Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 3(131): 37-45. doi 10.15574/SP.2023.131.37
Марушко Ю. В., Костинська Н. Г., Гищак Т. В., Дмитришин О. А.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Костинська НГ, Гищак ТВ, Дмитришин ОА. (2023). Визначення толерантності до фізичного навантаження і резервів організму в дітей шкільного віку з ожирінням та артеріальною гіпертензією. Сучасна педіатрія. Україна. 3(131): 37-45. doi 10.15574/SP.2023.131.37.
Стаття надійшла до редакції 10.01.2023 р., прийнята до друку 11.04.2023 р.

Визначення толерантності до фізичного навантаження (ТдФН) у дітей при різних захворюваннях – важливий діагностичний аспект сучасної медицини. Цей напрям дає змогу поліпшити прогностичні можливості лікарів, а також удосконалити підходи до реабілітаційних заходів у пацієнтів із різноманітною патологією. У педіатрії наявні обмежені дані щодо вивчення ТдФН у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та зовсім відсутні в дітей з поєднанням артеріальної гіпертензії та ожиріння.
Мета – оцінити рівень ТдФН та резервів організму в дітей шкільного віку з ожирінням та артеріальною гіпертензією.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 112 пацієнтів віком від 9 до 17 років. Усіх пацієнтів поділено на чотири групи. До першої групи (контрольної) залучено дітей з нормальними артеріальним тиском і нормальною масою тіла; до другої – з артеріальною гіпертензією та нормальною масою тіла; до третьої – з нормальним артеріальним тиском та ожирінням; до четвертої – з поєднанням артеріальної гіпертензії та ожиріння.
Результати та висновки. За наявності в пацієнтів артеріальної гіпертензії або ожиріння відмічається зниження VO_2max, більш виражене при коморбідності цих патологій. У хлопчиків з ожирінням спостерігається тенденція до підвищення максимального систолічного артеріального тиску за результатами велоергометрії (158,2±8,4 мм рт. ст.) порівняно зі здоровими дітьми (149,4±10,5 мм рт. ст.). Середні показники максимального діастолічного артеріального тиску за даними велоергометрії в усіх досліджуваних групах достовірно не відрізнялися від середніх показників контрольної групи. Ожиріння супроводжується більш вираженим зниженням судинних резервів, ніж артеріальна гіпертензія, коморбідність цих захворювань у пацієнтів асоціюється з погіршенням цих резервів порівняно з пацієнтами, в яких наявне тільки одне захворювання. Отримані результати вказують на зниження кардіальних резервів за наявності в пацієнта коморбідності артеріальної гіпертензії та ожиріння. Водночас наявність у пацієнта тільки одного з названих захворювань не супроводжується достовірним зниженням показників порівняно з контрольною групою. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією відмічається менш ефективне використання резервів міокарда та підвищена потреба міокарда в кисні під час виконання роботи порівняно зі здоровими дітьми.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, ожиріння, толерантність до фізичного навантаження, судинні резерви, кардіальні резерви, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Anselmi F, Cavigli L, Pagliaro A, Valente S, Mondillo S, Focardi M et al. (2021). Cardiopulmonary exercise testing: an essential tool for a tailored exercise prescription in patients with cardiac disease. Giornale italiano di cardiologia. 22 (9): 716-726. https://doi.org/10.1714/3660.36449.

2. Behrens CE Jr, Ahmed K, Ricart K, Linder B, Fernández J et al. (2020). Acute beetroot juice supplementation improves exercise tolerance and cycling efficiency in adults with obesity. Physiological reports. 8 (19): e14574. https://doi.org/10.14814/phy2.14574; PMid:33063953 PMCid:PMC7556310

3. Blais S, Berbari J, Counil FP, Dallaire F. (2015). A Systematic Review of Reference Values in Pediatric Cardiopulmonary Exercise Testing. Pediatric cardiology. 36 (8): 1553-1564. https://doi.org/10.1007/s00246-015-1205-6; PMid:26036349

4. Blanchard J, Blais S, Chetaille P, Bisson M, Counil FP et al. (2018). New Reference Values for Cardiopulmonary Exercise Testing in Children. Medicine and science in sports and exercise. 50 (6): 1125-1133. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001559; PMid:29346167 PMCid:PMC6023574

