТІМР-1 у новонароджених.
Матеріали та методи. Обстежено 122 породіллі та 122 їхні новонароджені дитини з гестаційним віком (ГВ) 28-42 тижні, масою тіла (МТ) 1270-4070 г. У дітей вивчено клініко-анамнестичні дані, біохімічні показники (сироватковий рівень ММР-1, ТІМР-1, ММР-1/ТІМР-1). У породілей досліджено клінічні ознаки НДСТ. Основна група (n=82) породілей – жінки з ≥3 маркерами НДСТ, контрольна група (n=40) – матері з ≤2 ознаками НДСТ. Відповідно основна група новонароджених – діти від матерів із ≥3 маркерами НДСТ, контрольна група – немовлята від матерів із ≤2 ознаками НДСТ. Використано статистичний критерій Манна-Вітні (U), коефіцієнт Крамера (φ_с).
Результати. Новонароджені основної групи мали більший ГВ (U=1069,5; р=0,002), нижчу оцінку за шкалою Апгар (U=1522,5; р=0,04), меншу МТ (U=1511,0; р=0,038), вищі концентрації ММР-1 (U=55,0; р=0,000013), більші значення ММР-1/ТІМР-1 (U=76,0; р=0,000323). Оптимальний діапазон ММР-1 у новонароджених – 2,72-3,91 нг/мл, ТІМР-1 – 16,08-17,49 нг/мл, ММР-1/ТІМР-1 – 0,16-0,24. Значення ММР-1 ≥4,51 нг/мл, ММР-1/ТІМР-1 ≥0,31 більш властиві доношеним (р<0,01), ніж передчасно народженим, і дітям із меншою МТ (р<0,01). НДСТ-асоційовані акушерські ускладнення спряжені з діапазонами ММР-1 ≥4,51 нг/мл (р<0,001-0,05), ТІМР-1 ≤16,07 нг/мл (р<0,05), ММР-1/ТІМР-1 ≥0,31 (р<0,001-0,05) у дітей.
Висновки. НДСТ у породілей – несприятливий чинник щодо розвитку дефіциту МТ (р=0,038), низької постнатальної адаптації (р=0,04), дисбалансу ММР-1 (р=0,000013), ММР-1/ТІМР-1 (р=0,000323) у немовлят. Оптимальний рівень сироваткової ММР-1 для новонароджених – 2,72-3,91 нг/мл, ТІМР-1 – 16,08-17,49 нг/мл, ММР-1/ТІМР-1 – 0,16-0,24. Значення ММР-1 ≥4,51 нг/мл, ММР-1/ТІМР-1 ≥0,31 – маркери затримки фізичного розвитку плода (р<0,01). НДСТ-асоційовані акушерські ускладнення прогностично несприятливі щодо дисбалансу ММР-1, ТІМР-1, ММР-1/ТІМР-1 у новонароджених.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. У кожної матері отримано інформовану згоду на участь у дослідженні.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, недиференційована дисплазія сполучної тканини, матриксні металопротеїнази.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arese V, Murabito P, Ribero S et al. (2019). Autoimmune connective tissue diseases and pregnancy. Italian Journal of Dermatology and Venereology. 154 (3): 263-276. https://doi.org/10.23736/S0392-0488.18.06252-1; PMid:30650958

2. Berard RA, Laxer RM. (2016). Pediatric Mixed Connective Tissue Disease. Current Rheumatology Reports. 18 (5). https://doi.org/10.1007/s11926-016-0576-x; PMid:27032791

3. Bobra VV, Shoenfeld Ye. (2019). Exacerbations of autoimmune diseases during pregnancy and postpartum. Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism. 33 (6): 101321. https://doi.org/10.1016/j.beem.2019.101321; PMid:31564626

4. Cabral-Pacheco GA, Garza-Veloz I, Castruita-De la Rosaet C et al. (2020). The Roles of Matrix Metalloproteinases and Their Inhibitors in Human Diseases. Int. J. Mol. Sci. 21 (24): 55. https://doi.org/10.3390/ijms21249739; PMid:33419373 PMCid:PMC7767220

5. Chang M. (2023). Matrix metalloproteinase profiling and their roles in disease. RSC Advances 13: 6304-6316. https://doi.org/10.1039/D2RA07005G; PMid:36825288 PMCid:PMC9942564

6. Чумак ОЮ, Волоха АП. (2021). Патологічні стани в новонароджених дітей на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини в їхніх матерів. Сучасна педіатрія. Україна. 6 (118): 25-31. https://doi.org/10.15574/SP.2021.118.25.

7. Cui N, Hu M, Khalil RA. (2017). Biochemical and biological attributes of matrix metalloproteinases. Progress in Molecular Biology and Translational Science. 147: 1-73. https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2017.02.005; PMid:28413025 PMCid:PMC5430303

8. ДобрянськаВЮ. (2022). Предиктори розвитку акушерських ускладнень та алгоритм ведення вагітних із сполучнотканинною дисплазією серця. Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 1 (49): 16-25. https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(49).2022.266321.

