Paediatric Surgery (Ukraine). 2025. 1(86): 131-136. doi: 10.15574/PS.2025.1(86).131136
Міщук В. Р.^1,2, Переяслов А. А.², Юрочко Ф. Б.^1
1КНП ЛОР «Клінічний центр дитячої медицини», м. Львів, Україна
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Міщук ВР, Переяслов АА, Юрочко ФБ. (2025). Високопоточна назальна оксигенація як метод анестезіологічного менеджменту пацієнтів зі «складними дихальними шляхами»: опис клінічних випадків. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(86): 131-136. doi: 10.15574/PS.2025.1(86).131136.
Стаття надійшла до редакції 24.10.2024 р., прийнята до друку 18.03.2025 р.

Операції в дітей із патологією ротової порожнини та верхніх дихальних шляхів створюють труднощі як для хірурга, так і для анестезіолога.
Мета – на основі наведених клінічних випадків показати ефективність високопоточної назальної оксигенації в запобіганні гіпоксії у пацієнтів зі «складними дихальними шляхами» при оперативних втручаннях у ділянці ротової порожнини.
Клінічні випадки. Наведено 2 клінічні випадки: перший пацієнт із посттравматичним анкілозом скронево-нижньощелепного суглоба, другий із макроглосією на тлі синдрому Beckwith-Wiedemann, яким проведено оперативні втручання в ротовій порожнині. Враховуючи анатомічні особливості пацієнтів, класична інтубація трахеї під прямою ларингоскопією в них була неможливою. Обом пацієнтам виконано фіброоптичну інтубацію трахеї під методикою STRIVE hi (Spontaneous Respiration Using Intravenous Anesthesia and High-Flow Nasal Oxygen) анестезії. Основним методом респіраторної підтримки обрано високопоточну назальну оксигенацію. Попри тривалий час гіповентиляції та апное, обоє пацієнтів мали задовільні показники оксигенації та вентиляції (SpO₂ – 99-98%, EtCO₂ – 47-48 mm Hg).
Висновки. Високопоточна назальна оксигенація є ефективною методикою оксигенації і попередження гіпоксії під час анестезіологічного менеджменту «складних дихальних шляхів» у дітей. Більш раннє виникнення десатурації, а також гіперкапнії в дітей пов’язане з малим віком і меншою функціональною залишковою ємністю легень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, високопоточна назальна оксигенація, складні дихальні шляхи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Drake MG. (2018). High-flow nasal cannula oxygen in adults: an evidence-based assessment. Ann Am Thorac Soc. 15(2): 145-155. https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201707-548FR; PMid:29144160

2. Fayed M, Maroun W, Patel N, Galusca D. (2023). Apneic oxygenation: a summarized review and stepwise approach. Cureus. 15(12): e50916. https://doi.org/10.7759/cureus.50916

3. George S, Humphreys S, Williams T et al. (2019). Transnasal Humidified Rapid Insufflation Ventilatory Exchange in children requiring emergent intubation (Kids THRIVE): a protocol for a randomised controlled trial. BMJ Open. 9(2): e025997. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-025997; PMid:30787094 PMCid:PMC6398737

4. George S, Wilson M, Humphreys S et al. (2022). Apnoeic oxygenation during paediatric intubation: A systematic review. Front Pediatr. 10: 918148. https://doi.org/10.3389/fped.2022.918148; PMid:36479287 PMCid:PMC9720125

5. Hermez L, Spence C, Payton M et al. (2019). A physiological study to determine the mechanism of carbon dioxide clearance during apnoea when using transnasal humidified rapid insufflation ventilatory exchange (THRIVE). Anaesthesia. 74(4): 441-449. https://doi.org/10.1111/anae.14541; PMid:30767199 PMCid:PMC6593707

6. Humphreys S, Lee-Archer P, Reyne G et al. (2017). Transnasal humidified rapid-insufflation ventilatory exchange (THRIVE) in children: a randomized controlled trial. Br J Anaesth. 118(2): 232-238. https://doi.org/10.1093/bja/aew401; PMid:28100527

7. Jaber S, Monnin M, Girard M et al. (2016). Apnoeic oxygenation via high-flow nasal cannula oxygen combined with non-invasive ventilation preoxygenation for intubation in hypoxaemic patients in the intensive care unit: the single-centre, blinded, randomised controlled OPTINIV trial. Intensive Care Med. 42(12): 1877-1887. https://doi.org/10.1007/s00134-016-4588-9; PMid:27730283

8. Kim EH, Ji SH, Lee JH et al. (2022). Use of high-flow nasal oxygen in spontaneously breathing pediatric patients undergoing tubeless airway surgery A prospective observational study. Medicine (Baltimore). 101(27): e29520. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000029520; PMid:35801795 PMCid:PMC9259177

9. Parke RL, Bloch A, McGuinness SP. (2015). Effect of very-high-flow nasal therapy on airway pressure and end-expiratory lung impedance in healthy volunteers. Respir Care. 60(10): 1397-1403. https://doi.org/10.4187/respcare.04028; PMid:26329355

10. Parke RL, Eccleston ML, McGuinness SP. (2011). The effects of flow on airway pressure during nasal High-Flow Oxygen therapy. Respir Care. 56(8): 1151-1155. https://doi.org/10.4187/respcare.01106; PMid:21496369

11. Patel R, Lenczyk M, Hannallah RS, McGil WA. (1994). Age and the onset of desaturation in apnoeic children. Can J Anaesth. 41(9): 771-774. https://doi.org/10.1007/BF03011582; PMid:7954992

12. Patel A, Nouraei SA. (2015). Transnasal Humidified Rapid-Insufflation Ventilatory Exchange (THRIVE): a physiological method of increasing apnoea time in patients with difficult airways. Anaesthesia. 70(3): 323-329. https://doi.org/10.1111/anae.12923; PMid:25388828 PMCid:PMC4674986

13. Pratt M, Miller AB. (2016). Apneic oxygenation: a method to prolong the period of safe apnea. AANA J. 84(5): 322-328.

14. Renda T, Corrado A, Iskandar G et al. (2018). High-flow nasal oxygen therapy in intensive care and anaesthesia. Br J Anaesth. 120(1): 18-27. https://doi.org/10.1016/j.bja.2017.11.010; PMid:29397127