PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2016.3(67):76-84; doi 10.15574/PP.2016.67.76 
 

Визначення ступеня перинатального ризику за результатами антенатальних ехографічних моніторингів 
 

Сафонова І. М.

Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна 
 

Мета — розробити градації перинатального ризику за даними антенатального ехографічного моніторингу для оптимізації протоколів антенатального спостереження і обґрунтування перинатального прогнозу.

Пацієнти та методи. Ехографічно обстежені на антенатальному етапі 1448 плодів із високим перинатальним ризиком. Дослідження включали ультразвукову фетометрію і розрахунок ваги плода з визначенням вагового гестаційного процентиля, візуальну оцінку ультразвукової анатомії плода, допплерографічну оцінку плацентарного і фетального кардіоваскулярного профілю. Вивчено результати вагітності і стан новонароджених. Постнатальні результати класифіковано так: несприятливий загальний постнатальний результат — перинатальна або дитяча смерть; несприятливий клінічний постнатальний результат — перинатальна ацидемія, оцінка за Апгар 0–4 балів, персистуючі патологічні стани новонародженого. Усі плоди вивченої когорти розподілено на дві клінічні групи: 638 плодів із несприятливим загальним постнатальним та/або клінічним постнатальним результатами (I група), 810 плодів зі сприятливим клінічним постнатальним результатом у катамнезі (II група).

Результати. Значні відмінності між групами мали місце при фетометрії з розрахованою вагою плода нижче 10-го процентилю після 34 тижнів та до 28 тижнів (р <0,01). Найбільш значущі відмінності відмічалися при порівнянні частоти реєстрації а-реверсу венозної протоки, р<0,01. При маловодді, материнській артеріальній гіпертензії, нульовому і реверсному діастолічному кровотоку артерії пуповини переважали несприятливі загальний постнатальний і клінічний постнатальний результати (р<0,05). У плодів I групи збільшення кардіо-торакального відношення спостерігалося в 19 разів частіше, зниження це ребро-плацентарної відношення у 18 разів частіше, переважання реверсного компонента кровотоку перешийка аорти плода у 6,2 разу частіше, а поглиблення фази iзоволюметричної релаксації венозної протоки у 21 раз частіше, ніж у II групі (відмінності не мали статистичної достовірності за рахунок невеликої кількості спостережень). Фетальна водянка будь-якого ґенезу, також як і варіабельні допплерограми артерії пуповини на тлі материнської артеріальної гіпертензії, є факторами невизначеного перинатального ризику, з можливістю як нормального, так і несприятливого перинатального результату. Антенатальне спостереження за станом таких плодів потребує мультиваскулярних допплерівських моніторингів. Установлено ехографічні предиктори, що мали найбільш сильні кореляційні взаємозв'язки з несприятливими загальним постнатальним та клінічним постнатальним результатами.

Висновки. У протоколи антенатального спостереження при вагітності високого ризику необхідно включати оцінку кардіоваскулярного профілю плода з моніторингом гемодинаміки венозної протоки і оцінкою фетального кардіо-торакального відношення як предикторів украй високого ризику несприятливого перинатального результату. Результати дослідження можуть застосовуватися при пренатальному консультуванні та перинатальному прогнозуванні з розробкою в перспективі ехографічної шкали градацій перинатального ризику: вкрай високого або високого (що потребує спостереження в перинатальному центрі) або невизначеного (що потребує постнатального катамнестичного спостереження). Розробка сучасних інструментів розрахунку ступеня перинатального ризику — ехографічної шкали і он-лайн калькуляторів — може поліпшити взаєморозуміння різних фахівців, які працюють у загальному перинатальному просторі, — акушерів, радіологів та неонатологів.

Ключові слова: вагітність високого ризику, ультразвукове дослідження, перинатальний результат, шкала перинатального ризику.

Література

1. Гордієнко І.Ю. Актуальні проблеми організації пренатальної діагностики вродженої та спадкової патології в Україні / І.Ю. Гордієнко, Р.О. Моісеєнко // Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 2 (38). — С. 6—11.

2. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги : наказ МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. — Київ, 2011. — 100 с.

3. Національні підходи до впровадження системи регіоналізації перинатальної допомоги в Україні (практичні настанови) // Дайджест професійної медичної інформації. — 2012. — № 48—49. — С. 1—59.

4. Сафонова И.Н. Антенатальные допплерографические мониторинги при беременности высокого перинатального риска. Обзор современной литературы / И.Н. Сафонова // Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2014. — № 8 (83). — C. 2—12.