9. Freitas-Rodríguez S, Folgueras AR, López- Otín C. (2017). The role of matrix metalloproteinases in aging: Tissue remodeling and beyond. Biochim Biophys Acta. 1864 (11): 2015-2025. https://doi.org/10.1016/j.bbamcr.2017.05.007; PMid:28499917

10. Gao R, Zeng X, Qin L. (2021). Systemic autoimmune diseases and recurrent pregnancy loss: research progress in diagnosis and treatment. Chinese Medical Journal. 134 (17): 2140-2142. https://doi.org/10.1097/CM9.0000000000001691; PMid:34432653 PMCid:PMC8439985

11. Grandone E, Grigoryev KN, Nakaidze IA, Gashimova NR et al. (2022). Metalloproteinases as biochemical markers of pregnancy pathology. Obstetrics, Gynecology and Reproduction. 16 (1): 38-47. https://doi.org/10.17749/2313-7347/ob.gyn.rep.2022.275

12. Iudici M, Cuomo G, Vettori S, Avellino M, Valentini G. (2013). Quality of life as measured by the short-form 36 (SF-36) questionnaire in patients with early systemic sclerosis and undifferentiated connective tissue disease. Health and Quality of Life Outcomes. 11 (23): 1-6. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-23; PMid:23442975 PMCid:PMC3598545

13. Khokha R, Murthy A, Weiss A. (2013). Metalloproteinases and their natural inhibitors in inflammation and immunity. Nature Reviews Immunology. 13: 649-665. https://doi.org/10.1038/nri3499; PMid:23969736

14. Костюк АЛ. (2017). Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Здоров’я жінки. 7 (123): 96-98. https://doi.org/10.15574/HW.2017.123.96.

15. Mosca M, Tani C, Vagnani S, Carli L, Bombardieri S. (2014). The diagnosis and classification of undifferentiated connective tissue diseases. Journal of Autoimmunity. 48 (49): 50-52. https://doi.org/10.1016/j.jaut.2014.01.019; PMid:24518855

16. Ostensen M, Cetin I. (2015). Autoimmune connective tissue diseases. Best Practice and Research Clinical Obstetrics and Gynaecology. 29 (5): 658-670. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2015.03.003; PMid:25891380

17. Pollock L, Ridout A, Teh J, Nnadi C, Stavroulias D et al. (2021). The Musculoskeletal Manifestations of Marfan Syndrome: Diagnosis, Impact, and Management. Current Rheumatology Reports. 23: 1-18. https://doi.org/10.1007/s11926-021-01045-3; PMid:34825999 PMCid:PMC8626407

18. Radin M, Schreiber K, Cecchi I et al. (2020). A multicentre study of 244 pregnancies in undifferentiated connective tissue disease: maternal/fetal outcomes and disease evolution. Rheumatology (Oxford). 59 (9): 2412-2418. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kez620; PMid:31943123

19. Raeeszadeh-Sarmazdeh M, Do LD, Hritz BG. (2020). Metalloproteinases and Their Inhibitors: Potential for the Development of New Therapeutics. Cells. 9 (5): 1313. https://doi.org/10.3390/cells9051313; PMid:32466129 PMCid:PMC7290391

20. Serena C, Clemenza S, Simeone S. (2022). Undifferentiated Connective Tissue Disease in Pregnancy: A Topic Yet to be Explored. Frontiers in Pharmacology. 13: 1-10. https://doi.org/10.3389/fphar.2022.820760; PMid:35126164 PMCid:PMC8811283

21. Smirnova TL, Gerasimova LI, Sidorov AE, Chernyshov VV. (2018). Features of the course of pregnancy and childbirth in women with syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia. Practical medicine. 16 (6): 39-44. https://doi.org/10.32000/2072-1757-2018-16-6-39-44

22. Spinillo A, Beneventi F, Caporali R et al. (2017). Undifferentiated connective tissue diseases and adverse pregnancy outcomes. An undervalued association? American J Reproductive Immunology. 78 (6): e12762. https://doi.org/10.1111/aji.12762; PMid:28921728

23. Spinillo A, Beneventi F, Locatell E et al. (2016). The impact of unrecognized autoimmune rheumatic diseases on the incidence of preeclampsia and fetal growth restriction: a longitudinal cohort study. BMC Pregnancy Childbirth. 16 (1): 313. https://doi.org/10.1186/s12884-016-1076-8; PMid:27756248 PMCid:PMC5069792

24. Волошин ОМ, Чумак ОЮ. (2017). Недиференційована дисплазія сполучної тканини й респіраторні захворювання в дітей та підлітків (огляд літератури). Здоров’я дитини. 12 (6): 720-727. https://doi.org/10.22141/2224-0551.12.6.2017.112842.

25. Волошин ОМ, Марушко ЮВ. (2022). Комплексний аналiз сироватковоi концентрацii матриксноi металопротеiнази-1 та тканинного iнгiбiтора металопротеiнази-1 у дiтей дошкiльного вiку з рекурентними респiраторними iнфекцiями. Сучасна педіатрія. Україна. 7 (127): 29-37. https://doi.org/10.15574/SP.2022.127.29.

26. Вовк ВМ. (2019). Ефективність профілактики захворювань, що викликані Streptococcus pneumoniae у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 – Педіатрія: 72-87.

27. Жураєв РК. (2012). Синдром Марфана: еволюція діагностичних критеріїв. Український медичний часопис. 1 (87): 98-102.

28. Zucchi D, Tani C, Monacci F et al. (2020). Pregnancy and undifferentiated connective tissue disease: outcome and risk of flare in 100 pregnancies. Rheumatology 59 (6): 1335-1339. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kez440; PMid:31593595