• Власний досвід реконструктивно-пластичних операцій на сечовому міхурі в дітей
ua До змісту Повний текст статті

Власний досвід реконструктивно-пластичних операцій на сечовому міхурі в дітей

Paediatric surgery. Ukraine. 2021.3(72):43-50; doi 10.15574/PS.2021.72.43
Фофанов О. Д.1, Юрцева А. П.1, Зіняк Б. М.2, Доценко Ю. Р.2, Фофанов В. О.1
1Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
2КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Україна

Для цитування: Фофанов ОД, Юрцева АП, Зіняк БМ, Доценко ЮР, Фофанов ВО. (2021). Власний досвід реконструктивно-пластичних операцій на сечовому міхурі в дітей. Хірургія дитячого віку. 3(72): 43-50; doi 10.15574/PS.2021.72.43.
Стаття надійшла до редакції 26.06.2021 р., прийнята до друку 8.09.2021 р.

В Україні складна хірургічна реконструкція дистальних сечових шляхів при тяжкій дисфункції сечового міхура в дітей виконується недостатньо часто, враховуючи кількість дітей, які потребують такої операції. Ці оперативні втручання здійснювалися в Україні запрошеними із закордону фахівцями. Тому наводимо перший власний досвід складної хірургічної реконструкції дистальних сечових шляхів у дітей.
Мета – поліпшити якість життя дітей з тяжкою дисфункцією сечового міхура.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати реконструктивно-пластичних операцій на сечовому міхурі в 7 дітей з тяжкою дисфункцією сечового міхура. У 4 хворих був нейрогенний сечовий міхур (у 3 з них – спінальний сечовий міхур), у 2 хворих – мікроцист після хірургічної корекції екстрофії сечового міхура та тотальної епіспадії. Аугментаційну ілеоцистопластику виконано у 3 дітей, у 2 з них проведено також апендикоцистостомію, у 3 хворих – тільки апендикоцистостомію. Оцінено стан сечових шляхів, ступінь утримання сечі, післяопераційні ускладнення та якість життя оперованих дітей.
Результати. Усі оперовані діти одужали. Сечові міхурі у 3 хворих після аугментації мають достатній об’єм і повністю забезпечують резервуарну функцію. В оперованих дітей не виявлено метаболічного ацидозу або інших серйозних метаболічних порушень, які описують інші автори. Також не відмічено уролітіазу після операції. У 5 хворих, яким накладено апендикоцистостому, остання катетеризується добре, має добрий косметичний ефект. У 4 з 5 хворих немає підтікання сечі через стому. У всіх прооперованих дітей вилікувано міхурово-сечовідний рефлюкс та хронічний пієлонефрит. За результатами анкетування встановлено поліпшення більшості параметрів якості життя оперованих хворих (припинення інфекції сечових шляхів, повне утримання сечі з більш рідкісним і контрольованим сечовипусканням, можливість відвідування дитячих колективів та соціальна адаптація цих дітей у суспільстві).
Висновки. Виходячи з першого власного досвіду проведення аугментаційної ілеоцистопластики та апендикоцистостомії за Mitrofanoff, відмічено добрий ефект цих реконструктивно-пластичних операцій. У всіх оперованих хворих істотно поліпшилася якість життя – досягнуто контрольованого сечопуску, припинено прогресування ушкодження нирок. Усі післяопераційні ускладнення успішно корегуються. Велике значення для досягнення доброго ефекту лікування має правильний вибір обсягу хірургічної реконструкції сечових шляхів у кожному конкретному випадку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: аугментаційна ілеоцистопластика, апендикоцистостомія, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Altaweel W, Jednack R, Bilodeau C, Corcos J. (2006). Repeated intradetrusor botulinum toxin type A in children with neurogenic bladder due to myelomeningocele. J Urol. 175: 1102-1105. https://doi.org/10.1016/S0022-5347(05)00400-3

2. Atta CAM, Fiest KM, Frolkis AD, Jette N, Pringsheim T, St Germaine-Smith C et al. (2016). Global birth prevalence of spina bifida by folic acid fortification status: a systematic review and meta-analysis. Am J Public Health. 106: 24-34. https://doi.org/10.2105/AJPH.2015.302902; PMid:26562127 PMCid:PMC4695937

3. Аверин ВИ. (2015). Хирургическая реабилитация детей с недержанием мочи. Хирургия. Восточная Европа. 3: 61–67.

4. Аверин ВИ. (2019). Кишечная пластика мочевого пузыря у пациентов с патологией нижних мочевых путей. Педиатрия: вчера, сегодня, завтра: материалы науч.-практ. конф., посвящ. 55-летию педиатр. фак-та, Белорус. гос. мед. ун-т. Под науч. ред. В.И. Бобровничева. Минск: БГМУ: 34–36.

5. Gor RA, Elliott SP. (2017). Surgical management of neurogenic lower urinary tract dysfunction. Urol Clin North Am. 44: 475-490. https://doi.org/10.1016/j.ucl.2017.04.013; PMid:28716327

6. Hoen L, Ecclestone H, Blok BFM, Karsenty G, Phe V, Bossier R et al. (2017). Long-term effectiveness and complication rates of bladder augmentation in patients with neurogenic bladder dysfunction: a systematic review. Neurourol Urodyn. 36: 1685-1702. https://doi.org/10.1002/nau.23205; PMid:28169459

7. Langer S, Radtke C, Gyori E, Springer A, Metzelder ML. (2019). Bladder augmentation in children: current problems and experimental strategies for reconstruction. Wiener Medizinische Wochenschrift. 169: 61-70. https://doi.org/10.1007/s10354-018-0645-z; PMid:30084093 PMCid:PMC6394595

8. Lapides J, Diokno AC, Gould FR, Lowe BS. (1976). Further observations on self-catheterization. J Urol. 116: 169-171. https://doi.org/10.1016/S0022-5347(17)58730-3

9. Lee B, Featherstone N, Nagappan P, McCarthy L, O'Toole S. (2016). British Association of Paediatric Urologists consensus statement on the management of the neuropathic bladder. J Pediatr Urol. 12: 76-87. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2016.01.002; PMid:26946946

10. Mitrofanoff P. (1980). Trans-appendicular continent cystostomy in the management of the neurogenic bladder. Chir Pediatr. 21: 297-305.

11. Monti PR, Lara RC, Dutra MA, de Carvalho JR. (1997). New techniques for construction of efferent conduits based on the Mitrofanoff principle. Urology. 49: 112-115. https://doi.org/10.1016/S0090-4295(96)00503-1

12. Nseyo U, Santiago-Lastra Y. (2017). Long-term complications of the neurogenic bladder. Urol Clin North Am. 44: 355-366. https://doi.org/10.1016/j.ucl.2017.04.003; PMid:28716317

13. Stein R, Bogaert G, Dogan HS, Hoen L, Kocvara R, Nijman RJM. (2020). EAU/ESPU guidelines on the management of neurogenic bladder in children and adolescent part II operative management. Neurourol Urodyn. 39: 498-506. https://doi.org/10.1002/nau.24248; PMid:31794087

14. Tudor KI, Sakakibara R, Panicker JN. (2016). Neurogenic lower urinary tract dysfunction: evaluation and management. J Neurol. 263: 2555-2564. https://doi.org/10.1007/s00415-016-8212-2; PMid:27401178