5. Сафонова И.Н. Антенатальные эхографические мониторинги при гемолитической болезни плода / И.Н. Сафонова // Sonoace Ultrasound. — 2016. — Вып. 29. — С. 24—33.

6. Alfirevic Z. Fetal and umbilical Doppler ultrasound in normal pregnancy / Z. Alfirevic, T. Stampalija, GM. Gyte. — Cochrane Database Syst Rev., 2010. http://dx.doi.org/10.1002/14651858.CD001450.pub3; http://dx.doi.org/10.1002/14651858.CD000073.pub2; http://dx.doi.org/10.1002/14651858.CD007529.pub2

7. Alternative versus standard packages of antenatal care for low-risk pregnancy / T. Dowswell, G. Carroli, L. Duley, S. Gates [et al.]. — Cochrane Database of Systematic Reviews: Reviews 2010. http://dx.doi.org/10.1002/14651858.cd000934.pub2

8. An intagrated model with classification criteria to differentiate late-onset fetal growth restriction vs small-for-gestational-age / F. Figueras, S. Cavchev, S. Triunfo [et al.] // Ultrasound. Obstet. Gynecol. — 2014. — Vol. 44 (1). — P. 47. http://dx.doi.org/10.1002/uog.13593

9. Australian Health Ministers' Advisory Council. Clinical practice guidelines: Antenatal care-Module 1. — Сanberra: Australian Government Department of Health and Ageing, 2012.

10. Bricker L. Routine ultrasound in late pregnancy (after 24 weeks' gestation) / L. Bricker, J.P. Neilson, T. Dowswell. — Cochrane Database Syst. Rev., 2009.

11. Buonocore G. Neonatology: A Practical Approach to Neonatal Diseases / G. Buonocore, R. Bracci, M. Weindling. — Springer, 2011. — 1350 p.

12. Callen P.W. Ultrasonography in Obstetrics and Gynecology / P.W. Callen. — Elsevier Health Sciences, 2011. — 1180 p.

13. Intrauterine Growth Restriction: Screening, Diagnosis and Management. SOGC practical Guideline // J. Obstet. Gynaecol. Can. — 2013. — Vol. 35 (8). — P. 741—748.

14. ISUOG Practice Guidelines: use of Doppler ultrasonography in obstetrics // Ultrasound Obstet Gynecol. — 2013. — Vol. 41. — P. 233—239. http://dx.doi.org/10.1002/uog.12371; PMid:23371348

15. O'Neill E. Antepartum Evaluation of the Fetus and Fetal Well Being / E.O'Neill, J. Thorp // Clin. Obstet. Gynecol. — 2012. — Vol. 55 (3). — P. 722—730. http://dx.doi.org/10.1097/GRF.0b013e318253b318; PMid:22828105 PMCid:PMC3684248

16. Perinatal morbidity and mortality in early-onset fetal growth restriction: cohort outcomes of the trial of randomized umbilical and fetal flow in Europe (TRUFFLE) / C. Lees, N. Marlow, B. Arabin, C.M. Bilardo // Ultrasound. Obstet. Gynecol. — 2013. — Vol. 42. — P. 400—408. http://dx.doi.org/10.1002/uog.13190; PMid:24078432

17. Safonova I. Fetal brain anomalies assotiated with intrauterine neuroinfection and fetal distress and their potnatal results / I. Safonova // Ultrasound Obstetrics and Gynecology. — 2014. — Vol. 44 (1). — P. 101.

18. Signore C. Antenatal Testing — A Reevaluation / C. Signore, R.K. Freeman, C.Y. Spong // Obstet. Gynecol. — 2009. — Vol. 113 (3). — P. 687—701. http://dx.doi.org/10.1097/AOG.0b013e318197bd8a; PMid:19300336 PMCid:PMC2771454

19. Systematic review and meta-analysis of the test accuracy of ductus venosus Doppler to predict compromise of fetal/neonatal wellbeing in high risk pregnancies with placental insufficiency / R.K. Morris, T.J. Selman, M. Verma, S.C. Robson [et al.] // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. — 2010. — Vol. 152 (1). — P. 3—12. http://dx.doi.org/10.1016/j.ejogrb.2010.04.017; PMid:20493624

20. The Investigation and Management of the Small-for Gestational-Age Fetus. — RCOG Greentop Guideline, 2014. — 34 p.