Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 3(139): 7-16. doi: 10.15574/SP.2024.139.7
Марушко Ю. В., Гищак Т. В., Іовіца Т. В., Хомич О. В., Дмитришин О. А., Шеф Г. Г.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Іовіца ТВ, Хомич ОВ, Дмитришин ОА, Шеф ГГ. (2024). Використання пробіотика «Неофлорум» для попередження ураження шлунково-кишкового тракту при антибіотикотерапії в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 3(139): 7-16. doi: 10.15574/SP.2024.139.7.
Стаття надійшла до редакції 11.01.2024 р., прийнята до друку 09.04.2024 р.

Застосування антибіотиків може впливати на стійкість кишкової мікрофлори, спричиняючи розлади травлення та антибіотикоасоційовану діарею (ААД). Препарат "Неофлорум", який містить Lactobacillus rhamnosus та Saccharomyces boulardii, є перспективним комбінованим пробіотиком.
Мета – дослідити ефективність профілактики ААД і безпечність застосування пробіотика "Неофлорум" у дітей, які отримують антибіотики з приводу гострої респіраторної інфекції (ГРІ).
Матеріали та методи. Проведено відкрите, проспективне, неінтервенційне, порівняльне дослідження. Обстежено 47 дітей віком від 3 до 13 років. До основної групи дослідження залучено 25 дітей, які отримували в комплексному лікуванні ГРІ антибіотик і пробіотик «Неофлорум». 22 дитини контрольної групи отримували антибіотик без пробіотика.
Результати. На початку дослідження жоден із пацієнтів обох груп не висловлював скарг на диспепсичні розлади. Аналіз копрологічних досліджень та рівня кальпротектину в калі в обох групах на початку лікування не виявив патологічних змін. ААД розвинулася у 20% дітей основної групи та в 45,5% дітей контрольної групи, що було у 2,3 раза менше.
Майже в усіх дітей з ААД (крім однієї дитини контрольної групи) рівень кальпротектину калу в першу добу появи діареї був нормальним. 92% дітей відзначали гарну переносимість пробіотика, двоє – задовільну. Побічних явищ під час застосування пробіотика «Неофлорум» не спостерігалося.
Висновки. Під час проведення пероральної антибактеріальної терапії на тлі застосування з першого дня лікування пробіотика «Неофлорум» ААД виявлялась у 2,3 раза рідше, ніж без фонового застосування пробіотика. Застосування пробіотика «Неофлорум» з першої доби антибіотикотерапії дало змогу вже на 4-5-ту добу досягти статистично значущого антидіарейного ефекту, на що вказувала достовірно менша кількість дітей з ААД в основній групі (16% проти 45,5% у контрольній групі). Гарну переносимість пробіотика «Неофлорум» відзначали 92% пацієнтів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом клінічної бази. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, антибіотикоасоційована діарея, пробіотики, Lactobacillus rhamnosus, Saccharomyces boulardii, Bifidobacterium longum, Lactobacillus helveticus, кальпротектин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abad CLR, Safdar N. (2021). A Review of Clostridioides difficile Infection and Antibiotic-Associated Diarrhea. Gastroenterol Clin North Am. 50(2): 323-340. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2021.02.010; PMid:34024444

2. Alyousef AA. (2018). Clostridium difficile: Epidemiology, Pathogenicity, and an Update on the Limitations of and Challenges in its Diagnosis. J AOAC Int. 101(4): 1119-1126. https://doi.org/10.5740/jaoacint.17-0352; PMid:29229019

3. Baù M, Moretti A, Bertoni E, Vazzoler V, Luini C, Agosti M, Salvatore S. (2020). Risk and Protective Factors for Gastrointestinal Symptoms associated with Antibiotic Treatment in Children: A Population Study. Pediatr. Gastroenterol. Hepatol. Nutr. 23: 35-48. https://doi.org/10.5223/pghn.2020.23.1.35; PMid:31988874 PMCid:PMC6966223

4. Czepiel J et al. (2019). Clostridium difficile infection: review. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 38(7): 1211-1221. https://doi.org/10.1007/s10096-019-03539-6; PMid:30945014 PMCid:PMC6570665

5. Guo Q, Goldenberg JZ, Humphrey C, El Dib R, Johnston BC. (2019). Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea. Cochrane Database Syst Rev. 4(4): CD004827. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004827.pub5

