- Виявлення та лікування інфікування золотистим стафілококом шкіри в дітей з атопічним дерматитом
Виявлення та лікування інфікування золотистим стафілококом шкіри в дітей з атопічним дерматитом
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 2(130): 74-78. doi 10.15574/SP.2023.130.74
Мозирська О. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Для цитування: Mozyrska OV. (2023). Detection and treatment of skin infection with Staphylococcus aureus in children with atopic dermatitis. Modern Pediatrics. Ukraine. 2(130): 74-78. doi 10.15574/SP.2023.130.74.
Стаття надійшла до редакції 11.01.2023 р., прийнята до друку 13.03.2023 р.
Вступ. Атопічний дерматит – це поширене хронічне рецидивуюче запальне мультифакторне захворювання шкіри. Колонізація шкіри Staphylococcus aureus зростає під час спалахів захворювання та корелює з тяжкістю шкірних симптомів.
Мета – оцінити ефективність тиротрицину гелю як ад’ювантної терапії в лікуванні атопічного дерматиту; виявити вплив поліморфізмів рецепторів розпізнавання патернів на швидкість досягнення терапевтичного ефекту.
Матеріали та методи. Обстежено хворих на атопічний дерматит (n=37) віком 2-18 років з алергологічного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2. Пацієнти поділені на дві групи: група, яка отримувала тиротрицин гель на уражені ділянки шкіри 2 рази на добу протягом 7 діб (група А); контрольна група (група Б), що отримувала тільки базову симптоматичну терапію. Оцінки за шкалами SCORAD та CDLQI (індекс якості життя дітей у дерматології) зареєстровано до і після лікування, побічні ефекти зареєстровано під час дослідження. Дослідження наявності Staphylococcus aureus на шкірі проведено в групі А до і після лікування. Генотипування поліморфізмів rs4696480 у гені TLR2, rs7309123 у гені Dectin-1 визначено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.
Результати. В обох групах дітей спостерігалося поліпшення через 7 діб після лікування (р<0,001). У групі А поліпшення ΔSCORAD становило 16,6±5,9 бала, у групі Б – 8,1±4,5 бала. Різниця в балах ΔSCORAD між групами А і В була статистично значущою (W=225,0, p<0,001). Зниження оцінки за CDLQI після лікування у групі А становило 3,8±1,8 бала, у групі B – 2,3±1,25 бала. Виявлено значуще зниження бала CDLQI в групі втручання порівняно з контрольною групою після лікування (W=275,5, p=0,004). Бактеріологічне дослідження шкіри після лікування показало ерадикацію Staphylococcus aureus: у групі А 94,4% хворих були Staphylococcus aureus-негативними. Поліморфізми rs4696480 у гені TLR2 та rs7309123 у гені Dectin-1 не впливали на швидкість досягнення терапевтичного ефекту.
Висновки. Додавання тиротрицину до стандартної терапії атопічного дерматиту в дітей з інфікуванням ураженої шкіри Staphylococcus aureus може забезпечити значну клінічну ефективність за показниками шкали SCORAD та балами за опитувальником якості життя CDLQI.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: атопічний дерматит, Staphylococcus aureus, однонуклеотидний поліморфізм, тиротрицин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bath-Hextall FJ, Birnie AJ, Ravenscroft JC, Williams HC. (2010, Jul). Interventions to reduce Staphylococcus aureus in the management of atopic eczema: an updated Cochrane review. Br J Dermatol. 163 (1): 12-26. Epub 2010 Mar 5. https://doi.org/10.1111/j.1365-2133.2010.09743.x; PMid:20222931
2. Беш ЛВ. (2012). Зовнішня терапія атопічного дерматиту в дітей: сучасний погляд на проблему. Здоров’я дитини. 8 (43): 108-110. https://doi.org/10.22141/2224-0551.0.8.43.2012.192323
3. Khadka VD, Key FM, Romo-González C et al. (2021, Sep 24). The Skin Microbiome of Patients With Atopic Dermatitis Normalizes Gradually During Treatment. Front Cell Infect Microbiol. 11: 720674. https://doi.org/10.3389/fcimb.2021.720674; PMid:34631601 PMCid:PMC8498027
4. Maarouf M, Shi VY. (2018, May/Jun). Bleach for Atopic Dermatitis. Dermatitis. 29 (3): 120-126. https://doi.org/10.1097/DER.0000000000000358; PMid:29762205
5. Montravers P, Snauwaert A, Welsch C. (2016). Current guidelines and recommendations for the management of skin and soft tissue infections. Curr Opin Infect Dis. 29: 131-138. https://doi.org/10.1097/QCO.0000000000000242; PMid:26779771
6. Simpson EL, Villarreal M, Jepson B et al. (2018). Patients with atopic dermatitis colonized with Staphylococcus aureus have a distinct phenotype and endotype. J. Investig. Dermatol. 138: 2224-2233. https://doi.org/10.1016/j.jid.2018.03.1517; PMid:29604251 PMCid:PMC6153055
7. Stauss-Grabo M, Atiye S, Le T, Kretschmar M. (2014). Decade-long use of the antimicrobial peptide combination tyrothricin does not pose a major risk of acquired resistance with gram-positive bacteria and Candida spp. Die Pharmazie. 69 (11): 838-841. PMID: 25985581.
8. Tamagawa-Mineoka R, Katoh N. (2020, Apr 11). Atopic Dermatitis: Identification and Management of Complicating Factors. Int J Mol Sci. 21 (8): 2671. https://doi.org/10.3390/ijms21082671; PMid:32290423 PMCid:PMC7215488
9. Totté JE, van Doorn MB, Pasmans SG. (2017). Successful treatment of chronic Staphylococcus aureus-related dermatoses with the topical endolysin Staphefekt SA. 100: A report of 3 cases. Case Rep. Dermatol. 9: 19-25. https://doi.org/10.1159/000473872; PMid:28611631 PMCid:PMC5465516
10. Волосовець ОП, Больбот ЮК, Бекетова ГВ та інш. (2021). Алергічні та неалергічні хвороби шкіри в дітей україни: ретроспективне дослідження за останні 24 роки. Медичні перспективи. 26 (3): 188-196. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.3.242319.
11. Волосовец АП, Больбот ЮК, Бекетова ГВ, Березенко ВС та інш. (2021). Алергічний марш у дітей України. Медичні перспективи. 26 (4): 181-188. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248227
