Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 2(122): 44-49. doi 10.15574/SP.2022.122.44
Лісецька І. С., Рожко М. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Рожко ММ. (2022). Вивчення стоматологічного статусу в осіб підліткового та юнацького віку, які палять. Сучасна педіатрія. Україна. 2(122): 44-49. doi 10.15574/SP.2022.122.44.
Стаття надійшла до редакції 08.11.2021 р., прийнята до друку 06.03.2022 р.

На сьогодні паління є модифікованим фактором ризику формування й прогресування основних стоматологічних захворювань. Ротова порожнина (РП) є першим бар’єром на шляху тютюнового диму з токсинами і канцерогенами, які входять до його складу. Отже, питання щодо вивчення впливу шкідливої звички паління на стоматологічний статус в осіб підліткового та юнацького віку є актуальним.
Мета – вивчити вплив шкідливої звички паління на стоматологічний статус в осіб підліткового та юнацького віку.
Матеріали та методи. Вивчено стоматологічний статус у 114 осіб підліткового та юнацького віку (від 15 до 24 років), яких поділено на групи: до І групи залучено 26 осіб, які регулярно палять традиційні сигарети; до ІІ групи – 22 особи, які регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи – 23 особи, які регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOS); до ІV групи – 43 особи без шкідливої звички паління. Було визначено поширеність і інтенсивність карієсу зубів, стан гігієни РП за допомогою індексу OHI-S.
Результати. Встановлено, що поширеність карієсу в середньому становило 89,85%. Показник індексу інтенсивності карієсу зубів у середньому становив 5,84±0,39 бала. Структура індексу гігієни РП OHI-S виявила, що в обстежених І групи – дорівнював 1,77±0,02 бала, в обстежених ІІ групи – 1,53±0,01 бала, в обстежених ІІІ групи – 1,46±0,02 бала. В обстежених ІV групи показник індексу виявився значно нижчим – 0,87±0,03 бала. В осіб І групи значення індексу РМА становило 38,6±3,26%, в осіб ІІ групи – 33,7±2,52%, в осіб ІІІ групи – 31,6±1,84%, в осіб ІV групи – 22,8±2,73%.
Висновки. Під час дослідження встановлено негативний вплив шкідливої звички паління на стоматологічний статус в осіб підліткового та юнацького віку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, поширеність карієсу, КПВ, індекс гігієни OHI-S, РМА, паління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

2. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение – как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86-95.

3. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

4. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

5. ENSP. (2015). Посібник з лікування тютюнової залежності замість посібника з припинення тютюнопаління. ENSP Європейська мережа з профілактики куріння та вживання тютюну. ІІ: 195. URL: http://tobaccocontrol.org.ua/uploads/elfinder/news/ttdg_ua_otto.pdf.

6. Fisher J, Selikowitz H-S, Mathur M, Varenne B. (2018). Strengthening oral health for universal health coverage. Lancet. 392 (10151): 899-901. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31707-0.

7. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

8. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. 2: 328.

9. Горбась ІМ. (2011). Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практична ангіологія. 7-8: 46-47. URL: https://angiology.com.ua/ua/archive/2011/7-8%2846-47%29/article-439/faktori-riziku-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan-kurinnya.

10. Каськова ЛФ. (2019). Профілактика стоматологічних захворювань: підручник. Львів: ПП «Магнолія 2006»: 404.

11. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

12. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

13. Мамедов ФЮ, Сафаров ДА, Алексерова СМ. (2017). Патогенетические аспекты влияния курения на состояние органов и тканей полости рта. Вісник проблем біології та медицини. 2 (136): 367-372.

14. Надеждин АВ, Тетенова ЕЮ, Шарова ЕВ. (2016). Зависимость от никотина: диагностика и лечение. Журнал «Медицина». 3: 164-189.

15. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

16. Richard Miech, Lloyd Johnston, Patrick M. O’Malley, Jerald G. Bachman. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

17. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного фактора – тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14-17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

18. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологія. 2: 27-33.

19. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 53-59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

20. WHO. (2018). Oral health. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/oral-health.

21. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/

22. Вольф ГФ, Ратейцхак ЭМ, Ратейцхак К. (2008). Пародонтология: Учебник. М: МЕДпресс-информорм: 35-52.

23. Жадько СИ, Герасименко ФИ, Колючкина ЕА, Колбасин ПН, Северинова ИВ, Миронова ИВ. (2012). Влияние хронической никотиновой интоксикации на состояние слизистой оболочки полости рта. Таврический медико-биологический вестник. 1 (57): 80-83.