6. Havelka A, Larsson AO, Mårtensson J, Bell M, Hultström M, Lipcsey M, Eriksson M. (2023). Analysis of Calprotectin as an Early Marker of Infections Is Economically Advantageous in Intensive Care-Treated Patients. Biomedicines. 11(8): 2156. https://doi.org/10.3390/biomedicines11082156; PMid:37626653 PMCid:PMC10452832

7. Hojsak I, Kolaček S. (2024). Role of Probiotics in the Treatment and Prevention of Common Gastrointestinal Conditions in Children. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 27(1): 1-14. https://doi.org/10.5223/pghn.2024.27.1.1; PMid:38249642 PMCid:PMC10796258

8. Huang H, Li L, Wu M, Liu Z, Zhao Y, Peng J, Ren X, Chen S. (2023). Antibiotics and antibiotic-associated diarrhea: a real-world disproportionality study of the FDA adverse event reporting system from 2004 to 2022. BMC Pharmacol Toxicol. 24(1): 73. https://doi.org/10.1186/s40360-023-00710-w; PMid:38049920 PMCid:PMC10694877

9. Іванько ОГ, Бондаренко ВМ. (2021). Кластерний аналіз причин гострих діарей у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційне відділення. Патологія. 18(2): 196-202. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.2.229500

10. Kolho KL, Alfthan H. (2020). Concentration of fecal calprotectin in 11,255 children aged 0-18 years. Scandinavian journal of gastroenterology. 55(9): 1024-1027. https://doi.org/10.1080/00365521.2020.1794026; PMid:32672082

11. Кузенко ЮГ. (2021). Порівняння ефективності різних пробіотиків у разі постінфекційного синдрому подразненої кишки. Медична газета "Здоров’я України 21 сторіччя". 8(511): 49-50.

12. Larcombe S, Hutton ML, Lyras D. (2016). Involvement of Bacteria Other Than Clostridium difficile in Antibiotic-Associated Diarrhoea. Trends Microbiol. 24(6): 463-476. https://doi.org/10.1016/j.tim.2016.02.001; PMid:26897710

13. Litao G et al. (2018). Risk Factors for Antibiotic-Associated Diarrhea in Critically Ill Patients. Med Sci Monit. 24: 5000-5007. https://doi.org/10.12659/MSM.911308; PMid:30020891 PMCid:PMC6067053

14. Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Чабанович ОВ. (2021). Основні механізми впливу кишкової мікрофлори на імунну систему та їх значення в клінічній практиці. Сімейна медицина. 4: 19-27. https://doi.org/10.30841/2307-5112.4.2021.249409

15. Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Писарєв АО, Іовіца ТВ. (2023). Застосування Saccharomyces boulardii для попередження антибіотикоасоційованої діареї у дітей з пневмонією та бронхітом. Сімейна Медицина. Європейські практики. 3: 55-62. https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2023.289354

16. Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Тодика ЮА. (2021). Профілактичний ефект пробіотичного втручання у дітей, схильних до гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів: рандомізоване контрольоване дослідження. Медична наука України (МДУ). 17(3): 51-65. https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2021.06

17. Marushko Yu, Moskovenko O. (2018). Efektyvnist i bezpeka zastosuvannia Saccharomyces boulardii u klinichnii praktytsi. Pediatria. 3(46): 37-38.

18. Nasiri MJ et al. (2018). Clostridioides (Clostridium) difficile infection in hospitalized patients with antibiotic-associated diarrhea: A systematic review and meta-analysis. Anaerobe. 50: 32-37. https://doi.org/10.1016/j.anaerobe.2018.01.011; PMid:29408016

19. Nasiri MJ, Goudarzi M, Hajikhani B, Ghazi M, Goudarzi H, Pouriran R. (2018). Clostridioides (Clostridium) difficile infection in hospitalized patients with antibiotic-associated diarrhea: A systematic review and meta-analysis. Anaerobe. 50: 32-37. https://doi.org/10.1016/j.anaerobe.2018.01.011; PMid:29408016

20. Rinninella E, Raoul P, Cintoni M, Franceschi F, Miggiano GAD, Gasbarrini A, Mele MC. (2019). What is the Healthy Gut Microbiota Composition? A Changing Ecosystem across Age, Environment, Diet, and Diseases. Microorganisms. 7: 14. https://doi.org/10.3390/microorganisms7010014; PMid:30634578 PMCid:PMC6351938