5. Borasio N, Neunhaeuserer D, Gasperetti A, Favero C, Baioccato V et al. (2021). Ventilatory Response at Rest and During Maximal Exercise Testing in Patients with Severe Obesity Before and After Sleeve Gastrectomy. Obesity surgery. 31 (2): 694-701. https://doi.org/10.1007/s11695-020-04944-z; PMid:32851499 PMCid:PMC7847858

6. Boutou AK, Daniil Z, Pitsiou G, Papakosta D, Kioumis I, Stanopoulos I. (2020). Cardiopulmonary exercise testing in patients with asthma: What is its clinical. Respiratory medicine. 167: 105953. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2020.105953; PMid:32280032

7. Boutou AK, Zafeiridis A, Pitsiou G, Dipla K, Kioumis I, Stanopoulos I. (2020). Cardiopulmonary exercise testing in chronic obstructive pulmonary disease: An update on its clinical value and applications. Clinical physiology and functional imaging. 40 (4): 197-206. https://doi.org/10.1111/cpf.12627; PMid:32176429

8. Cooper DM, Leu SY, Galassetti P, Radom-Aizik S. (2014). Dynamic interactions of gas exchange, body mass, and progressive exercise in children. Medicine and science in sports and exercise. 46 (5): 877-886. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000000180; PMid:24091992 PMCid:PMC3975706

9. Cooper DM, Leu SY, Taylor-Lucas C, Lu K, Galassetti P, Radom-Aizik S. (2016). Cardiopulmonary Exercise Testing in Children and Adolescents with High Body Mass Index. Pediatric exercise science. 28 (1): 98-108. https://doi.org/10.1123/pes.2015-0107; PMid:26730653 PMCid:PMC5920512

10. Cuijpers I, Simmonds, S J, van Bilsen M, Czarnowska E, González Miqueo A, Heymans S et al. (2020). Microvascular and lymphatic dysfunction in HFpEF and its associated comorbidities. Basic research in cardiology. 115 (4): 39. https://doi.org/10.1007/s00395-020-0798-y; PMid:32451732 PMCid:PMC7248044

11. Fantin F, Giani A, Zoico E, Rossi AP, Mazzali G, Zamboni M. (2019). Weight Loss and Hypertension in Obese Subjects. Nutrients. 11 (7): 1667. https://doi.org/10.3390/nu11071667; PMid:31330870 PMCid:PMC6682923

12. Grzyb A, Domagalska-Szopa M, Siwiec A, Kwiecień-Czerwieniec I, Szopa A. (2021). Cardiopulmonary Capacity in Overweight and Obese Children and Adolescents: A Cross-Sectional Study. Frontiers in physiology. 12: 671827. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.671827; PMid:34054581 PMCid:PMC8155533

13. Guazzi M, Bandera F, Ozemek C, Systrom D, Arena R. (2017). Cardiopulmonary Exercise Testing: What Is its. Journal of the American College of Cardiology. 70 (13): 1618-1636. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.08.012; PMid:28935040

14. Hyshchak TV, Marushko YuV, Dmytryshyn OA, Kostynska NG, Dmytryshyn BYa. (2022). Tolerance to physical activity and its changes in children after COVID-19 (literature review, own data). Modern Pediatrics. Ukraine. 5 (125): 108-116. https://doi.org/10.15574/SP.2022.125.108

15. Гищак ТВ. (2017). Первинна артеріальна гіпертензія у дітей: системні механізми адаптації, диференційована терапія. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук: 14.01.10 «Педіатрія». К.: 330.

