• Визначення та характеристика факторів ризику виникнення невиношування вагітності в жінок першого триместру гестації
ua До змісту Повний текст статті

Визначення та характеристика факторів ризику виникнення невиношування вагітності в жінок першого триместру гестації

Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 1(176): 59-64. doi: 10.15574/HW.2025.1(176).5964
Ринда-Дзюрий Н. А., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Купчік ЛМ, Купчік ВІ. (2025). Адипокіновий статус у вагітних із синдромом подразненого кишечника. Український журнал Здоров'я жінки. 1(176): 38-44. doi: 10.15574/HW.2025.1(176).3844.
Стаття надійшла до редакції 05.12.2024 р.; прийнята до друку 26.02.2025 р.

Ультразвукове дослідження (УЗД) відіграє вагому роль у діагностуванні загрози переривання вагітності (ЗПВ). Зміна структури міометрію, патологічні ЕХО-включення, морфологічні зміни додатків, вкорочення довжини шийки матки, відкриття внутрішнього вічка, деформація плідного яйця, патологічна локалізація хоріона, ретрохоріальна гематома, порушення кровоплину маткових артерій – основні УЗ-характеристики ЗПВ.
Мета – оптимізувати прогнозування невиношування вагітності (НВ) у жінок шляхом визначення ранніх факторів ризику.
Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз 94 вагітних жінок. До дослідження залучено 59 вагітних, у яких на момент здачі сироватки крові встановлено ЗПВ і/або в анамнезі виявлено ускладнений перебіг вагітності (УПВ) і пологів. Проаналізовано анамнестичні та біохімічні дані, показники УЗД, проведено однофакторний і багатофакторний аналіз прогнозування ризику НВ.
Результати. Під час однофакторного аналізу виявлено значуще зростання ризику НВ із віком жінки, за наявності ретрохоріальної гематоми, передлежання хоріона або патологічного прикріплення, наявності утворень матки і придатків та значуще зниження ризику НВ зі зростанням показника довжини шийки матки. В однофакторному аналізі показники HSP60 і GroEl не відіграють ролі, хоча GroEL на межі значущості. Під час багатофакторного аналізу виявлено значуще зростання ризику НВ за наявності ретрохоріальної гематоми, утворень матки і придатків та значуще зниження ризику НВ зі зростанням показника довжини шийки матки і загальної кількості пологів. Показники багатофакторного та однофакторного аналізу суттєво різняться між собою.
Висновки. Дослідженням підтверджено, що УЗД відіграє важливу родь у діагностуванні НВ. Наявність ретрохоріальної гематоми, передлежання хоріона або патологічне його прикріплення, наявність утворень матки і/або придатків, вкорочення довжини шийки матки є факторами ризику НВ. Ризики розвитку НВ пов’язані з віком жінки, загальної кількості пологів. Визначення рівнів білків теплового шоку можуть бути враховані в комплексі і опосередковано свідчити про наявність ризику НВ чи УПВ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом. Отримано інформовану згоду на проведення дослідження.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: невиношування вагітності, перший триместр вагітності, ультразвукове дослідження, білки теплового шоку, HSP60, GroEl.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bakthisaran R, Tangirala R, Rao ChM. (2015, Apr). Small heat shock proteins: Role in cellular functions and pathology. Biochim Biophys Acta. 1854(4): 291-319. Epub 2014 Dec 30. https://doi.org/10.1016/j.bbapap.2014.12.019; PMid:25556000

2. Case JT. (1960, May 1). Radiology. Published online. https://doi.org/10.1148/74.5.838b

3. Cobo T, Kacerovsky M, Jacobsson B. (2020, Jul). Risk factors for spontaneous preterm delivery. Int J Gynaecol Obstet. 150(1): 17-23. https://doi.org/10.1002/ijgo.13184; PMid:32524595

4. Guo S, Yang H, Liu J, Meng Z, Sui L. (2023). Heat shock proteins in tooth development and injury repair. Int. J. Mol. Sci. 24(8): 7455. https://doi.org/10.3390/ijms24087455; PMid:37108621 PMCid:PMC10138928

5. Heling KS, Kozlowski P. (2020, Apr). Safety aspects of ultrasound in prenatal diagnosis. Ultraschall Med. 41(2): 116-119. Epub 2020 Apr 7. https://doi.org/10.1055/a-1104-3412; PMid:32259862

6. Serbina IM. (2019). Clinical and pathogenetic significance heat shock protein with alopecia areata. URL: http://idvamnu.com.ua/wp-content/uploads/2019/11/Serbina.pdf.

7. Thakur A, Basnet P, Rai R, Agrawal A. (2019, Apr 28). Risk Factors Related to Intrauterine Fetal Death. J Nepal Health Res Counc. 17(1): 46-50. https://doi.org/10.33314/jnhrc.v17i01.1534; PMid:31110376

8. Vezhnovets TA, Korotky OV, Guryanov VH, Pariy VD, Orabina TM, Pisarev AO, Marushko YV. (2024). Predicting fertility, neonatal and perinatal mortality, stillbirths to assess the needs for perinatal care in the future post-war reconstruction of Ukraine. Wiad Lek. 77(4): 716-723. https://doi.org/10.36740/WLek202404116; PMid:38865628

9. Wang PS, Rodgers SK, Horrow MM. (2019, May). Ultrasound of the First Trimester. Radiol Clin North Am. 57(3): 617-633. https://doi.org/10.1016/j.rcl.2019.01.006; PMid:30928081

10. Zhyvetska-Denisova A, Vorobyova I, Skrypchenko N, Lozova L, Shamaeva O, Rudakova N, Stryzhak S. (2024, Dec). Pectin therapy is a method of preventing reproductive losses associated with intraplacental accumulation of radionuclides. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine 14; 4(54): 110-119 A. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.15