21. Salvatore S, Pensabene L, Borrelli O, Saps M, Thapar N, Concolino D, Staiano A, Vandenplas Y. (2018). Mind the gut: Probiotics in paediatric neurogastroenterology. Beneficial microbes. 9(6): 883-898. https://doi.org/10.3920/BM2018.0013; PMid:30198327

22. Saviano A, Petruzziello C, Cancro C, Macerola N, Petti A, Nuzzo E et al. (2024). The Efficacy of a Mix of Probiotics (Limosilactobacillus reuteri LMG P-27481 and Lacticaseibacillus rhamnosus GG ATCC 53103) in Preventing Antibiotic-Associated Diarrhea and Clostridium difficile Infection in Hospitalized Patients: Single-Center, Open-Label, Randomized Trial. Microorganisms. 12(1): 198. https://doi.org/10.3390/microorganisms12010198; PMid:38258024 PMCid:PMC10819176

23. Storr M, Stengel A. (2021). Klinische Evidenz zu Probiotika in der Prävention einer Antibiotika-assoziierten Diarrhö : Systematischer Review [Systematic review: clinical evidence of probiotics in the prevention of antibiotic-associated diarrhoea]. MMW Fortschritte der Medizin. 163(4): 19-26. https://doi.org/10.1007/s15006-021-9762-5; PMid:33844181

24. Suetens C, Latour K, Kärki T, Ricchizzi E, Kinross P, Moro ML et al. (2018). Prevalence of healthcare-associated infections, estimated incidence and composite antimicrobial resistance index in acute care hospitals and long-term care facilities: results from two European point prevalence surveys, 2016 to 2017. Euro surveillance : bulletin Europeen sur les maladies transmissibles = European communicable disease bulletin. 23(46): 1800516. https://doi.org/10.2807/1560-7917.ES.2018.23.46.1800516

25. Szajewska H, Canani RB, Domellöf M, Guarino A, Hojsak I, Indrio F et al. (2023). Probiotics for the Management of Pediatric Gastrointestinal Disorders: Position Paper of the ESPGHAN Special Interest Group on Gut Microbiota and Modifications. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 76(2): 232-247. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003633; PMid:36219218

26. Szajewska H, Canani RB, Guarino A, Hojsak I, Indrio F, Kolacek S et al. (2016). Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea in Children. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 62(3): 495-506. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001081; PMid:26756877

27. Thursby E, Juge N. (2017). Introduction to the human gut microbiota. The Biochemical journal. 474(11): 1823-1836. https://doi.org/10.1042/BCJ20160510; PMid:28512250 PMCid:PMC5433529

28. Tsiupa I. (2020). Saccharomyces boulardii – probiotyk, yakomu mozhna doviriaty. Zdorovya Ukrainy. 2(53): 18-19.

29. Urbańska M, Szajewska H. (2014). The efficacy of Lactobacillus reuteri DSM 17938 in infants and children: A review of the current evidence. European journal of pediatrics. 173(10): 1327-1337. https://doi.org/10.1007/s00431-014-2328-0; PMid:24819885 PMCid:PMC4165878

30. Walsham NE, Sherwood RA. (2016). Fecal calprotectin in inflammatory bowel disease. Clinical and experimental gastroenterology. 2016(9): 21-29. https://doi.org/10.2147/CEG.S51902; PMid:26869808 PMCid:PMC4734737

31. Wan CM, Yu H, Liu G, Xu HM, Mao ZQ, Xu Y et al. (2017). A multicenter randomized controlled study of Saccharomyces boulardii in the prevention of antibiotic-associated diarrhea in infants and young children. Zhonghua Er Ke Za Zhi. 55(5): 349-354. Chinese. doi: 10.3760/cma.j.issn.0578-1310.2017.05.008.

32. Wilkins T, Sequoia J. (2017). Probiotics for Gastrointestinal Conditions: A Summary of the Evidence. American family physician. 96(3): 170-178.

33. Zhang J, Wan S, Gui Q. (2021). Comparison of safety, effectiveness and serum inflammatory factor indexes of Saccharomyces boulardii versus Bifidobacterium triple viable in treating children with chronic diarrhea: a randomized trial. Transl Pediatr. 10(6): 1677-1685. https://doi.org/10.21037/tp-21-195; PMid:34295782 PMCid:PMC8261597

34. Zhang Y et al. (2018). Enzyme Inhibitor Antibiotics and Antibiotic-Associated Diarrhea in Critically Ill Patients. Med Sci Monit. 24: 8781-8788. https://doi.org/10.12659/MSM.913739; PMid:30512009 PMCid:PMC6289033