16. Johansson L, Brissman M, Morinder G, Westerståhl M, Marcus C. (2020). Reference values and secular trends for cardiorespiratory fitness in children and adolescents with obesity. Acta paediatrica (Oslo, Norway: 1992). 109 (8): 1665-1671. https://doi.org/10.1111/apa.15163; PMid:31917879

17. Kalski L, Wannack M, Wiegand S, Wolfarth B. (2022). Comparison of two methods of cardiopulmonary exercise testing for assessing physical fitness in children and adolescents with extreme obesity. European journal of pediatrics. 181 (6): 2389-2397. https://doi.org/10.1007/s00431-022-04434-7; PMid:35277735 PMCid:PMC9110468

18. Köchli S, Endes K, Infanger D, Zahner L, Hanssen H. (2018). Obesity, Blood Pressure, and Retinal Vessels: A Meta-analysis. Pediatrics. 141 (6): e20174090. https://doi.org/10.1542/peds.2017-4090; PMid:29743194

19. Koenen M, Hill MA, Cohen P, Sowers JR. (2021). Obesity, Adipose Tissue and Vascular Dysfunction. Circulation research. 128 (7): 951-968. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318093; PMid:33793327 PMCid:PMC8026272

20. Litwin M, Kułaga Z. (2021). Obesity, metabolic syndrome, and primary hypertension. Pediatric nephrology (Berlin, Germany). 36 (4): 825-837. https://doi.org/10.1007/s00467-020-04579-3; PMid:32388582 PMCid:PMC7910261

21. Martial MM. (2014). The role of exercise testing in pediatric cardiology. Archives of cardiovascular diseases. 107 (5): 319-327. URL: https://www.researchgate.net/publication/262538399_The_role_of_exercise_testing_in_pediatric_cardiology. https://doi.org/10.1016/j.acvd.2014.04.004; PMid:24841496

22. Марушко Ю, Дмитришин О, Гищак Т, Іовіца Т, Бовкун О. (2023). Особливості методики, діагностична цінність та глобальні рекомендації щодо оцінки толерантності до фізичних навантажень у дітей (огляд літератури, власні дослідження). Здоров’я дитини. 17 (8): 401-410. https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.8.2022.1547.

23. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2017). Особливості функціональних резервів серцево-судинної системи за результатами велоергометрії у дітей з первинною артеріальною гіпертензією і дефіцитом магнію та виявлених порушень. Современная педиатрия. 1 (81): 92-98. https://doi.org/10.15574/SP.2017.81.92.

24. Natsis M, Antza C, Doundoulakis I, Stabouli S, Kotsis V. (2020). Hypertension in Obesity: Novel Insights. Current hypertension reviews. 16 (1): 30-36. https://doi.org/10.2174/1573402115666190415154603; PMid:30987571

25. Pritchard A, Burns P, Correia J, Jamieson P, Moxon P, Purvis J et al. (2021). ARTP statement on cardiopulmonary exercise testing 2021. BMJ open respiratory research. 8 (1): e001121. https://doi.org/10.1136/bmjresp-2021-001121; PMid:34782330 PMCid:PMC8593741

26. Sheridan S, McCarren A, Gray C, Murphy RP, Harrison M, Wong SHS, Moyna NM. (2020). Maximal oxygen consumption and oxygen uptake efficiency in adolescent males. Exerc Sci Fit. 19 (2): 75-80. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2020.11.001; PMid:33335553 PMCid:PMC7732875

27. Tomkinson GR, Lang JJ, Tremblay MS. (2019). Temporal trends in the cardiorespiratory fitness of children and adolescents representing 19 high-income and upper middle-income countries between 1981 and 2014. British journal of sports medicineю 53 (8): 478-486. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-097982; PMid:29084727

28. Tsiroukidou K, Papagianni M, Hatziagorou E, Galli-Tsinopoulou A, Giannopoulos A, Tsanakas I. (2017). Exercise testing and adipokine levels for the evaluation of overweight and obesity in children. Hippokratia. 21 (3): 124-129.

29. Windhaber J, Steinbauer M, Holter M, Wieland A, Kogler K et al. (2021). Bicycle spiroergometry: comparison of standardized examination protocols for adolescents: is it necessary to define own standard values for each protocol? European journal of applied physiology. 121 (6): 1783-1794. https://doi.org/10.1007/s00421-021-04601-y; PMid:33712869 PMCid:PMC8144119

30. Wühl E. (2019). Hypertension in childhood obesity. Acta paediatrica (Oslo, Norway: 1992). 108 (1): 37-43. https://doi.org/10.1111/apa.14551; PMid:30144170