• Використання математичного моделювання у диференціальній діагностиці гострого абдомінального синдрому у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Використання математичного моделювання у диференціальній діагностиці гострого абдомінального синдрому у дітей

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.1(62):47-52; DOI 10.15574/PS.2019.62.47

Стоєва Т. В., Джагіашвілі О. В., Мельниченко М. Г., Гудзь В. А.
Одеський національний медичний університет, Україна
КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня», Україна

Вибір оптимального методу диференціальної діагностики абдомінального синдрому у дітей дотепер дискутується. Відомо, що первинний огляд та фізикальне обстеження є найбільш швидким, доступним та інформативним дослідженням стану дитини.

Мета: удосконалення диференціальної діагностики гострого апендициту та функціональних розладів травного тракту у дітей з гострим абдомінальним синдромом шляхом визначення інформативності клінічних ознак та їх поєднання методом мультиваріантної логістичної регресії.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 649 дітей, які зверталися по медичну допомогу з приводу абдомінального синдрому в КУ «ООДКЛ» за період з 2014 по 2016 рр. У 1/3 дітей (248 осіб, 38,2% (95% ДІ 34,4–42,0)) після обстеження діагностовано хірургічну патологію та проведено хірургічне лікування з приводу гострого апендициту.

Результати. У результаті математичного моделювання вдалося диференціювати групову приналежність дітей з абдомінальним синдромом за визначеними ознаками, що дозволило швидко та доступно провести діагностику функціональної та хірургічної патології органів травлення на етапі первинного обстеження із загальною точністю 93,4% та прийняти рішення про обсяг термінового лікування (при гострому апендициті) або додаткового обстеження (при синдромі подразненого кишечника).

Висновки. Запропонована диференціальна діагностика за методом мультиваріантної логістичної регресії з урахуванням інтегральної оцінки поєднання клінічних ознак значно прискорює діагностику функціональної патології кишечника, дозволяє припустити наявність синтропії та допомагає лікарю первинного контакту швидше прийняти рішення щодо обсягу додаткового обстеження та вибору лікувальної тактики.

Ключові слова: математичне моделювання, діагностика, гострий абдомінальний синдром, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Карасева ОВ. (2011). Острый живот в практике педиатра. Педиатрическая фармакология. 8 (5):21–26.

2. Русак ПС. (2011). Інноваційні технології у діагностиці, лікуванні та профілактиці ургентної хірургічної абдомінальної патології у дітей. Київ: 32.

3. Русак ПС. (2015). Проблема гострого живота у педіатрії. Житомир: Полісся: 167.

4. Сенаторова АС, Осипенко ЕВ, Ермолаев МН. (2009). Дифференциальная диагностика болей в животе в практике педиатра. Дитячий лікар. 1 (1):29–40.

5. Урсова НИ. (2017). Тактика педиатра при абдоминальной боли у детей. Медицинский совет. 9:80–84.

6. Шутова ЕВ. (2018). Абдоминальный болевой синдром у детей и подростков: возможности терапии. Здоровье ребенка. 13 (5):495–501. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.5.2018.141567

7. Янковой АГ. (2001). Многомерный анализ в системе STATISTICA. Одесса: OPTIMUM: 216.

8. Hijaz N, Friesen C. (2017). Managing acute abdominal pain in pediatric patients: current perspectives. Pediatric Health, Medicine And Therapeutics. 8:83–91. https://doi.org/10.2147/PHMT.S120156; PMid:29388612 PMCid:PMC5774593

9. Kim J. (2013). Acute Abdominal Pain in Children. Pediatric Gastroenterology, Hepatology & Nutrition. 16(4):219–224. https://doi.org/10.5223/pghn.2013.16.4.219; PMid:24511517 PMCid:PMC3915729

10. Kulik D, Uleryk E, Maguire J. (2013). Does this child have appendicitis? A systematic review of clinical prediction rules for children with acute abdominal pain. Journal Of Clinical Epidemiology. 66(1):95–104. https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2012.09.004; PMid:23177898

Стаття надійшла до редакції 28.10.2018 р., прийнята до друку 15.03.2019 р.