Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 75-92; doi 10.15574/PP.2019.80.75
Горобець А. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Горобець АО. (2019). Вітаміни і мікроелементи як специфічні регулятори фізіологічних та метаболічних процесів в організмі дітей та підлітків. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 75-92. doi 10.15574/PP.2019.80.75
Стаття надійшла до редакції 30.06.2019 р.; прийнята до друку 02.11.2019 р.

В огляді показано, що вітаміни не є джерелом енергії або пластичного матеріалу, проте відіграють надважливу роль специфічних регуляторів фізіологічних та метаболічних процесів, які лежать в основі реалізації більшості життєво важливих функцій організму, збалансованої роботи усіх його органів і систем. З іншого боку, мікро- і макроелементи є незамінними (есенційними) речовинами і включають кілька десятків сполук, які беруть участь у побудові органів, тканин, клітин та їх компонентів, підтримці іонного балансу в клітинах, обміні води, регуляції активності багатьох ферментів. Висвітлено основні причини вітамінної недостатності дитячого віку та вікова потреба вітамінів і мікроелементів у різні періоди дитинства та підліткового віку. Зроблено акцент на важливості питання щодо необхідності додаткової суплементації дітей комплексами вітамінів і мікроелементів та необхідності індивідуального підходу для вирішення проблеми в кожному окремому випадку, оскільки останнім часом стиль харчування дітей і підлітків в Україні все більше набуває рис західної дієти, враховуючи збіднення ґрунтів і, відповідно, зменшення вітамінів і мікроелементів у плодах, що на них зростають. Особливо вразливими категоріями залишаються діти перших років життя, оскільки саме в цей період відбуваються процеси дозрівання органів і тканин організму, а також підлітки, більшість яких мають спотворену харчову поведінку і порушення режиму харчування. Наведено групи дітей, для яких додаткова суплементація є обов'язковою: з анорексією, поганим апетитом і ті, які практикують дієти; із хронічними захворюваннями (муковісцидоз, запальні захворювання кишечника, печінки тощо); із сімей із несприятливим соціально-економічним середовищем, сироти/покинуті діти; ті, які перебувають у дієтологічних програмах щодо зменшення зайвої ваги; ті, які не вживають молока і молочних продуктів; діти із затримкою розвитку.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вітаміни, мікроелементи, фізичні та метаболічні процеси, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бекетова НА, Спиричева ТВ, Переверзева ОГ и др. (2009). Изучение обеспеченности водо- и жирорастворимыми витаминами взрослого трудоспособного населения в зависимости от возраста и пола. Вопросы питания. 6: 53-59.

2. Боровик ТЭ, Ладодо КС (ред.). (2015). Клиническая диетология детского возраста. Руководство для врачей. Москва.

3. Емельянова ТП (сост.). (2001). Витамины и минеральные вещества. Полный справочник для врачей. Москва.: ИД «Весь».

4. Маркданте КДж, Клігман РМ. (2019). Основи педіатрії за Нельсоном (Пер. 8-го англ. вид.Т. 1). Київ.

5. Мартинчик АН, Маев ИВ, Янушкевич ОО. (2005). Общая нутрициология. Москва: МЕДпресс-информ.

6. Миндел Э (сост.). (1997). Справочник по витаминам и минеральным веществам (пер. с англ.). Москва: Медицина и питание.

7. Міністерство охорони здоров'я України (2017). Про затвердження норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Наказ № 1073 від 03.09.2017. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17/page.

8. Питание матери и ребенка (2008). Новейшая энциклопедия медицинскихзнаний. Москва: Эксмо.

9. Ребров ВГ, Громова ОА. (2003). Витамины и микроэлементы. Москва.

10. Самур ПК, Кінг К. (2012). Харчування у педіатрії (4-те вид.). Львів: Медицина світу.

11. Скальный АВ. (2010). Микроэлементы: бодрость, здоровье, долголетие. Москва: Эксмо.

12. Тутельян ВА, Конь ИЯ (Ред.). (2013). Детское питание. Руководство для врачей. 3-еизд. Москва.

13. Харченко НВ, Анохіна ГА (Ред.). (2012). Дієтологія. Київ.

14. Шабров АВ, Дадали ВА, Макаров ВА. (2003). Биохимические свойства микронутриентов пищи. Москва: Эксмо.

15. Штабський БМ, Федоренко ВІ; Ципріян ВІ (Ред.). (2007). Гігієна харчування з основами нутриціології. Підручник (у 2 кн.). Київ: Медицина.

16. Kliegman RM, Stanton BF, St Geme JW et al. (2016). Nelson Textbook of Pediatrics (20 ed). Elsevier: Philadelphia.

17. Krebs NF, Hambidge KM, Duggan C et al. (2008). Trace elements. Nutrition in Pediatrics: Basic Science and Clinical Applications (4thed). BC Decker: Hamilton, Ontario.

18. Kumar J, Munter P, Kaskel F et al. (2009). Prevalence and association of vitamin D deficiency in US children: NHANES 2001-2004. Pediatrics. 124(3): e362-e370. https://doi.org/10.1542/peds.2009-0051; PMid:19661054 PMCid:PMC3749840

19. Spirichev VB. (2013) To the substantiation of the joint use of vitamin D and the rest of the 12 vitamins necessary to the creation and realization of the vital functions of its hormone-active form (the vitamin D + 12 vitamins approach). J Nutr Ther. 2 (1): 1-7. https://doi.org/10.6000/1929-5634.2013.02.01.1

20. Wagner CL, Greer FR. (2008). Prevention of rickets and vitamin D deficiency in infants, children and adolescents. Pediatrics: 122. https://doi.org/10.1542/peds.2008-1862; PMid:18977996